ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2023 року
м. Київ
справа № 160/13068/20
адміністративне провадження № К/9901/23034/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 (суддя Конєва С.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 (головуючий суддя Мельник В.В., судді: Сафронова С.В., Чепурнова Д.В.) у справі №160/13068/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" (далі - позивач, ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС", Товариство) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (останнє замінено в судах першої та апеляційної інстанцій відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України на Офіс великих платників податків Державної податкової служби та Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; далі - відповідач, СМУ ДПС по роботі ВПП), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення достовірних даних до Реєстру з відшкодування податку на додану вартість щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивача у сумі 1 653 553,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 653 553,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на зазначений у позові розрахунковий рахунок.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №160/13068/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021, позов Товариства задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо невнесення даних до Реєстру з відшкодування податку на додану вартість щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" у сумі 1 653 553,00 грн.; зобов`язано Офіс великих платників податків Державної податкової служби внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування повну інформацію щодо відшкодування ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" суми податку на додану вартість по декларації за грудень 2016 року у розмірі 1 653 553,00 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
01.03.2021 представником позивача до канцелярії суду першої інстанції була подана заява про винесення додаткового рішення про стягнення на його користь за рахунок відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. В обгрунтування цієї заяви Товариство зазначило, що 01.10.2020 між ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" і адвокатом Єпіфановою Ю.О. укладено договір №6 про надання правової допомоги. За умовами договору Товариство має сплатити адвокату за надання правової допомоги: 5 000,00 грн. - за представництво в адміністративному суді першої інстанції, незалежно від того чи досягнуто мету такого представництва; 15 000,00 грн. - додатковий гонорар, що сплачується у випадку, якщо буде досягнуто мету представництва. За результатами наданих адвокатом послуг сторонами складений та підписаний відповідний акт від 25.02.2021, де наведений детальний опис наданих послуг та визначена належна до сплати адвокату загальна сума гонорару в розмірі 20 000,00 грн. На момент звернення із даною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду строк на оплату послуг адвоката ще не сплив, з огляду на що докази оплати таких витрат до суду надані не були.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021, заяву Товариства задоволено частково; вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби на користь ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.; в задоволенні заяви у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., - відмовлено.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив: скасувати додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 в частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн. та ухвалити нове рішення у цій частині, яким стягнути зі СМУ ДПС по роботі з ВПП на користь ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
У доводах касаційної скарги про невідповідність ухвалених у справі додаткового рішення від 10.03.2021 та постанови апеляційного суду від 26.05.2021 скаржник посилається на застосування судами норм права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, щодо можливості віднесення до судових витрат "гонорару успіху" адвоката. Крім того, позивач акцентував увагу на тому, що відповідач не подав до суду заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з підстав неспівмірності таких.
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивача не скористався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Окрім наведеного, за змістом положень пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
Крім того, положеннями статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.