ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2023 року
м. Київ
справа № 280/1444/19
касаційне провадження № К/9901/1671/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року (головуючий суддя - Сацький Р.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (головуючий суддя - Білак С.В.; судді - Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.)
у справі № 280/1444/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальмонтаж"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальмонтаж" (далі - ТОВ "Стальмонтаж", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2018 року № 0018881407, № 0018891407, № 0018901407.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджена належним чином оформленими первинними документами, тому висновки акта перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
Не погодившись з рішеннями судових інстанцій, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з його контрагентами. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судовими інстанціями встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Стальмонтаж" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за півріччя 2018 року та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайтбуд" (далі - ТОВ "Хайтбуд") у травні 2018 року та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біллінг-Індастріс" (далі - ТОВ "Біллінг-Індастріс" у червні 2018 року, за результатами якої складено акт від 17 жовтня 2018 року № 619/08-01-14-07/32393730.
Відповідно до висновків названого акта перевірки відповідачем встановлено порушення платником:
- пункту 44.1, пункту 44.2, статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету, на суму 826 692,00 грн;
- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6, статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 558 691,00 грн та завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на суму 359 856,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на відсутність у ТОВ "Хайтбуд" та ТОВ "Білдінг-Індастріс" достатньої кількості осіб для виконання робіт, зазначених в актах прийняття виконаних будівельних робіт, з урахуванням розрахунку часу на людину. Крім того, зазначав, що позивачем не надано жодних пояснень, яким чином здійснювалося транспортування матеріалів від позивача до його контрагентів, які саме матеріали були використані, які механізми та машини використовувалися для виконання робіт. При цьому, господарські операції не призвели до змін майнового стану, оскільки між вказаними підприємствами та платником обліковується кредиторська заборгованість. Також, роботи виконувалися на Публічному акціонерному товаристві "Запоріжсталь", яке є режимним об`єктом, тому позивач повинен був провести інструктаж працівників контрагентів, проте доказів з приводу цього не надано.
На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 28 листопада 2018 року:
№ 0018881407, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1 245 038,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 826 692,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 413 346,00 грн;
№ 0018891407, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 838 036,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 558 691,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 279 345,50 грн;
№ 0018901407, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 359 856,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.