ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/20588/21
адміністративне провадження № К/990/15586/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Білак М.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №640/20588/21
за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року (прийняте у складі головуючого судді Клименчук Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ганечко О.М., суддів: Кузьменка В.В., Василенка Я.М.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, (далі - відповідач-1, ВКДКА), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі - відповідач-2, КДКА Волинської області), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 30 червня 2021 року про скасування рішення КДКА Волинської області від 3 жовтня 2019 року № 80-5 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту;
1.2. визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 30 червня 2021 року про скасування рішення КДКА Волинської області від 10 жовтня 2019 року № 81-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту;
1.3. визнати протиправними дії КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди, шляхом надання ВКДКА кваліфікаційної справи ОСОБА_1, яка містить у собі персональні дані ОСОБА_1 ;
1.4. зобов`язати КДКА Волинської області утриматися від поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди.
2. В обґрунтування позовних вимог, заявлених до ВКДКА, позивач зазначив, що оспорювані рішення ВКДКА прийнято за результатами розгляду скарг особи, права якої жодним чином не порушено, оскільки рішення про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту є актами індивідуальної дії та стосуються виключно прав та інтересів особи, щодо якої вони були прийняті.
2.1. В обґрунтування заявлених до КДКА Волинської області позовних вимог позивач зазначив, що комісією здійснено поширення персональних даних позивача без його згоди шляхом надання ВКДКА кваліфікаційної справи, яка містить у собі персональні дані позивача, всупереч вимогам Закону України "Про захист персональних даних" 1 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) та меті обробки персональних даних, згоду на яку надано одночасно із поданням заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
3. Заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві на позовну заяву відповідач-1 наполягав на тому, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) кожному гарантує право на оскарження будь-якого рішення кваліфікаційної комісії регіону. Цей відповідач також зазначав, що оспорювані рішення є обґрунтованими, прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства.
4. Заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначив, що перед наданням кваліфікаційної справи позивача, відповідач-2 звертався до голови ВКДКА з листом, в якому були порушені питання окремої неузгодженості підзаконних нормативних актів, які регулюють правовідносини у сфері дисциплінарних проваджень і обміну документами. Оскільки відповіді надано не було, тому уповноважені особи КДКА Волинської області були вимушені передати кваліфікаційну справу позивача до ВКДКА.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. КДКА Волинської області рішенням від 3 жовтня 2019 року №80-5 допущено ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.
6. Рішенням КДКА Волинської області від 10 жовтня 2019 року № 81-3 вирішено затвердити результати складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 та видати йому свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
7. 15 травня 2020 року КДКА Волинської області видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1243.
8. Розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. від 27 травня 2020 року № 85 створено робочу групу по вивченню питань, порушених у скаргах окремих адвокатів щодо недотримання процедури допуску та складання кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, зокрема, ОСОБА_1, з метою проведення відповідної перевірки на наявність порушень.
8.1. Пунктом 3 цього розпорядження вирішено звернутися до ВКДКА щодо надання оцінки питанням, порушеним у скаргах окремих адвокатів, стосовно дотримання процедури допуску та складання кваліфікаційного іспиту, зокрема, позивачем.
9. 11 червня 2020 року до ВКДКА надійшла скарга голови Робочої групи, заступника голови Ради адвокатів України Кухаря О.І. на рішення КДКА Волинської області від 3 жовтня 2019 року №80-5 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту.
10. До ВКДКА 11 червня 2020 року за № 13700 надійшла скарга голови Робочої групи, заступника голови Ради адвокатів України Кухара О.І. на рішення КДКА Волинської області від 10 жовтня 2019 року № 81-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
11. Згідно з листом від 12 червня 2020 року № 2701 ВКДКА Вилковим С.В. на підставі пункту 3.39 Регламенту ВКДКА порушено питання щодо направлення КДКА Волинської області матеріалів кваліфікаційної справи відносно ОСОБА_1 .
12. Рішенням ВКДКА від 30 червня 2021 року № VІ-002/2021 скаргу голови Робочої групи, заступника голови Ради адвокатів України Кухара О.І. задоволено частково. Скасовано рішення КДКА Волинської області від 3 жовтня 2019 року №80-5 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту.
13. Рішенням ВКДКА від 30 червня 2021 року № VІ-003/2021 скаргу голови Робочої групи, заступника голови Ради адвокатів України Кухара О.І. задоволено. Скасовано рішення КДКА Волинської області від 10 жовтня 2019 року № 81-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року, позов задоволено частково.
14.1. Визнано протиправними та скасовано рішення ВКДКА від 30 червня 2021 року № VІ-002/2021, від 30 червня 2021 року № VІ-003/2021.
14.2. Визнано протиправними дії КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди шляхом надання ВКДКА кваліфікаційної справи ОСОБА_1, яка містить у собі персональні дані ОСОБА_1 .
14.3. В іншій частині позову відмовлено.
15. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення КДКА Волинської області від 3 жовтня 2019 року №80-5 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту та від 10 жовтня 2019 року №81-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту є актами індивідуальної дії. Суд першої інстанції урахував, що частиною восьмою статті 50 Закону №5076-VI передбачено альтернативні можливості оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: або до ВКДКА, або до суду. Можливості захисту прав і у ВКДКА, і в суді мають бути ідентичними. Зазначеним положенням законодавчо надано ВКДКА статус квазісудового органу, і, внаслідок цього статусу, ВКДКА зобов`язана дотримуватись принципів, закріплених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що принципи, які застосовуються судом при оскарженні індивідуальних актів, повинні застосовуватися і ВКДКА.
15.1. Проаналізувавши положення статей 6, 8, 50 Закону № 5076-VI, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач-1 допустив реалізацію не передбаченого законодавством права на оскарження рішення про допуск особи до кваліфікаційного іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту суб`єктом, скаржником, який не наділений правом на їх оскарження, тобто третьою особою, якої такі рішення не стосуються, поновивши строк на їх оскарження, цим, на переконання суду першої інстанції, ВКДКА допустила порушення принципу юридичної визначеності, оскільки відсутність умови належного здійснення їх розгляду і дотримання вказаного принципу приводила б до постійного збереження стану невизначеності у цих відносинах через можливість оскарження невизначеним колом осіб таких рішень внаслідок поновлення строків звернення на їх оскарження. При цьому, враховуючи встановлені судом порушення відповідачем-1 під час прийняття скарг на рішення КДКА Волинської області та, як наслідок, безпідставне та необґрунтоване прийняття оскаржуваних рішень, що є самостійною та достатньою підставою для визнання їх протиправними та скасування, суд першої інстанції визнав не доцільним досліджувати оспорювані рішення по суті.
15.2. Щодо позовних вимог до КДКА Волинської області, суд першої інстанції, проаналізувавши положення статті 6 Закону № 2297-VI та пункту 1 Розділу 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270, дійшов висновку, що КДКА Волинської області, надаючи до ВКДКА витребувані матеріали кваліфікаційної справи позивача, на виконання вимог статті 6 Закону № 2297-VI, зобов`язана була отримати від позивача згоду на обробку його персональних даних, без отримання якої не мала права передавати до ВКДКА персональні дані позивача.
15.3. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання КДКА Волинської області утриматись від поширення персональних даних позивача з огляду на її передчасність.
16. Залишаючи апеляційну скаргу ВКДКА без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції по суті позовних вимог. Окрім того, дослідивши зміст доданих ВКДКА до апеляційної скарги клопотань: про залишення позову без розгляду в частині вимог до КДКА Волинської області, з визнанням факту зловживання позивачем процесуальними правами; клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Національну асоціацію адвокатів України в особі Ради адвокатів України, заступника голови Ради адвокатів України Кухаря О.І.; клопотання про витребування доказів у справі - копію матеріалів кваліфікаційної справи позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
16.1. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що ВКДКА не наведено доводів про те, як рішення суду у цій справі, де суд здійснює оцінку правомірності індивідуального акту, створить наслідки для правовідносин між позивачем та НААУ, або позивачем та Кухарем О.І . Стосовно клопотань про залишення позовної заяви без розгляду суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем дотримано строк звернення до суду, а сама по собі незгода апелянта з цим позовом та правовою позицією однієї із сторін, не може свідчити про безпідставність позовних вимог та наявність у діях позивача ознак зловживання правами. Щодо клопотання про витребування доказів, суд апеляційної інстанції наголосив, що підставою позову є те, що оскаржувані у цій справі рішення, якими скасовано рішення про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, були прийняті за наслідком розгляду скарги особи, яка не може бути суб`єктом оскарження, а отже, у відповідача-1 не було підстав для розгляду такої скарги, а обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач жодним чином не посилається на неправильне дослідження відповідачем-1 матеріалів кваліфікаційної справи.
IV. Касаційне оскарження
17. Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року, ВКДКА подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 21 червня 2022 року.
18. У касаційній скарзі відповідачем-1 зазначено, що оскаржувані судові рішення судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено з неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
18.1. Так, скаржник наполягає, що згідно зі статтею 50 Закону №5076-VI кожному надається право оскаржити до ВКДКА рішення, яке було прийняте кваліфікаційною палатою будь-якої КДКА регіону. Жодних обмежень щодо суб`єктного складу скаржників законодавством не передбачено. Законом також не передбачено обмежень в предметі оскарження, тобто будь-яке рішення КДКА регіону може бути оскаржене. Інше трактування цієї норми, на переконання скаржника, носить суб`єктивний характер, має риси привласнення невластивих функцій, які належать виключно Конституційному Суду України та спрямоване на протиправне звуження законодавчо визначених повноважень як ВКДКА так і скаржників до ВКДКА. Водночас наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо застосування статті 50 Закону №5076-VI у контексті того, чи підлягають оскарженню рішення КДКА регіону про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту, про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту до ВКДКА чи до суду, а також щодо наявності або відсутності існування обмеження у суб`єктному складі скаржників до ВКДКА на рішення КДКА регіону.
18.2. Скаржник також зазначає, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, що полягає у необґрунтованій відмові ВКДКА у задоволенні її клопотань про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а саме - Ради адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України та голови Ради адвокатів України (Національної асоціації адвокатів України) Кухаря О.І., на підставі звернення якого було прийняте оспорюване позивачем рішення ВКДКА, а також про витребування доказів (матеріалів кваліфікаційної справи позивача), якими підтверджується обґрунтованість та умотивованість спірних рішень ВКДКА.
19. У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
20. У поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, стверджуючи про законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
23. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
24. У статті 2 Закону № 5076-VI закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
25. Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 8 Закону № 5076-VI особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
25.1. Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов`язковому порядку зазначаються причини такої відмови.
25.2. Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.
26. За змістом частин першої, третьої, п`ятої статті 9 Закону № 5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
26.1. Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
26.2. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до ВКДКА або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
27. Відповідно до частин першої та сьомої статті 10 Закону № 5076-VI стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.
27.1. Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту. За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: 1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.
Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.
28. Частиною першою статті 11 Закону № 5076-VI передбачено, що особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.
29. Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (частина перша статті 12 Закону № 5076-VI).
30. Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
31. Організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України (частина перша статті 46 Закону № 5076-VI).
32. За змістом частин першої та третьої статті 50 Закону № 5076-VI Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.