Рішення № 990/171/22 від 27.03.2023 про визнання протиправною та скасування постанови Верховної Ради України в частині

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2023 року

м. Київ

справа №990/171/22

адміністративне провадження № П/990/171/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Жука А.В., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання: Самари В.С.,

позивача ОСОБА_1, представників позивача: Кравця Р.Ю., Мартиненко А.В.,

представників відповідача: Лаптієва А.М., Осядлої М.В.

представників третьої особи: Колосюка С. Л., Булгакова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 990/171/22

за позовом ОСОБА_1

до Верховної Ради України

третя особа Національний банк України

про визнання протиправною та скасування постанови Верховної Ради України в частині,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 30.12.2022 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Верховної Ради України (далі також - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Верховної Ради України №2794-ІХ від 01.12.2022 в частині пункту 2, а саме: "Взяти до відома, що ОСОБА_1 звільнено з посади члена Ради Національного банку України з 7 липня 2021 року відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2019 року №270-ІХ".

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне:

- оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки зазначення в оскаржуваній постанові про звільнення позивача з посади члена Ради Національного банку України здійснено без фактичних та правових на те підстав, оскільки закінчення строку призначення є лише підставою для прийняття рішення Верховною Радою України про звільнення та не означає автоматичне звільнення з посади, рішення ж про звільнення позивача ніколи не приймалося;

- частина дванадцята статті 10 Закону України "Про Національний банк України" не може бути правовою підставою для зазначення в оскаржуваній постанові про звільнення позивача з посади члена Ради Національного банку України, оскільки норма частини дванадцятої статті 10 Закону України "Про Національний банк України", яка набрала чинності 10.11.2021, не може мати зворотної дії в часі та не може бути застосована до відносин, що виникли 07.07.2021. Крім того, норма частини дванадцятої статті 10 Закону України "Про Національний банк України" не містить та не містила положень про порядок звільнення з посади члена Ради Національного банку України, а регулювала лише порядок припинення повноважень, що не означає автоматичного звільнення, а є лише підставою для прийняття рішення Верховною Радою України про звільнення;

- постанова Верховної Ради України від 12.11.2019 №270-ІХ є актом індивідуальної дії, який стосувався позивача та лише визначав строк його повноважень і вичерпав свою дію в момент закінчення строку призначення позивача, а тому станом на момент прийняття оскаржуваної постанови Верховної Ради України від 01.12.2022, не містив діючих приписів та приписів про звільнення позивача з посади члена Ради Національного банку України, що означає, що постанова Верховної Ради України від 12.11.2019 №270-ІХ не могла бути ні фактичною, ні правовою підставою для прийняття оскаржуваної постанови;

- оскаржувана постанова, вказуючи на звільнення позивача з посади члена Ради Національного банку України, не відповідає вимогам статті 10 Закону України "Про Національний банк України", статті 210 Регламенту Верховної Ради України, оскільки за звільнення позивача Верховна Рада України жодного разу не голосувала - ні при прийнятті оскаржуваної постанови, ні при прийнятті постанови Верховної Ради України від 12.11.2019 №270-ІХ, а також профільним комітетом Верховної Ради України жодного разу не вносилося подання про звільнення позивача, що є порушенням порядку, який не дозволяє змінювати статус позивача на звільненого з посади члена Ради Національного банку України;

- оскаржувана постанова порушує права позивача, які підлягають захисту, оскільки виключно оскаржувана постанова є єдиним документом, який встановлює статус позивача, як звільненого члена Ради Національного банку України, хоч звільнення з посади члена Ради Національного банку України згідно із законом ніколи не було, підтвердженням чого є лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 30.07.2021, лист Національного банку України від 18.08.2021 та фактична участь позивача в засіданнях Ради Національного банку України після закінчення строку призначення.

3. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить позов задовольнити.

4. Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до Суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та вказує, що Законом України "Про Національний банк України" передбачений виключний перелік підстав для звільнення з посади, що зумовлює необхідність прийняття окремої постанови Верховної Ради України за поданням профільного комітету Верховної Ради України. Водночас, інститут звільнення з посади має правову природу відмінну від інституту припинення повноважень, у зв`язку із закінчення строку, на який було обрано члена Ради Національного банку України, оскільки не містить імперативної вимоги щодо підготовки подання профільного комітету Верховної Ради України та прийняття окремої постанови Верховної Ради України, адже повноваження члена Ради Національного банку України припиняються у останній день строку, на який його було призначено.

Разом з тим, відповідач зазначає, що здійснений правовий аналіз аргументів, викладених у позовній заяві, свідчить про те, що такі зводяться до обґрунтування протиправності встановлення граничного строку перебування на посаді ОСОБА_1 у постанові Верховної Ради України "Про зміну у складі Ради Національного банку" від 12.11.2019 №270-ІХ, однак обставини щодо законності прийняття постанови Верховної Ради України №270-ІХ від 12.11.2019, не потребують доказування, оскільки визнані ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.08.2021, і оцінюються сторонами, як доведений факт.

Відповідач стверджує, що Верховна Рада України дотримала законодавчу процедуру прийняття постанови "Про зміни у складі Ради Національного банку України".

Окрім того, відповідач зауважує, що обґрунтування порушення процедури прийняття Верховною Радою України постанови № 2794-ІХ стосується питання реалізації повноважень парламенту. При цьому, функціональний аспект законодавчого процесу Верховної Ради України, в тому числі підготовка текстів постанов, їх редакційне опрацювання, винесення на розгляд та прийняття на пленарному засіданні шляхом голосування, віднесений до сфери конституційно-правової регламентації, що розкриває правову природу законодавчої влади, яка також відображає межі дискреційних повноважень.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

5. Від Національного банку України до Суду надійшли пояснення, в яких третя особа зазначає, що законодавець частиною одинадцятою статті 10 Закону України "Про Національний банк України" визначив, що закінчення строку повноваження члена Ради НБУ тягне за собою припинення повноважень та є тотожним його звільненню. Іншими словами, прийняття постанови про звільнення у разі закінчення строку повноважень було необов`язковим та не впливало і не могло вплинути на правовий статус позивача.

Таким чином, починаючи з 10.11.2021 прийняття окремої постанови відповідачем про звільнення члена Ради НБУ у зв`язку із закінченням строку повноважень Законом не передбачалось, що спростовує доводи позивача про протиправність дій Верховної Ради України.

Також Національний банк України наголошує, що обраний позивачем спосіб захисту не створює реальних наслідків та не сприяє відновленню порушених прав. В свою чергу, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

У зв`язку з вказаним, Національний банк України просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

6. У відповіді на відзив позивач зазначив, що аргументи Верховної Ради України з приводу того, що мав місце виключно "інститут припинення повноважень", який не тотожний "інституту звільнення", не узгоджується з фактичними обставинами, оскільки в оскаржуваній постанові вказано саме про звільнення позивача, до того ж із зазначенням, що таке відбулося 07.07.2021, в той час як чинне станом на 07.07.2021 законодавство передбачало, що навіть припинення повноважень потребує здійснення "інституту звільнення" з прийняттям окремої постанови Верховної Ради України, якої в даному випадку прийнято не було.

Також позивач наголошує на хибності висновків Верховної Ради України, що підставою позову є протиправність постанови Верховної Ради України №270-ІХ від 12.11.2019, оскільки позивач не оскаржує ні постанову Верховної Ради України №270-ІХ від 12.11.2019, ні строк, який в ній визначений, більш того, позивач навіть не заперечує того, що визначений у вказаній постанові строк сплинув, однак позивач зазначає, що сплив строку призначення позивача не звільняло Верховну Раду України від обов`язку дотримання закону та прийняття окремої постанови про звільнення, яка не може та не могла бути тотожною постанові про обрання та визначення строку повноважень.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ, ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 30.12.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану позовну заяву.

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду даної справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Жука А.В., Рибачука А.І.

9. Ухвалою Верховного Суду від 03.01.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін о 15:00 год. 30.01.2023.

10. 30.01.2023 в судовому засіданні представниками позивача заявлено клопотання про залучення Національного банку України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у зазначеній справі.

11. Верховний Суд ухвалою від 30.01.2023 задовольнив вказане клопотання та залучив Національний банк України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

12. 22.02.2023 Верховний Суд ухвалив витребувати в учасників справи докази.

13. 06.03.2023 та 03.03.2023 позивачем та Національним банком України на виконання ухвали Верховного Суду від 22.02.2023 подано клопотання про долучення витребуваних доказів.

14. 13.03.2023 в судовому засіданні представник відповідача стверджував, що витребувані Верховним Судом докази були сформовані та направлені на адресу Верховного Суду 01.03.2023 засобами поштового зв`язку, однак з невідомих йому причин до Суду не надійшли. Також в судовому засіданні ставилось на обговорення питання щодо виклику в судове засідання ОСОБА_2 та керівника Секретаріату Ради НБУ Павленка Володимира Петровича в якості свідків та щодо виклику в судове засідання ОСОБА_1 для особистих пояснень. З результатами обговорення, Суд, порадившись на місці, ухвалив не викликати вказаних осіб в судове засідання. Верховний Суд в судовому засіданні оголосив перерву до 27.03.2023 та зобов`язав відповідача повторно надіслати на адресу Суду витребувані документи.

15. 14.03.2023 та 17.03.2023 до Верховного Суду відповідачем на виконання ухвали від 22.02.2023 надано витребувані документи.

IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

16. 12.11.2019 Верховна Рада України прийняла постанову № 270-IX "Про зміну у складі Ради Національного банку України", пунктом 1 якої ОСОБА_1 призначено членом Ради Національного банку України строком до 07.07.2021.

17. 02.04.2021 Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики оголосив конкурс на зайняття вакантної посади члена Національного банку України, яка звільняється 08.07.2021 внаслідок закінчення терміну перебування на посаді члена Ради Національного банку України.

18. Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики на своєму засіданні 30.11.2021 прийняв рішення скасувати попередній конкурсний відбір, що не завершився та оголосити новий конкурсний відбір на вакантну посаду члена Ради Національного банку України.

19. 01.12.2022 Верховною Радою України було прийнято постанову №2794-ІХ, якою постановлено: " 1. Призначити членом Ради Національного банку України ОСОБА_3 . 2. Взяти до відома, що ОСОБА_1 звільнено з посади члена Ради Національного банку України з 7 липня 2021 року відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2019 року №270-ІХ".

20. Вважаючи протиправною постанову Верховної Ради України в частині пункту 2, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Ключовими правовими питаннями даного спору є:

- чи є протиправною постанова Верховної Ради України від 01.12.2022 №2794-ІХ в оскаржуваній частині;

- чи порушено постановою Верховної Ради України від 01.12.2022 №2794-ІХ права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача;

- чи є постанова Верховної Ради України від 01.12.2022 №2794-ІХ такою, що підлягає скасуванню.

22. Статтею 8 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 № 679-XIV в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови, передбачено, що відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики. Рада Національного банку здійснює нагляд за системою внутрішнього контролю Національного банку.

23. Статтею 9 Закону України "Про Національний банк України" визначено повноваження Ради Національного банку.

Так, Рада Національного банку:

1) розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на підставі пропозицій, наданих Правлінням Національного банку, схвалює та публікує їх в офіційних виданнях та подає щороку, до 15 вересня, до Верховної Ради України для інформування;

2) здійснює у встановленому нею порядку контроль за проведенням грошово-кредитної політики;

3-1) приймає у порядку, визначеному Регламентом Ради Національного банку України, рішення про інформування Президента України або Верховної Ради України про виникнення підстав для звільнення з посади призначеного відповідно Президентом України або Верховною Радою України члена Ради Національного банку;

4) затверджує щорічно до 15 листопада поточного року кошторис адміністративних витрат Національного банку на наступний рік;

6) приймає рішення про спрямування прибутку до розподілу на збільшення статутного капіталу Національного банку;

7) затверджує Регламент Ради Національного банку України, положення про Аудиторський комітет та інші робочі органи Ради Національного банку;

7-1) затверджує за поданням Правління Національного банку Кодекс етики працівників Національного банку;

8) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;

9) визначає порядок, періодичність проведення внутрішнього аудиту у структурних підрозділах Національного банку та затверджує річний план його проведення, затверджує положення про підрозділ внутрішнього аудиту;

10) затверджує до 1 листопада звітного року аудиторську фірму для проведення аудиту річної фінансової звітності Національного банку, визначену за результатами проведення процедури закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі";

11) розглядає аудиторський звіт та затверджує до 30 квітня наступного за звітним року річну фінансову звітність Національного банку, річний звіт про управління Національного банку, звіт про виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку та розподіл прибутку до розподілу за звітний рік;

12) затверджує рішення Правління Національного банку про участь Національного банку у міжнародних фінансових організаціях;

13) оцінює стан виконання Правлінням Національного банку рішень Ради Національного банку з питань, які є обов`язковими для виконання Правлінням Національного банку;

14) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України;

15) затверджує за поданням Правління Національного банку методику визначення заробітної плати Голови Національного банку та його заступників;

16) створює Аудиторський комітет та інші робочі органи Ради Національного банку, визначає їх склад та керівників;

17) призначає на посаду та звільняє з посади керівника підрозділу внутрішнього аудиту;

18) призначає на посади та звільняє з посад першого заступника та заступників Голови Національного банку за поданням Голови Національного банку;

19) здійснює нагляд за діяльністю підрозділу внутрішнього аудиту;

21) підтверджує наявність або відсутність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, для цілей запровадження та (або) подовження строку дії та (або) дострокового припинення дії заходів захисту відповідно до статті 12 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Члени Ради Національного банку несуть солідарну відповідальність за прийняті рішення та діяльність Ради Національного банку як колегіального органу.

24. Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України "Про Національний банк України" до складу Ради Національного банку входять члени Ради Національного банку, призначені Верховною Радою України та Президентом України. Верховна Рада України призначає чотирьох членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідної постанови. Президент України призначає чотирьох членів Ради Національного банку шляхом видання відповідного указу. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою.

Кандидатури осіб для призначення Верховною Радою України членами Ради Національного банку проходять обговорення на спеціальному відкритому засіданні профільного комітету Верховної Ради України, який вносить свої рекомендації Верховній Раді України.

25. Частинами третьою-п`ятою вказаної статті встановлено вимоги до кандидатів на посаду члена Ради Національного банку.

26. Згідно з частинами шостою, сьомою та восьмою статті 10 Закону України "Про Національний банк України" для призначення членом Ради Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, встановленим частинами третьою - п`ятою цієї статті. Особа, призначена на посаду члена Ради Національного банку, має відповідати вимогам, встановленим частинами четвертою і п`ятою цієї статті, протягом усього строку своїх повноважень. Строк повноважень членів Ради Національного банку - сім років, крім Голови Національного банку, який входить до складу Ради Національного банку на строк здійснення ним повноважень за посадою. Одна й та сама особа не може бути призначена членом Ради Національного банку більше ніж на два строки поспіль.

27. Відповідно до частини одинадцятої статті 10 Закону України "Про Національний банк України" член Ради Національного банку звільняється з посади у разі:

1) подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням із зазначенням аргументів такого рішення;

3) припинення громадянства України, встановлення факту наявності громадянства (підданства) іноземної держави чи набуття громадянства (підданства) іноземної держави, виїзду за межі України на постійне місце проживання;

4) відсутності без поважних причин на двох засіданнях Ради Національного банку поспіль;

5) невиконання обов`язків члена Ради Національного банку (в тому числі за станом здоров`я) більше чотирьох місяців поспіль;

6) встановлення факту надання недостовірної інформації для призначення на посаду члена Ради Національного банку;

7) виникнення обставин, що призвели до невідповідності особи будь-якій вимозі чи забороні, встановленій частиною четвертою або п`ятою цієї статті.

28. Частиною дванадцятою статті 10 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що у разі закінчення строку повноважень члена Ради Національного банку його повноваження припиняються у останній день строку, на який його було призначено.

29. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про Національний банк України" Верховна Рада України звільняє призначених нею членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідної постанови за поданням профільного комітету Верховної Ради України, в якій мають бути зазначені підстави для звільнення.

30. Згідно із частиною другою статті 84, статтею 91 Конституції України рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування; Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.

31. Порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та Законами України від 04.04.1995 №116/95-ВР "Про комітети Верховної Ради України" та від 17.11.1992 № 2790-XII "Про статус народного депутата України".

32. Регламент Верховної Ради України встановлює порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування державних органів, визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради України (частина друга статті 1 цього Регламенту).

33. Статтею 210 Регламенту Верховної Ради України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок призначення на посади та звільнення з посад членів Ради Національного банку України, членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

34. Так, частиною першою статті 210 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України, призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у порядку, передбаченому статтею 208 цього Регламенту, та з урахуванням особливостей, зазначених у законах України "Про Національний банк України", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та у цій статті.

35. Частина друга статті 210 Регламенту Верховної Ради України встановлює, що Верховна Рада приймає рішення про призначення на посади та звільнення з посад осіб, зазначених у частині першій цієї статті, відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, про що оформляється відповідна постанова Верховної Ради.

36. Частина перша статті 47 цього Регламенту передбачає, що відповідно до частини другої статті 84, статті 91 Конституції України Верховна Рада України приймає рішення виключно на її пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, крім випадків, передбачених Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

37. Рішення про персональні обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду, надання згоди на звільнення з посади та звільнення з посади приймаються Верховною Радою України шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених законом та цим Регламентом, коли рішення приймаються таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів (частина п`ята статті 47 Регламенту Верховної Ради України).

38. Отже, порядок звільнення членів Ради Національного банку України установлений Конституцією України, Законом України "Про Національний банк України" (чинним на час виникнення спірних правовідносин) та Регламентом Верховної Ради України. Іншого порядку звільнення вказаних осіб законодавство України не передбачає.

39. Аналіз норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що, не зважаючи на підставу звільнення члена Ради НБУ, в тому числі наявність факту закінчення повноважень члена Ради НБУ, чинним законодавством на Верховну Раду України покладено обов`язок прийняти рішення про звільнення з посади шляхом відкритого голосування більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, про що має бути оформлена відповідна постанова Верховної Ради України.

40. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що відповідачем повинна була бути дотримана процедура прийняття постанови про звільнення позивача з посади члена Ради НБУ, а саме профільний комітет Верховної Ради України зобов`язаний був підготувати подання та проект постанови про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Ради НБУ, а Верховна Рада України, в свою чергу, шляхом відкритого голосування більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, на підставі поданих профільним комітетом Верховної Ради України документів, прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Ради НБУ, яке оформити відповідною постановою.

41. В судовому засіданні установлено та матеріалами справи підтверджується, що Верховна Рада України не приймала постанову про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Ради НБУ. Також з наданих відповідачем доказів не вбачається, що народні депутати Верховної Ради України відкрито голосували за звільнення позивача з посади члена Ради НБУ. Фактично єдиним документом, який засвідчує звільнення позивача, є постанова Верховної Ради України від 01.12.2022 №2794-ІХ, пунктом 2 якої визначено: "Взяти до відома, що ОСОБА_1 звільнено з посади члена Ради Національного банку України з 7 липня 2021 року відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2019 року №270-ІХ".

42. Верховний Суд вважає доводи відповідача щодо відсутності обов`язку прийняття окремої постанови Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Ради НБУ, оскільки його повноваження, як члена Ради Національного банку України, припинилися у останній день строку, на який його було призначено, безпідставними, так як припинення повноважень є умовою для звільнення особи, яка є посадовою особою за статтею 10 Закону України "Про Національний банк України". Тобто припинення повноважень передує звільненню, у зв`язку з чим поняття "припинення повноважень" не є тотожним поняттю "звільнення".

43. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що відповідач порушив чітко визначений у законодавстві порядок звільнення члена Ради НБУ, який є самостійним та обов`язковим етапом припинення відносин з членом Ради НБУ та реалізується шляхом прийняття відповідної постанови за поданням профільного комітету Верховної Ради України, в якій мають бути зазначені підстави для звільнення.

44. При цьому, Верховний Суд вважає, що на спірні правовідносини та зроблені Судом вище висновки не впливає внесення змін до статті 10 Закону України "Про Національний банк України" протягом періоду з 07.07.2021 по 01.12.2022.

45. Так, станом на 07.07.2021 редакція частини восьмої статті 10 Закону України "Про Національний банк України" містила норму, якою передбачено, що член Ради Національного банку звільняється з посади у зв`язку із закінченням строку його повноважень або у разі:

2) визнання його судом недієздатним;

3) невідповідності діяльності члена Ради Національного банку вимогам закону або втрати бездоганної ділової репутації;

4) відсутності без поважних причин на двох засіданнях Ради Національного банку поспіль;

7) виникнення обставин, що виключають можливість особи бути членом Ради Національного банку (відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті).

46. Частина одинадцята статті 10 Закону України "Про Національний банк України" передбачала, що Верховна Рада України звільняє призначених нею членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідної постанови за поданням профільного комітету Верховної Ради України, в якій мають бути зазначені підстави для звільнення.

47. У зв`язку з прийняттям 19.10.2021 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України" №1811-IX, що набрав чинності 10.11.2021, норма, яка передбачала підстави звільнення члена Ради НБУ (тепер це частина 11 статті 10), виглядала так:

Член Ради Національного банку звільняється з посади у разі:

4) відсутності без поважних причин на двох засіданнях Ради Національного банку поспіль;

48. Також, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України" № 1811-IX від 19.10.2021 статтю 10 Закону України "Про Національний банк України" доповнено частиною 12, відповідно до якої у разі закінчення строку повноважень члена Ради Національного банку його повноваження припиняються у останній день строку, на який його було призначено.

49. При цьому, норма, яка передбачає що Верховна Рада України звільняє призначених нею членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідної постанови за поданням профільного комітету Верховної Ради України, в якій мають бути зазначені підстави для звільнення, в новій редакції Закону також існує (частина 14 статті 10 Закону України "Про Національний банк України" в редакції Закону №1811-IX від 19.10.2021).

50. На момент прийняття Верховною Радою України постанови від 01.12.2022 №2794-ІХ, норма, яка передбачала що Верховна Рада України звільняє призначених нею членів Ради НБУ шляхом прийняття відповідної постанови за поданням профільного комітету Верховної Ради України, в якій мають бути зазначені підстави для звільнення, також існувала.

51. Тобто, норма, яка встановлює імперативний обов`язок Верховної Ради України прийняти рішення про звільнення з посади члена Ради НБУ шляхом відкритого голосування більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, про що має бути оформлена відповідна постанова Верховної Ради України, була чинною як на момент закінчення повноважень позивача (07.07.2021), так і на момент прийняття оскаржуваної постанови (01.12.2022) та змін не зазнавала.

52. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає, що посилання відповідача на внесення змін до редакції статті 10 Закону України "Про Національний банк України", які, на думку відповідача, свідчать про відсутність обов`язку приймати Верховною Радою України постанови про звільнення члена Ради НБУ, є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеними висновками Суду.

53. Також, Верховний Суд, вважає за необхідне зазначити, що аналіз рішень, які розміщені на офіційному веб-порталі Верховної Ради України, що стосуються кадрових питань, свідчить, що термін "взяти до відома, що…", такий як міститься в оскаржуваному пункті постанови Верховної Ради України від 01.12.2022 №2794-ІХ, не є характерним для рішень Верховної Ради України з кадрових питань та не застосовувався раніше в постановах Верховної Ради України про призначення/звільнення осіб.

54. Разом з тим, Верховний Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне також звернути увагу, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

................

Перейти до повного тексту