ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 727/718/19
провадження № 61-15110св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В. Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Чернівецька міська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Обласне комунальне підприємство "Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та адвоката Голунги Миколи Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_5, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 липня 2021 року, прийняту колегією у складі судді: Половінкіна Н. Ю.,
Владичана А. І., Кулянди М. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Чернівецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Обласне комунальне підприємство (далі - ОКП) "Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації", про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позову вказували, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та користувачами прибудинкової земельної ділянки. ОСОБА_4 є власником квартир АДРЕСА_2 та
АДРЕСА_3 розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1320 га, власником якої є територіальна громада міста Чернівці.
Відповідно до пункту 76 додатку до рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської Ради депутатів трудящих міста Чернівці від 14 квітня 1954 року № 371 "Про наслідки обміру земель будівельного кварталу АДРЕСА_4" за будинком АДРЕСА_5 зареєстровано земельну ділянку площею 1 032 кв.м; залишено в тимчасовому користуванні землекористувачів виявлені лишки присадибної ділянки у розмірі 422 кв.м.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснено самочинне будівництво на прибудинковій земельній ділянці на АДРЕСА_5 житлового будинку літ. "К" загальною площею 57,0 кв.м та гаражу літ. "Ж" загальною площею 17,0 кв.м, на яке ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не надавали згоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 березня 2008 року у справі № 2-1214/08 визнано за ОСОБА_4 право власності на
будинок літ. "К" загальною площею 57,0 кв.м. та гараж літ. "Ж" загальною площею 17,0 кв.м, розташовані на АДРЕСА_5, що становить 68/100 ідеальної частки будинковолодіння.
На підставі вказаного рішення суду 18 серпня 2008 року державним реєстратором Комунального підприємства (далі - КП) "Чернівецьке обласне комунальне бюро технічної інвентаризації" Карвацькою Г. Ф. здійснено державну реєстрацію права власності на вказані приміщення за ОСОБА_4 (номер об`єкта нерухомого майна 19859526).
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 30 вересня 2015 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 березня 2008 року та відмовлено у позові ОСОБА_4 до Чернівецької міської ради про визнання права власності.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 чинять позивачам перешкоди у користуванні прибудинковою територією у зв`язку зі здійсненням самочинного будівництва та порушують їх права на земельну ділянку пропорційно до часток у праві власності на житловий будинок, просили:
- знести самочинно збудоване нерухоме майно, розташоване на прибудинковій земельній ділянці на АДРЕСА_5, а саме: житловий будинок літ. "К" загальною площею 57 кв.м, розміром 11,49 м x 5,10 м, який складається з двох кімнат площею 29,5 кв.м, коридору площею 6 кв.м, кухні площею 7,8 кв.м, суміщеного санвузла площею 6,1 кв.м, підвалу
площею 4,7 кв.м, та гараж літ. "Ж" площею 17 кв.м;
- скасувати державну реєстрацію права на житловий будинок літ. "К" загальною площею 57 кв.м, житловою площею 29,5 кв.м та гараж літ. "Ж" загальною площею 17 кв.м., розташовані на АДРЕСА_5 (номер запису 1445 від 18 серпня 2008 року).
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2021 року, ухваленим у складі судді Яреми Л. В., у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вважав недоведеним позивачами факт порушення самочинним будівництвом житлового будинку та гаражу їх права як користувачів земельної ділянки, оскільки земельна ділянка у користування власників квартир будинку на АДРЕСА_5 та є власністю територіальної громади міста Чернівці, яка позов про знесення самочинного будівництва не пред`являла.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності, суд першої інстанції зазначив, що виконавчий комітет Чернівецької міської ради листом від 16 грудня
2016 року № Ко-3971-01/10 роз`яснив ОСОБА_1 її право подати до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради заяву про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на підставі рішення апеляційного суду Чернівецької області від 30 вересня 2015 року, проте таке право вона не реалізувала.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 липня 2021 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2021 року в частині вирішення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та Чернівецької міської ради про знесення самочинного будівництва та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно змінено в його мотивувальній частині та викладено її в редакції постанови.
Скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2021 року в частині вирішення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Знесено самочинно збудоване нерухоме майно, яке розташоване на прибудинковій земельній ділянці на АДРЕСА_5,
а саме житловий будинок літера "К" загальною площею 57 кв.м, розміром
11,49 м x 5,10 м, який складається з двох кімнат площею 29,5 кв.м, коридору площею 6 кв.м, кухні площею 7,8 кв.м, суміщеного санвузла площею 6,1 кв.м, підвалу площею 4,7 кв.м, та гараж літера "Ж" площею 17 кв.м.
Скасовано державну реєстрацію права на житловий будинок літера "К" загальною площею 57 кв.м, житловою площею 29,5 кв.м та гараж літера "Ж" загальною площею 17 кв.м., розташовані на
АДРЕСА_5 (номер запису 1445 від 18 серпня 2008 року).
Апеляційний суд зазначив, що спочатку ОСОБА_6, а після відчуження часток у праві власності на будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_5 - співвласники цього майна набули право користування спірною земельною ділянкою на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської Ради депутатів трудящих м. Чернівці від 14 квітня 1954 року № 371 та рішення виконавчого комітету Чернівецької міської Ради депутатів трудящих міста Чернівці
від 14 квітня 1957 року № 315, які не скасовані, тому позивачі є користувачами земельної ділянки за вказаною адресою і вправі вимагати усунення перешкод у користуванні нею шляхом знесення самочинного будівництва.
Суд апеляційної інстанції врахував, що ОСОБА_4 здійснив будівництво без дозвільних документів (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, та документа на право власності чи користування земельною ділянкою і без належно затвердженого проекту), тому спірні приміщення є самочинним будівництвом та підлягають знесенню.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_5 та Чернівецької міської ради, апеляційний суд виходив з пред`явлення позову в цій частині до неналежних відповідачів, оскільки самочинне будівництво у справі, яка переглядається, здійснив саме ОСОБА_4 .
Також апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про скасування державної реєстрації права, зазначивши про неврахування того, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.
Врахувавши, що реєстрації права власності на самочинне будівництво за ОСОБА_4 здійснена на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 березня 2008 року, яке скасовано рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 30 вересня 2015 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2021 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та адвокат Голунги М. І., який діє в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_5 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просять скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 липня
2021 року і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що 28 липня 2021 року суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідачів, які належним чином не повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Заявники зазначають про неврахування судом апеляційної інстанції обставин, встановлених рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 30 вересня 2015 року, про те, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської Ради депутатів трудящих міста Чернівці від 14 квітня 1954 року № 371 "Про наслідки обміру земель будівельного кварталу АДРЕСА_4" спірна земельна ділянка закріплена за будинком і нікому з його співвласників у користування не передавались. Тому відсутні підстави вважати співвласників квартир
на АДРЕСА_5 користувачами земельної ділянки за вказаною адресою.
Вказують про недоведення позивачами обставин порушення їх прав самочинним будівництвом, оскільки житловий будинок літера "К" та гараж
літера "Ж" площею 17 кв.м створені шляхом реконструкції належних
ОСОБА_4 на праві власності об`єктів нерухомого майна.
Позиція інших учасників справи
У січні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та відповідність висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 9 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 18 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи заявника про те, що апеляційним судом справу розглянуто за їх відсутності, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 4
частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 здійснив самочинне будівництво житлового будинку літера "К" зовнішніми розмірами 11,49 м х 10 м та гаражу літера "Ж" площею 17 кв.м на земельній ділянці на АДРЕСА_5, на якій розташований житловий будинок
літера "А".
21 листопада 1983 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 уклали договір дарування
19/100 часток жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель на АДРЕСА_5, посвідчений заступником старшого державного нотаріуса Першої чернівецької державної нотаріальної контори
Прус Е. Я., зареєстрований за № 1-1035.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 набули право власності на 4/100 частки жилого будинку з відповідною частиною господарських і побутових будівель та споруд, які знаходяться на АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого заступником старшого державного нотаріуса Першої чернівецької державної нотаріальної контори Руснак В. П. 18 вересня 1991 року, зареєстрованого за № 1-393.
9 жовтня 1995 року ОСОБА_8 та ОСОБА_1 уклали договір дарування 20/100 часток жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд на АДРЕСА_5, посвідчений державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори Рижовою І. П., зареєстрований за № 5 ДС-371.
20 серпня 2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 уклали договір дарування 49/100 часток жилого будинку з відповідною частиною належних до нього господарських та побутових будівель і споруд, розташованих
на АДРЕСА_5, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Глуговським В. В., зареєстрований за № 1138.
З матеріалів інвентарної справи № 7622 на житловий будинок
АДРЕСА_5 суди встановили, що ОСОБА_6 набув право власності на вказаний житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами на підставі укладеного ним з ОСОБА_9 договору купівлі-продажу від 24 вересня 1953 року.
У подальшому рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської Ради депутатів трудящих міста Чернівці від 14 квітня 1954 року № 371 "Про наслідки обміру земель будівельного кварталу АДРЕСА_4" за землекористувачем за вказаною адресою зареєстровано земельну ділянку площею 1 032 кв.м; залишено в тимчасовому користуванні землекористувача виявлені лишки присадибної ділянки в розмірі 422 кв.м.
Суди встановили, що акт прийому домоволодіння АДРЕСА_5 в експлуатацію, затверджений рішенням Чернівецького міського виконавчого комітету народних депутатів від 19 лютого 1980 року № 1/4/4, містить відомості про закріплення за домоволодінням надлишку земельної ділянки площею 358 кв.м у тимчасове користування рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської Ради депутатів трудящих міста Чернівці
від 14 квітня 1957 року № 315.
Апеляційний суд встановив, що попередніми співвласниками вказаного домоволодіння ОСОБА_10 та ОСОБА_11 укладено договір про порядок користування житловим будинком між учасниками спільної часткової власності від 20 жовтня 1983 року, згідно з яким у користування ОСОБА_10 перейшла у житловому будинку літ. "А" повністю квартира АДРЕСА_6, яка складається із коридора І-І площею 5 кв.м, І-2 кімнати площею 15,30 кв.м, І-3 кімнати площею 8,70 кв.м,
І-4 кухні площею 10,60 кв.м, сараю літ. "В", "З", вбиральні літ. "И". У користування ОСОБА_11 перейшла у житловому будинку літ. "А" повністю квартира АДРЕСА_2, яка складається із 2-1 веранди площею 5 кв.м, 2-2 веранди площею 3,20 кв.м, 2-3 кімнати площею 9,90 кв.м, 2-4 коридору площею 5,30 кв.м, 2-5 кімнати площею 14,40 кв.м, 2-7 кімнати площею 10,60 кв.м, тамбура площею 2,20 кв.м, підвал, сарай літ. "Б", "Д", "Г", вбиральня літ. "Е". Співвласники користуються колодязем спільно.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 березня 2008 року у справі № 2-1214/08 визнано за ОСОБА_4 право власності на будинок літ. "К" загальною площею 57,0 кв.м та гараж літ. "Ж" загальною
площею 17 кв.м, розташовані на АДРЕСА_5, що становить 68/100 ідеальних часток домоволодіння.
На підставі вказаного рішення суду 18 серпня 2008 року державним реєстратором КП "Чернівецьке обласне комунальне бюро технічної інвентаризації" Карвацькою Г. Ф. здійснено державну реєстрацію права власності на вказані приміщення за ОСОБА_4 (номер об`єкта нерухомого майна 19859526).
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 30 вересня 2015 року
у справі № 2-1214/08 скасовано рішення Шевченківського районного суду
м. Чернівці від 24 березня 2008 року та відмовлено ОСОБА_4 у позові до Чернівецької міської ради про визнання права власності.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи і перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та додержання норм процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з частинами першою-другою статті 358 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що
ОСОБА_6 набув право власності на вказаний житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами на підставі укладеного ним з ОСОБА_9 договору купівлі-продажу від 24 вересня 1953 року. У подальшому рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської Ради депутатів трудящих міста Чернівці від 14 квітня 1954 року № 371 "Про наслідки обміру земель будівельного кварталу АДРЕСА_4" за землекористувачем за вказаною адресою зареєстровано земельну ділянку площею 1 032 кв.м; залишено в тимчасовому користуванні землекористувача виявлені лишки присадибної ділянки в розмірі 422 кв.м.
Відповідно до статті 90 ЗК Української РСР (в редакції 1970 року, який діяв на час набуття у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 відповідних часток вказаного домоволодіння та ОСОБА_4 19/100 його частки) на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі. Якщо попередній власник будівлі одержав земельну ділянку на пільгових умовах за нормами, що перевищують діючі, за новим власником будинку може бути закріплена в користування земельна ділянка, виходячи з норм, встановлених статтею 88 цього Кодексу.