ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 140/3991/22
адміністративне провадження № К/990/1138/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представників позивача Антонюка Р.В., Крючкова В.О.,
представника відповідача Мельничука М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року (головуючий суддя Плахтій Н.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року (головуючий суддя Сеник Р.П., судді - Онишкевич Т.В., Судова-Хомюк Н.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Агро" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Агро" (далі - ТОВ "Волинь-Агро") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 лютого 2022 року: №0011550711 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 3775,95 грн, №0011570711 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 1040000 грн, №0011580711, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 250000 грн, №0011540711, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 11472217,47 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 9207092 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2265125,47 грн) та від 21 лютого 2022 року №0019920711, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 1020 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18 лютого 2022 року №0011550711 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 3775,95 грн, від 18 лютого 2022 року №0011570711 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 1040000 грн, від 18 лютого 2022 року №0011540711 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 11459995,37 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 9195981 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2264014,37 грн, від 18 лютого 2022 року №0011580711 та від 21 лютого 2022 року №0019920711 повністю. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ТОВ "Волинь-Агро" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 34785,19 грн.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Волинській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 2 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі визначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №826/1588/13-а, від 28 серпня 2018 року у справі №810/3952/16, від 26 червня 2018 року у справі №816/1422/17, від 26 лютого 2019 року у справі №811/748/14, від 12 березня 2019 року у справі №803/386/14, від 30 січня 2020 року у справі 814/1145/18, від 2 липня 2020 року у справі №816/945/16, від 21 липня 2020 року у справі №820/4149/15, від 28 жовтня 2020 року у справі №160/9227/19. Також скаржник вказував на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 257 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
ТОВ "Волинь-Агро", скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
15 лютого 2023 року до Верховного Суду надійшла справа №140/3991/22.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області у період з 18 жовтня 2021 року по 16 грудня 2021 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Волинь-Агро", за результатами якої 23 грудня 2021 року складено Акт №11066/07-11/37691361 (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем:
пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні", пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року №168/704, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9207092 грн, у тому числі на звітний період лютий 2020 року на суму 741501 грн, вересень 2020 року на суму 4785314 грн, жовтень 2020 року на суму 3223967 грн, листопад 2020 року на суму 373717 грн, грудень 2020 року на суму 4733 грн, січень 2021 року на суму 9120 грн, лютий 2021 року на суму 37647 грн, та березень 2021 року на суму 31093 грн;
пункту 201.10 статті 201, пункту 192.1 статті 192 ПК України, у результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних/відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 244316,56 грн, у тому числ за травень 2019 року на суму 195903,80 грн, липень 2019 року на суму 751,89 грн, грудень 2019 року на суму 13925,57 грн, лютий 2020 року на 17101,80 грн, червень 2020 року на суму 471,30 грн, серпень 2020 року на 761,03 грн, грудень 2020 poку на 11111,17 грн. У відповідності норм Закону України від 17 березня 2020 року №533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснений заходів, спрямованих на запобігання винесенню і поширенню корона вірусної (COVID-19)" штрафні санкції за період грудень 2020 року застосовуватись не будуть;
пункту 16.1.3 статті 16, пункту 252.1 статті 252, підпункту 19.18.2 статті 49 ПК України, а саме: не подано до контролюючого органу декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних за період 4 квартал 2020 року та 1-2 квартали 2021 року;
підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV ПК Україні та розділів 3, 4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом IV Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 зі змінами та доповненнями, у результаті чого з недостовірними відомостями (помилками) подані податковим агентом до податкового органу Податкові розрахунки за II-IV квартали 2019 року, I-IV квартали 2020 року та І - ІІ квартали 2021 року;
пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у результаті чого донараховано єдиний внесок на суму 29519,96 грн в тому числі за грудень 2019 року на суму 16650,22 грн, за січень 2020 року на суму 1028,14 грн, за липень 2020 року на суму 66,75 грн, за вересень 2020 року на суму 200,72 грн, за жовтень 2016 року в сумі 60,94 грн, за грудень 2020 року на суму 11513,19 грн;
абзаців 1, 4, 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (з наступними змінами та доповненнями), в частині відсутності реєстрації акцизного складу в Системі електронного адміністрування реалізації пального, не обладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному держаному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників;
статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольний напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", в частині роздрібної реалізації пального без наявності відповідної ліцензії;
пункту 22.1 статті 22, пункту 63.3 статті 63 ПК України та пункту 8.4 розділу VIII Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Miністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за №503/25280, оскільки ТОВ "Волинь-Агро" у період з 1 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року не подано (не подано у строки) Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 11 до Порядку), щодо наявності (на умовах права власності) у підприємства 7 одиниць рухомого майна, 4 одиниці нерухомого майна на праві приватної власності та щодо наявності (на умовах договору оренди) у підприємства 10 одиниць рухомого майна, яке використовується у господарській діяльності.
На підставі висновків Акта перевірки, контролюючи органом 18 лютого 2022 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0011550711, яким застосовано штраф на загальну суму 10738,73 грн;
№0011570711, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 1061420 грн;
№0011580711, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 250000 грн;
№0011540711, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 11 472 217,47 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 9207092 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 265 125,47 грн);
а також від 21 лютого 2022 року №0019920711, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 1020 грн.
Не погоджуючись із, прийнятими контролюючим органом рішеннями 18 та 21 лютого 2022 року, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0011550711 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 3775,95 грн, №0011570711 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 1040000 грн, а №0011580711, №0011540711, №0019920711 повністю.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК України.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Згідно із абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХIV).
Статтею 1 Закону №996-ХIV визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Аналіз наведених вище норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене узгоджується зі змістом частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Волинь-Агро" (Покупець) та ТОВ "Завод Біодобрив "Тривко" (Постачальник) 5 червня 2020 року укладено Договір поставки №0506-1, предметом якого є поставка гранульованого курячого посліду. За умовами поставки, визначеними у пункті 2.5 даного договору, поставка товару здійснюється як на умовах DDP склад покупця, так і на умовах EXW склад постачальника, що попередньо узгоджується сторонами в заявці (замовленні) із зазначенням конкретної адреси доставки товару. Згідно пункту 3.1 договору, товар вважається прийнятим покупцем від постачальника за кількістю та якістю після підписання уповноваженими представниками сторін відповідної видаткової накладної.
На підтвердження факту поставки гранульованого курячого посліду від ТОВ "Завод Біодобрив "Тривко" надано підписані сторонами договору: видаткові накладні від 12 червня 2020 року №30, №31, №32, від 16 червня 2020 року №33, №34, від 25 червня 2020 року №36, №37, №38, від 6 липня 2020 року №39, від 8 липня 2020 року №43, від 13 липня 2020 року №47 на загальну суму поставки 3789240 грн (у тому числі ПДВ 631540 грн), товарно-транспортні накладні від 12 червня 2020 року №1, №2, №3, від 16 червня 2020 року №5, №6, від 25 червня 2020 року №7, №8, №9, від 6 липня 2020 року №10, від 8 липня 2020 року №11, від 13 липня 2020 року №12. Розрахунки за даним договором проведено у сумі 3789240 грн, що підтверджено Актом перевірки.
Також між ТОВ "Волинь-Агро" (Покупець) та ТОВ "Ампер-Груп" (Постачальник) 21 липня 2020 року укладено Договір поставки №21-2020-А1, предметом якого є поставка гранульованого курячого посліду. За умовами поставки, визначеними у пункті 2.5 даного договору, поставка товару здійснюється як на умовах DDP склад покупця, так і на умовах EXW склад постачальника, що попередньо узгоджується сторонами в заявці (замовленні) із зазначенням конкретної адреси доставки товару. Згідно пункту 3.1 договору, товар вважається прийнятим покупцем від постачальника за кількістю та якістю після підписання уповноваженими представниками сторін відповідної видаткової накладної.
На підтвердження факту поставки гранульованого курячого посліду від ТОВ "Ампер-Груп" позивач надав підписані сторонами договору видаткові накладні від 20 липня 2020 року №2007-3, від 21 липня 2020 року №2107-2, від 25 липня 2020 року №2507-1, від 29 липня 2020 року №2901-3, від 29 липня 2020 року №2907-5, від 1 серпня 2020 року №108-1, від 3 серпня 2020 року №308-1, №308-2, від 4 серпня 2020 року №408-1, від 6 серпня 2020 року №608-1, від 7 серпня 2020 року №708-1, від 10 серпня 2020 року №10-08-1, від 13 серпня 2020 року №13-08-1, від 17 серпня 2020 року №17-08-1, №17-08-2, від 19 серпня 2020 року №19-08-3, від 21 серпня 2020 року №21-08-1, від 25 серпня 2020 року №25-08-3, від 27 серпня 2020 року №27-08-1, від 1 вересня 2020 року №109-1, від 9 вересня 2020 року №909-1, №909-2, від 16 вересня 2020 року №1609-1 на загальну суму поставки 8257860 грн (у тому числі ПДВ 1376310 грн) та товарно-транспортні накладні за вказані у видаткових накладних дати. Розрахунки ТОВ "Волинь-Агро" із ТОВ "Ампер-Груп" за придбаний товар проведені частково в сумі 3985167,20 грн. Станом на 30 червня 2021 року за даними бухгалтерського обліку у позивача рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинах із ТОВ "Ампер-Груп" у сумі 4272692,80 грн, що підтверджено Актом перевірки.
Крім того, згідно укладеного між позивачем та ТОВ "Завод Біодобрив "Тривко" договором поставки від 25 липня 2020 року №2507-1 постачальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно узгодженої сторонами специфікації (додаток до цього договору) поставити добавку органічну (Технічні умови: ТУ У 20.1-31370953-002:2017), далі товар, а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Кількість та асортимент товару вказуються у специфікації до цього договору (додаток до договору) та видаткових накладних на поставку товару відповідно до умов даного договору; якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника (пункти 4.1, 4.2 договору). Поставка товару може здійснюватися як на умовах DDP склад покупця, так і на умовах EXW склад постачальника; умови постачання узгоджуються в специфікаціях (пункт 4.4 договору). Згідно пункту 4.6 договору, приймання-передача товару оформлюється накладною, яка підписується уповноваженими представника сторін чи транспортною організацією (перевізником), залежно від погоджених сторонами базових умов постачання товару.
На виконання умов вказаного договору відповідно до специфікацій №1 від 28 серпня 2020 року, №2 від 23 вересня 2020 року, №3 від 24 вересня 2020 року, №4 від 28 вересня 2020 року, №5 від 30 вересня 2020 року, якими передбачено поставку товару на умовах DDP склад покупця, позивачу поставлено добавку органічну в загальній кількості 56 м.куб. та 14000 л на загальну суму 25200000 грн (у тому числі ПДВ 4200000 грн), що підтверджується підписаними сторонами договору видатковими накладними від 28 серпня 2020 року, 23 вересня 2020 року, 24 вересня 2020 року, 28 вересня 2020 року, 30 вересня 2020 року.
При цьому, на виконання умов Договору зберігання від 28 серпня 2020 року №2808-3-3б, укладеного між ТОВ "Завод Біодобрив "Тривко" як зберігачем та ТОВ "Волинь-Агро" як поклажодавцем, придбаний позивачем товар був переданий на відповідальне зберігання на підставі актів прийому передачі від 28 серпня 2020 року №1, від 23 вересня 2020 року №2, від 24 вересня 2020 року №3, від 28 вересня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №4 та повернутий зі зберігання згідно з актами прийому- передачі. Вартість послуг зберігання товару становить 12074,84 грн (у тому числі ПДВ 2012,48 грн). На підтвердження перевезення придбаного товару позивачем надано товарно-транспортні накладні від 29 вересня 2020 року №1, від 8 жовтня 2020 року №2 та від 28 червня 2021 року №2806-1. Розрахунки ТОВ "Волинь-Агро" із ТОВ "Завод Біодобрив "Тривко" за придбані товари та отримані послуги проведено частково у сумі 2523120 грн і за даними бухгалтерського обліку станом на 30 червня 2021 року рахується кредиторська заборгованість позивача у сумі 22688954,84 грн.
Обставини постачання добавки органічної від ТОВ "Завод Біодобрив "Тривко" викладені в Акті перевірки та підтверджуються наданими первинними документами.
Відповідно до умов укладеного між ТОВ "Дівайн Індастрі" (Постачальник) та ТОВ "Волинь-Агро" "Покупець" Договору поставки від 20 вересня 2019 року №20/09, постачальник зобов`язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити добавку органічну (ТУ У 20.1-31370953-002). Кількість та найменування товару визначається в специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.2 договору). Пунктом 2.1 договору визначено, що якість товару визначається та підтверджується сертифікатом якості (відповідності) на добавку органічну по ТУ У 20.1-31370953-002 (оригінал) від виробника. Пунктами 3.2 та 3.5 договору передбачено, що передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною та оформленою покупцем довіреністю на одержання товару, або скріплено підписом та печаткою на видатковій накладній з обох сторін; постачання здійснюється автотранспортом постачальника, або шляхом само вивозу власним автотранспортом покупця, на умовах Інкотермс 2010.
На підтвердження факту поставки ТОВ "Дівайн Індастрі" товару, позивачем надано видаткові накладні, підписані сторонами договору, від 23 вересня 2019 року №2309-1 та від 28 вересня 2018 року №2809-1. Транспортування товару здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних від 23 вересня 2019 року №2309-1 та від 28 вересня 2018 року №2809-1. Розрахунки за поставлений товар проведено у повному обсязі, що підтверджено Актом перевірки.
Щодо посилання контролюючого органу на те, що податкова накладна, яка містить помилки у коді товару згідно з УКТЗЕД, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, а відтак не може бути підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Зокрема, згідно зареєстрованих ТОВ "Ампер-Груп" податкових накладних за липень 2020 року застосовано код товару УКТЗЕД 3101000000 та за серпень-вересень 2020 року відображено код товару згідно з УКТЗЕД 3105209000.
Суди попередніх інстанцій зазначили про безпідставність таких посилань, оскільки помилки в зазначенні коду УКТЗЕД у податковій накладній не можуть бути підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, якщо така господарська операція підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.
Відповідно до Пояснень до УКТЗЕД група 31 має назву "Добрива". До товарної позиції 3101 включаються: (a) добрива тваринного або рослинного походження, змішані чи незмішані, хімічно оброблені чи необроблені; (b) продукти рослинного або тваринного походження, перетворені в добрива змішуванням або хімічною обробкою (крім кісткових суперфосфатів товарної позиції 3103). Проте, ці продукти включаються до товарної позиції 3105, якщо розфасовані в форми або в упаковки, як передбачено в цій товарній позиції.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що товари, які поставлялись позивачу у липні 2020 року, були мілкої фракції, а тому визначались за кодом УКТЗЕД 3101000000, у подальшому товар поставлявся в гранулах, вага якої коливалась від 5 до 15 грам, що відповідало товарній позиції 3105209000.
У свою чергу, відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин. Разом з тим, податкові накладні заповнювались та реєструвались постачальником товару ТОВ "Ампер-Груп", відтак позивач як покупець не може нести відповідальність за правильність заповнення податкових накладних його контрагентом у вигляді позбавлення права на податковий кредит за такими податковими накладними.
Крім того, в Акті перевірки податковий орган зазначив, що у товарно-транспортних накладних на перевезення гранульованого курячого посліду, придбаного у ТОВ "Ампер-Груп", зазначено автомобільного перевізника ТОВ "Лоджистик Компані", при цьому ТОВ "Ампер-Груп" у серпні-вересні 2020 року за даними Єдиного реєстру податкових накладних не зареєстровано придбання останнім вказаних транспортних послуг. У товарно-транспортних накладних на перевезення гранульованого курячого посліду, придбаного у ТОВ "Ампер-Груп" та ТОВ "Завод Біодобрив "Тривко", вантажовідправником товару зазначений ФО-П ОСОБА_1, при цьому по операціях із ТОВ "Завод Біодобрив "Тривко" останній також є замовником (платником) автомобільних перевезень вантажу (товару).
Під час проведення перевірки, відповідачем до ГУ ДПС у Запорізькій області було надіслано запит від 24 листопада 2021 року №2276/7/03-20-07-11-07 щодо проведення зустрічної звірки ФО-П ОСОБА_1 по взаємовідносинах із ТОВ "Ампер-Груп" та ТОВ "Завод Біодобрив "Тривко" за період з 1 жовтня 2019 року по 30 червня 2021 року.
На вказаний запит, ГУ ДПС у Запорізькій області надіслано Довідку від 23 грудня 2020 року №44/08-01-07-15/ НОМЕР_1 про результати проведення зустрічної звірки, якою не підтверджено факт здійснення ФО-П ОСОБА_1 господарських відносин із ТОВ "Ампер-Груп" за вказаний період.
Відповідач в Акті перевірки зазначив, що ФО-П ОСОБА_1 не мав технічної можливості виконання господарських операцій з урахуванням фактичних господарських ресурсів: відсутність достатніх виробничих потужностей для виробництва наведеного обсягу продукції, не підтверджено наявність/походження та використання сировини і ТМЦ (для сушки), необхідних для забезпечення технологічного процесу виробництва гранул; відсутність власних та/або залучених основних засобів, необхідних для розміщення сировини та готової продукції; відсутність працюючих для забезпечення виробничого процесу.
Крім того, відповідачем встановлено, що ТОВ "Ампер-Груп" та ТОВ "Завод Біодобрив "Тривко" придбавали у ФО-П ОСОБА_1 товар по ціні 4000 грн без ПДВ за 1 тонну, з подальшою його реалізацією ТОВ "Волинь-Агро" по ціні 13000 грн за 1 тонну, при цьому, позивачем здійснено фінансово-господарські операції з придбання гранульованого курячого посліду у ФО-П ОСОБА_1 згідно Договору поставки №07/10/1 від 7 жовтня 2019 року у кількості 88 т по ціні 3900 грн за 1 тонну, що за висновками контролюючого органу свідчить про обізнаність позивача про ринкову ціну на даний товар від виробника та свідоме здійснення дій з метою мінімізації податку на додану вартість, тобто одержання необґрунтованої вигоди.
Посилання податкового органу як на підставу для відмови у задоволенні позову, на аналіз податкової інформації отриманої відносно контрагентів позивача, зокрема, на відсутність у них умов необхідних для здійснення такого роду господарської діяльності, відсутність достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів (складів) необхідних для здійснення спірних господарських операцій щодо наданих послуг, обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, наявності чи відсутності у останнього основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.
Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог статті 77 КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.