ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2023 року
м. Київ
справа №826/15441/17
адміністративне провадження № К/9901/59756/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 (суддя - Пащенко К.С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 (судді - Чаку Є.В., Файдюк В.В., Літвіна Н.М.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача під час проведення перевірки приміщення № 63 на вул. Богдана Хмельницького, 32 у Шевченківському районі м. Києва, за результатами якої складено Акт без номера та без дати;
- визнати протиправним і скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складено відповідачем 28.07.2017 відносно позивачки.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.07.2017 відповідачем видано направлення б/н (а.с.41-42) головному інспектору відділу будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві - Подкіну Борису Леонідовичу (далі - Інспектор) для здійснення позапланової перевірки на об`єкті "Нежитлове приміщення на вул. Богдана Хмельницького, 32 у Шевченківському районі м. Києва" щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
У період з 17.07.2017 по 28.07.2017 інспектором проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Нежитлове приміщення на вул. Богдана Хмельницького, 32 у Шевченківському районі м. Києва".
Перевіркою встановлено, що на момент технічної інвентаризації 06.05.1976 у приміщені 63 житлового будинку АДРЕСА_1 (далі - спірне приміщення) у матеріалах інвентаризаційної справи на кресленнях існує один дверний отвір із зовнішньої сторони будинку, водночас на момент інвентаризації 04.10.2001 у спірному приміщенні зазначено два дверних отвори. Таким чином, зазначене приміщення реконструйовано без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Виявлені порушення зафіксовані в Акті перевірки (а.с.43-52) дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
На підставі Акта перевірки відповідачем 28.07.2017 винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Позивач, не погоджуючись з діями відповідача та спірним приписом, звернулася до суду з цим позовом.
Судами також встановлено, що рішенням Старокиївської районної у м. Києві ради депутатів II сесії XXIII скликання від 26.06.1998 №38 затверджено перелік об`єктів комунальної власності Старокиївського району, що підлягають приватизації у 1998 році. До вказаного переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу 1998-1999 року належить приміщення по АДРЕСА_1, орендар ПП "Тріо".
У період з 09.04.1998 по 01.10.2002 орендарем приміщення за адресою: АДРЕСА_1, літ. А було ПП "ТРІО", що підтверджується договором оренди нежилого приміщення №197 (а.с.78-83) від 09.04.1998 (строк дії договору по 01.01.2002) та договором оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 5570/5 (а.с.84-87) від 10.07.2002 (строк дії договору по 01.10.2002).
Київським міським бюро технічної інвентаризації 04.10.2001 проведено інвентаризацію Об`єкту, за результатами якої складений план за поверхами на будівлю. Відповідно до зазначеного плану станом на момент інвентаризації було два дверних отвори (а.с.108).
Відповідно до Висновку Управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації від 06.12.2001 (а.с.115-116) стосовно приватизації нежитлових приміщень у житловому будинку АДРЕСА_1, який є пам`яткою архітектури: "В Управлінні розглянуті представлені ПП "ТРІО" документи, проведено обстеження пам`ятки та приміщень, виконані необхідні дослідження та облікова інвентаризація (історична довідка, фіксація). Підприємство погодило з управлінням охорони пам`яток "Охоронний договір" ("Охоронні зобов`язання") на використання частини нерухомої пам`ятки, а також замовило та погодило з Управлінням паспорт на ремонт та фарбування фасаду і допроектні пропозиції по опорядженню частини дворового фасаду відповідно до вказаних приміщень".
Станом на 15.08.2002 право власності на Об`єкт належало Територіальній громаді Шевченківського району м. Києва, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с.117).
05.12.2002 між Фондом приватизації комунального майна та ПП "ТРІО" укладено договір № 000118/10 купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу (а.с.128-133).
Незалежною оцінкою вартості майна, проведеною Акціонерним товариством "Полісся", підтверджено факт наявності двох входів у приміщення станом на вересень 2002 року (а.с.137-168).
Станом на лютий 2003 року право власності на Спірне нежиле приміщення площею 46,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 32, літера А перейшло до Приватного підприємства "ТРІО" на підставі свідоцтва про власність від 04.02.2003.
В подальшому, 29.07.2004 між ПП "ТРІО" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення № 63 літ. А (а.с.21)
Станом на 20.07.2017 власником вказаного нежилого приміщення є позивач, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 92473539 (а.с.22).
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складений 28.07.2017 Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві відносно ОСОБА_1 ..
В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в Акті не зазначено достатніх доказів, що підтверджують здійснення реконструкції об`єкту шляхом влаштування додаткової вхідної групи безпосередньо позивачем, чим спростовуються заперечення відповідача про експлуатацію позивачем самочинно реконструйованого приміщення.
Відповідачем не доведено наявності встановленої Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" заборони експлуатації об`єкту робіт та правомірності висновку щодо порушення позивачем вимог частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", норми якого не мають зворотної дії. При цьому, позивач не є суб`єктом містобудування в аспекті ст.ст.39, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У Приписі Інспектором заборонено експлуатацію об`єкта з 28.07.2017. Проте, в силу п.3 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не передбачена заборона експлуатації реконструйованого об`єкту шляхом видачі припису щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Тому викладені в резолютивній частині Припису відповідні вимоги Інспектора не відповідають за своїм змістом п.3 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відмовляючи у задоволенні інших позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб`єкта владних повноважень, що породжує для суб`єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, він не є обов`язковим до виконання та не тягне сам по собі для позивача жодних правових наслідків.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та виходив з того, що судом першої інстанції встановлено усі обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправними дій ДАБІ під час проведення перевірки. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії відповідача по отриманню матеріалів інвентаризаційної справи, проведенню перевірки та складанню Акту перевірки є лише службовою діяльністю працівників відповідного контролюючого органу на виконання своїх професійних обов`язків.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, покликається на те, що під час проведення перевірки на об`єкті "Нежитлове приміщення на вул. Богдана Хмельницького, 32 у Шевченківському районі м. Києва" виявлено, що позивачем експлуатується самочинно реконструйоване, шляхом влаштування додаткової вхідної групи, приміщення.
Відповідач покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків щодо визначення поняття триваючого правопорушення в рамках проведеної перевірки, оскільки такі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій. Позивачем не виконано обов`язку щодо прийняття самочинно реконструйованого об`єкту будівництва до експлуатації.
Придбаючи приміщення з самочинно влаштованою вхідною групою, обов`язком покупця (в даному випадку позивача) була перевірка законності та наявності усіх документів на придбане майно.
У касаційній скарзі також міститься покликання на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.9 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Покликається на те, що касаційна скарга відповідача абсолютно тотожна поданій раніше апеляційній скарзі, у ній відсутні обґрунтування щодо порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.