ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 560/12630/21
адміністративне провадження № К/990/33715/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представника позивача - Шаталова А.Ф.,
представника відповідача - Калужської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року (головуючий суддя -Тарновецький І.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді: Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року позивач, ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" (далі - Товариство, ПАТ "ХМСБ"), звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 09.06.2021 року:
- №6289/2201-0701, відповідно до якого Товариству визначено податкові зобов`язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 30 729 210 грн;
- №6290/2201-0701, відповідно до якого Товариству визначено податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 28 283 703 грн;
- №6291/2201-0701, відповідно до якого ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" нараховано штраф в сумі 27 565 грн
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати а в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень ГУ ДПС у Хмельницькій області №401, №402, №403, №404, №405 від 04.03.2021 року, №414, №415 від 05.03.2021 року, відповідно до ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 та п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу від 24.02.2021 року №466-П, посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року, валютного законодавства за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року, іншого законодавства за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною), та складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 26.04.2021 року №2088/22-01-07-01/00447729.
В акті перевірки від 26.04.2021 року №2088/22-01-07-01/00447729 зроблено висновки про порушення позивачем:
1. пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, пп.140.5.5-1 п.140.5 ст.140, п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, п.5 П(С)БО 11 Зобов`язання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 року, п.5 П(С)БО 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999 року, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 28 619 494 грн, у тому числі за 2019 рік в сумі 8 438 863 грн, за І квартал 2020 року в сумі 4 142 866 грн, за півріччя 2020 року в сумі 4 142 866 грн, за три квартали 2020 року в сумі 15 117 891 грн, за 2020 рік в сумі 20 180 631 грн;
2. абз. а п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 22 626 962 грн, у тому числі за січень 2019 року в сумі 69 615 грн, за квітень 2019 року в сумі 133 061 грн, за травень 2019 року в сумі 78 714 грн, за червень 2019 року в сумі 25 218 грн, за вересень 2019 року в сумі 1 461 грн, за жовтень 2019 року в сумі 3 414 001 грн, за листопад 2019 року в сумі 3 174 364 грн, за грудень 2019 року в сумі 2 911 880 грн, за січень 2020 року в сумі 671 890 грн, за лютий 2020 року в сумі 1 543 164 грн, за березень 2020 року в сумі 12 075 грн, за квітень 2020 року в сумі 7 952 грн, за вересень 2020 року в сумі 3 984 904 грн, за жовтень 2020 року в сумі 6 587 502 грн, листопад 2020 в сумі 11 161 грн;
3. п.201.10 ст.201 ПК України Товариством не складено та не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН;
4. п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 ПК України Товариство порушило граничний термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних на загальну суму ПДВ 15 195 грн;
5. пп. б, г п.176.2 ст.176 ПК України та п.3.1 ст.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну №4 від 13.01.2015 року, а саме вказано недійсні індивідуальні податкові номери фізичних осіб. Вказане порушення мало місце у розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за II кв.2019 року;
6. пп.141.4.4 п.141.4 ст.141 з урахуванням п.103.2 та п.103.10 ст.103 ПК України при виплаті доходів у вигляді фрахту по договору №52 від 14.08.2019 року на користь ES "AT-Abray" (Туркменістан) та при відсутності Довідки про підтвердження статусу резидента Туркменістану (або її нотаріально засвідченої копії), не утримало податок з доходів нерезидентів за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів, а саме: за три квартали 2019 року - 12 286 грн;
7. п.103.9 ст.103 та п.49.18 ст.49 ПК України не подано додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства при наявності фактів виплат доходів із джерелом їх походження з України, а саме: на користь не резидента ES "AT-Abray", Туркменістан - не подано додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2019 року;
8. п.6 ст. 3 розділ II Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення до реєстраторів розрахункових операцій за фіскальними номерами: №3000004629Р/10, №3000004658Р/10, №3000004634Р/10, №3000004653Р/10, №2225012603Р/10, №3000004632 Р/11;
9. п.11 ст. 3 розділ II Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій МІNI-Т 400МЕ, заводський №ПБ4101372893 фіскальний номер 3000004675, який використовувався суб`єктом господарювання з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме: не зазначено код УКТ ЗЕД при реалізації сигарет Strong Армійські в кількості 15 пачок по ціні 31,00 грн за пачку, на суму 465,00 грн, згідно фіскального чека №286322 від 01.08.2020 року та не зазначено код УКТ ЗЕД при реалізації сигарет Bond Sreet Smart Silver в кількості 3 пачок по ціні 47,00 грн за пачку, згідно фіскального чека №286313 від 01.08.2020 року, на загальну суму 141,00 грн
Товариство, не погодившись із висновками акту перевірки від 26.04.2021 року №2088/22-01-07-01/00447729 подав до податкового органу заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства.
Відповідачем розглянуто заперечення позивача на акт перевірки та листом №6252/6/22-01-07-01 від 02.06.2021 року повідомлено позивача про результати розгляду заперечень, в якому зазначено, що контролюючим органом враховано заперечення платника податків та виключено пункт 6 розділу IV Висновки акту перевірки №2088/22-01-07-01/00447729 від 26.04.2021 року. В іншій частині висновки акту залишені без змін.
09.06.2021 року ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №6289/2201-0701, відповідно до якого Товариству визначено податкові зобов`язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 30 729 210 грн, в т.ч. 28 619 494 грн основного платежу та 2 109 716 грн штрафних санкцій;
- №6290/2201-0701, відповідно до якого Товариству визначено податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 28 283 703 грн, в т.ч. 22 626 962 грн основного платежу та 5 656 741 грн штрафних санкцій;
- №6291/2201-0701, відповідно до якого Товариству нараховано штраф в сумі 27 565 грн
ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" не погодившись із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями - рішеннями, оскаржило їх в адміністративному порядку, на підставі п.56.2 ст.56 ПК України до ДПС України.
ДПС України, розглянувши скаргу ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" своїм рішенням №19712/6/99-00-06-01-01-06 від 30.08.2021 року оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 09.06.2021 року №6289/2201-0701, №6290/2201-0701, №6291/2201-0701 залишила без змін, а скаргу без задоволення.
Товариство не погоджуючись із винесеними рішеннями відповідача звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Маслодар 2019", ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ФГ "Зерносвіт+" є формальними та необ`єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено п.73.5 ст.75 ПК України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов`язань та податкового кредиту.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено необґрунтованість висновку контролюючого органу щодо заниження податкових зобов`язань за платежем податок на додану вартість.
Колегія суддів Верховного Суду, надаючи правову оцінку спірним відносинам та висновкам судів першої та апеляційної інстанцій, виходить з такого.
Згідно із абзацом 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, наведені правові норми ПК України дозволяють платнику податку формувати витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункту 201.1 статті 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.
Аналіз наведених свідчить про те, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.
Разом з ти, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
За приписами норм пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV) та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704; далі - Положення №88).
Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону №996-ХІV).
При цьому, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 цього Закону).
Водночас, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції.
Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону №996-ХІV, повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині правомірності висновків акта перевірки про порушення позивачем пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, пп.140.5.5-1 п.140.5 ст.140, п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ст. 9 Закону №996-ХІV, п.2.1, п.2.2 Положення №88, п.5 П(С)БО 11 Зобов`язання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 року, п.5 П(С)БО 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, у результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 28 619 494 грн, у тому числі за 2019 рік в сумі 8 438 863 грн, за І квартал 2020 року в сумі 4 142 866 грн, за півріччя 2020 року в сумі 4 142 866 грн, за три квартали 2020 року в сумі 15 117 891 грн, за 2020 рік в сумі 20 180 631 грн колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до податкового повідомлення-рішення №6289/2201-0701 від 09.06.2021 року податковим органом не підтверджено реальність операцій по взаємовідносинам позивача із ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД", ТОВ "Маслодар 2019", ФГ "Зерносвіт+", ТОВ "Галоагро Бізнес", а також реалізацію продукції на користь нерезедентів Республіки Молдова та Туркменістану без документального підтвердження обґрунтування цін по операціям з реалізації молочної продукції за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст.39 ПК України.
Перевіряючи реальність здійснення правовідносин позивача із зазначеними вище контрагентами судами першої та апеляційної інстанцій по взаємовідносинах позивача із TOB "Лікфелд-Трейд" встановлено таке.
Так, між ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" та TOB "Лікфелд-Трейд" укладений договір на закупівлю молока №1368 від 10.10.2019 року, згідно якого ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" - "Покупець", а TOB "Лікфелд-Трейд" - "Продавець". Предметом даного договору є зобов`язання Продавця згідно погодженого графіку продавати молоко коров`яче (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість молока на умовах договору. (п. 1.1 Договору).
П. 1.2 Договору визначає якість товару при закупівлі повинна відповідати вимогам ДСТУ 3662-97 "Молоко коров`яче незбиране", ветеринарним та санітарним вимогам чинних нормативних актів.
Договірні ціни товару обумовлюються у протоколах погодження цін. При розмірі цін на молоко сторонами укладається новий протокол, який підписується представниками обох сторін. Всі протоколи укладені сторонами є невід`ємними частинами договору. Право власності на товар та ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до покупця з моменту підписання його представниками видаткової накладної. (п.1.5, п.1.6 Договору).
Згідно із п.2.1 Товар передається Покупцю за договірними цінами, визначеними протоколом до договору.
Загальна сума договору складається із загальної вартості молока, постановленого постачальником покупцю протягом строку дії договору. (п. 2.2 Договору).
Покупець проводить розрахунки з постачальником за кожні 7 (сім) днів поставки товару. Датою поставки товару вважається дата, що вказана у накладній. (п. 2.3 Договору).
Поставка товару здійснюється протягом строку дії договору партіями, автомобільним транспортом постачальника, автомобільними молочними цистернами (Тара). (п. 3.1 Договору).
Поставка товару здійснюється на умовах: СРТ склад покупця м. Хмельницький згідно Інкотермс - 2010. (п. 3.2 Договору).
Прийом товару по кількості проводиться покупцем згідно товарно-транспортних накладних. Всі витрати, пов`язані із завантаженням товару відносяться на рахунок постачальника. (п. 3.3 Договору).
У випадку відсутності або несправності засобів визначення кількісних та якісних показників товару у постачальника, за основу беруться показники покупця. (п. 3.4 Договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до припинення (розірвання) договору. (п. 6.1 Договору).
На підтвердження господарських правовідносин ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" та TOB "Лікфелд-Трейд" позивачем надано до суду: видаткові накладні №РН-1010/02 від 10.10.2019, №РН-1011/02 від 11.10.2019, №РН-1012/02 від 12.10.2019, №РН-1013/02 від 13.10.2019, №РН-1014/02 від 14.10.2019, №РН-1015/02 від 15.10.2019, №РН-1610/01 від 16.10.2019, №РН-1710/01 від 17.10.2019, посвідчення про якість №18052 від 10.10.2019, №18060 від 11.10.2019, №18062 від 12.10.2019, №18065 від 13.10.2019, №18067 від 14.10.2019, №18090 від 15.10.2019, №18096 від 16.10.2019, №18098 від 17.10.2019, атестат про технічну компетентність №48 X - 17 від 11.09.2017, виданим ДП "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (регламентовано діяльність виробничої лабораторії Товариства), платіжні доручення від 15.10.2019 №42321, від 15.10.2019 №353, від 29.10.2019 №2430, від 01.11.2019 №42605, від 01.11.2019 №42598, від 12.11.2019 №2537, від 15.11.2019 №2553, від 26.11.2019 №42908, від 03.12.2019 №42986, від 13.12.2019 №43163, від 19.12.2019 №43254, від 14.01.2020 №43499, від 24.01.2020 №5558 (відповідно до яких по Договору на закупівлю молока №1368 від 10.10.2019 на адресу TOB "Лікфелд-Трейд" перераховано кошти в сумі 2 359 153,70 грн), оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.10.2019 по 31.12.2020, товарно-транспортні накладні та спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені господарські операції призвели до зміни майнового стану кожного їх учасника та обумовлені рухом товарно-матеріальних цінностей.
Також встановлено, що кредиторська заборгованість Товариства перед ТОВ "Лікфелд- Трейд" за наслідками проведених господарських операцій відсутня.
Проведені господарські операції ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" з ТОВ Лікфелд- Трейд належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, звітності.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо неналежного оформлення ТТН, видаткових накладних, можливості придбання ТОВ "Лікфелд- Трейд" молока коров`ячого, оскільки останні не підтвердженні доказами, які б свідчили про відсутність факту реальності господарських операцій.
Зокрема судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що придбане молоко використовується у діяльності підприємства, основним видом якого є 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру, що підтверджується матеріалами справи, зокрема договорами на реалізацію позивачем молочної продукції.
Стосовно доводів відповідача у акті перевірки щодо не зазначення у товаро - супровідних документах ґатунку молока, як на відсутність фактичної поставки, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що в додатку до Договору на закупівлю молока №1368, щодо погодження цін на молоко, сировина (молоко) не розподіляється на ґатунки, а між сторонами погоджується виключно ціна на Товар, в залежності від його хімічних властивостей (показників). Так, відповідно до вказаного додатку, сторонами погоджено, що ціна з ПДВ за одиницю Товару з якісними показниками кислотності в межах 18-19*Т становить 10,62 грн.
При цьому у вищевказаних посвідченнях про якість Товару, отриманого від постачальника ТОВ "Лікфелд-Трейд", встановлено, що кислотність становить менше 18*Т.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що сторонами вірно визначено вартість Товару, який постачався, у товаро-супровідних та податкових документах на рівні 10,62 грн. за 1 кг.
При цьому, як встановлено судами, подані позивачем первинні бухгалтерські документи є належними і допустимими, що відображають реальність спірних господарських операцій, а не підтвердження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, обґрунтовано не є підставами для визнання операцій нереальними.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій по взаємовідносинах позивача із ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД", колегія суддів зазначає таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД" укладено Договори поставки №08/01-20 від 02.01.2020 (Кіровоградська область, м. Кропивницький) та №04/02-20 від 01.02.2020 (Київська область, с. Крюківщина). Згідно яких ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" - Покупець, ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД" - Постачальник.
Предметом договорів поставки №08/01-20 від 02.01.2020 та №04/02-20 від 01.02.2020 є зобов`язання Постачальника передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, у визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар.
Під товаром у зазначених договорах розуміється насіння соняшника 2019 року, країна походження - Україна, здорового товарного виду, без живих комах, зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивна.
Загальна кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, визначаються сторонами даним договором, та відповідно фіксується у видаткові накладній. Якість товару повинна відповідати ДСТУ України. Код товару згідно українського класифікатору товару ЗЕД - 1206 00 99 00.
Пункт (місце) передачі товару за цим договором: Одеська область, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38. Складські приміщення ТОВ "Оілпродакшен" (код ЄДРПОУ 39759892), умови поставки EXW Ex Works/Франко завод, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.
Кількість товару що підлягає передачі згідно договору поставки №08/01-20 від 02.01.2020, становить - 395 тонн. Загальна кількість товару, визначається у відповідності до фактично переданої кількості товару постачальником, та підтверджується обома сторонами шляхом складеної та виписаної видаткової накладної до даного договору.
Кількість товару що підлягає передачі згідно договору поставки № 04/02-20 від 01.02.2020, становить - 1000+/- тонн. Загальна кількість товару, визначається у відповідності до фактично переданої кількості товару постачальником, та підтверджується обома сторонами шляхом складеної та виписаної видаткової накладної до даного договору.
Передача (приймання-здача) товару здійснюється в місці передачі визначеному у договорі, уповноваженими представниками постачальника і покупця та оформлюється шляхом підписання видаткової (видаткових) накладної. Датою передачі товару вважається дата зазначена в накладній.
Термін передачі товару згідно договору поставки № 08/01-20 від 02.01.2020 - 31.01.2020.
Термін передачі товару згідно договору поставки № 04/02-20 від 01.02.2020 - 07.02.2020.
Ціна за тонну товару становить 7583,50 грн. крім цього ПДВ 20% - 1516,70 грн.. Разом з ПДВ 20% - 9100,20 грн.
Загальна вартість переданого товару, визначається у відповідності до фактично переданої кількості товару постачальником, та підтверджується обома сторонами шляхом складеної та підписаної видаткової накладної до даного договору. На момент укладання договору поставки № 08/01-20 від 02.01.2020 вартість кількості товару зазначеного в договорі з урахуванням ПДВ 20% складає 3 594 579,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 599 096,50 грн. На момент укладання договору поставки № 04/02-20 від 01.02.2020 вартість кількості товару зазначеного в договорі з урахуванням ПДВ 20% складає 9 100 200,00 грн в т.ч. ПДВ 20% - 1 516 700,00 грн.
Покупець оплачує вартість фактично поставленого товару постачальником, протягом 3-х календарних днів з дати передачі товару. При цьому сторони дійшли згоди про можливість обрання сторонами будь-яких форм розрахунків, визначених чинним законодавством України.
Порядок оплати: безготівковий рахунок - шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника або в іншому порядку та формі, що не суперечить діючому законодавству України.
Договір поставки № 08/01-20 від 02.01.2020 набуває чинності 02.01.2020 і діє до 31.01.2021, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання своїх зобов`язань за ним.
Договір поставки № 04/02-20 від 01.02.2020 набуває чинності 01.02.2020 і діє до 07.02.2021, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання своїх зобов`язань за ним.
Договори поставки № 08/01-20 від 02.01.2020 та № 04/02-20 від 01.02.2020 підписані директором ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД" Солодєєвою Ю.В. та ПАТ "Хмельницька маслосирбаза" Сакіним С.О. та завірені печатками.
На підтвердження здійснення господарських операцій згідно вищезазначених договорів поставки позивачем надано до суду копії наступних документів: акт прийому-передачі товару №31/01/2020 від 31.01.2020 до договору поставки № 08/01-20 від 02.01.2020, видаткову накладну №Ф-00000005 від 31.01.2020, видаткову накладну №Ф-00000019 від 01.02.2020, оборотно-сальдову відомість по рахунку 63.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по договорах № 08/01-20 від 02.01.2020 та № 04/02-20 від 01.02.2020 за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, довіреності № 110 від 24.01.2020, довіреності № 221 від 01.02.2020, договору №28/08-2017 від 28.08.2017 на переробку давальницької сировини насіння соняшника (відповідно до умов якого процес переробки включає такі стадії як приймання, зберігання та переробка), специфікації №15 від 01.01.2020 до договору №28/08-2017 від 28.08.2017 (відповідно до якої сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж січня 2020 року складатиме 4000 метричних тонн ± 5%), специфікації №16 від 01.02.2020 (відповідно до якої сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж лютого 2020 року складатиме 2 600 метричних тонн ± 5%, та який за результатами роботи, склав 2 587 тонн), зведений акт з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 від 29.02.2020, (відповідно до якого ТОВ "Оілпродакшен" упродовж лютого 2020 року прийняло для ПАТ "ХМСБ" 2188 тонн насіння соняшника, в тому числі шляхом переоформлення по складу), реєстри прийнятого насіння соняшника для переробки для ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД" від 31.01.2020 та 29.02.2020 (підтверджують товарність задекларованих господарських операцій).
Дослідивши вищезазначені докази судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем, на підставі проведених господарських операцій та їх документального оформлення в повному обсязі доведено своє право на формування валових витрат з податку на прибуток підприємства по операціям із ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД".
Тобто, зазначені господарські операцій призвели до зміни майнового стану кожного їх учасника та обумовлені рухом товарно-матеріальних цінностей.
Також, проведені господарські операції ПАТ "ХМСБ" із ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД" належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, звітності.
Доводи відповідача про відсутність реальних відносин по зазначених договорах, які зводяться до відсутності сертифікатів, належності оформлення видаткових накладних, а саме відсутність реквізитів та інформації щодо класу насіння соняшника, відсутність у ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД" основних засобів, наявності кримінального провадження, спростовуються первинними бухгалтерськими документами, які наведені вище, що підтверджують також виконання умов договорів з поставки насіння соняшника.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач використовує придбане насіння соняшника в господарській діяльності, зокрема, виробництво олії, що належить до основних видів його діяльності.
Також доводи контролюючого органу про відсутність ТТН, як ознаки відсутності поставки, є передчасними та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, встановлено під час розгляду справи, передача Товару, відповідно до вище зазначених договорів поставки, здійснена ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД" по складу, розташованому за адресою: м.Одеса, Хаджибеївська дорога, буд. 38.
Згідно із пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно - транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Отже, аналізуючи зазначене вище, позивач не приймав участі у транспортуванні придбаного насіння соняшника до складу (місця передачі), тобто не вказувався у ТТН як вантажоодержувач (Замовник), а тому, ТТН на поставку придбаного у ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД" насіння соняшника у ПАТ "ХМСБ" відсутні.
У своїх постановах у справах №813/4430/14 від 18.04.2019 року та №820/6069/16 від 16.04.2019 Верховний Суд вказує на те, що наявність або відсутність окремих документів, таких як товаро-транспортні накладні, а так само помилки у їх оформлені не є безумною підставою для висновків про відсутність господарської операції.
Також, колегія суддів критично ставиться на посилання відповідача у акті перевірки, як на аргумент відсутності поставки товару, на покази допитаних в ході досудового розслідування директора ТОВ "Фінанс-Груп ЛТД" ОСОБА_1 та головного бухгалтера ПАТ "ХМСБ" ОСОБА_2, оскільки в акті наводяться виписки із протоколів допитів зазначених осіб, в яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджують факт господарських взаємовідносин та вказують на їх суть.
При цьому, відповідачем не надано доказів наявності вироків, щодо контрагента позивача, з яким він здійснював господарські операції за спірними правочинами.
Верховний Суд звертає увагу, що будь-яка інформація оперативних підрозділів ДПС, інших правоохоронних органів, як і відомості про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є беззаперечним та достатнім фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених відповідними контрагентами, які фігурують у такій інформації. Такі висновки неодноразово були висловлені Верховним Судом у постановах від 09.03.2021 року у справі №826/7270/18; від 16.06.2021 року у справі №520/2700/19; від 20.05.2021 року у справі №826/17615/15; від 02.04.2019 року у справі №826/6245/18; від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.