ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2023 року
м. Київ
справа №160/12744/22
адміністративне провадження №К/990/5515/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Чиркіна С.М., Берназюка Я.О., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Ількова В.В. від 05.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В., Лукманової О.М. від 29.12.2022,
УСТАНОВИВ:
I. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2022 року керівник Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області (далі також Прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (далі також Управління, позивач) до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі також Департамент, відповідач), треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у якому просив
- визнати протиправною бездіяльність департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо не нарахування та невиплати випускникам навчальних закладів дітям - сиротам: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, дітям, позбавленим батьківського піклування: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів;
- зобов`язати департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради нарахувати та виплатити випускникам навчальних закладів загальної середньої освіти дітям - сиротам: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, дітям, позбавленим батьківського піклування: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку кожному
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.12.2022, позовну заяву Прокурора залишено без розгляду.
3. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що у цьому випадку наявні підстави, передбачені пунктом 6 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення без розгляду поданого у цій справі позову відповідно до клопотання Управління, в особі якого Прокурор звернувся до суду, яке судами попередніх інстанцій визнано обґрунтованим і таким, що зумовлює застосований оскаржуваними судовими рішеннями процесуальний наслідок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
II. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права.
6. Зокрема, скаржник вважає, що пункти 5, 6 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України стосуються випадків, коли прокурором подано позов в інтересах фізичної особи, оскільки у випадку відкриття судом провадження за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд фактично визнає, що відповідний орган не здійснює чи здійснює неналежним чином свої функції, що порушує або загрожує порушенню інтересів держави.
7. У відзиві на касаційну скаргу Управління з такими доводами скаржника не погоджується і вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду і це відповідає нормам процесуального права.
8. Управління також вказує, що у цьому випадку взагалі не доведено порушення інтересів держави або ж існування такої загрози, а отже відсутні й підстави для звернення до суду прокурора з цим позовом.
9. Окрім цього, у відзиві на касаційну скаргу наголошується, що прокурором не дотримано встановленого законом порядку звернення до суду, оскільки повідомлення прокурора стосовно встановлення підстав та наміру здійснювати представництво інтересів держави в суді надійшло до Управління за декілька днів до дати подання позову, що унеможливило реалізацію цим органом своїх процесуальних прав на самостійне звернення до суду з таким позовом.
10. Як окрема група аргументів у відзиві на касаційну скаргу зазначається й те, що Управління у спірних правовідносинах діяло належно і не допустила порушення закону, оскільки вважає, що правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги третім особам у цьому випадку відсутні, а жодна з цих осіб або їх законний представник по таку допомогу взагалі не звертались.
11. Відзив на касаційну скаргу містить доводи й про те, що особа, яка оскаржує ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення в касаційному порядку, взагалі не була учасником цієї справи, а тому, на думку Управління, не має такого права.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
12. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
13. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
14. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування та дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
15. Беручи до уваги обставини, встановлені у оскаржуваних судових рішеннях, наведені у них мотиви і висновки щодо застосування норм права, а також враховуючи наведені у касаційній скарзі доводи, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, що розглядається, аргументи, наведені у відзиві на неї, колегія суддів відзначає, що ключовим питанням, яке належить вирішити суду касаційної інстанції, є питання про те, чи виникли у суду першої інстанції передбачені нормами пункту 6 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позову без розгляду.
16. Так, вищевказаними процесуальними нормами встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява.
17. З аналізу цих приписів процесуального закону вбачається, що для залишення позову без розгляду з вищенаведених підстав необхідна наявність у сукупності таких умов:
особа, за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову;
така особа має адміністративну процесуальну дієздатність;
саме від неї надійшла відповідна заява.
18. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює застосування пункту 6 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для залишення позову без розгляду.
19. Тому, для перевірки дотримання судами попередніх інстанцій вищенаведених норм процесуального права належить, насамперед, встановити, чи є Управління особою, за захистом прав, свобод чи інтересів якої Прокурор звернувся з цим позовом до суду, і чи мало воно право ініціювати питання щодо залишення такого позову без розгляду, чи було наділено відповідними процесуальними повноваженнями, чи правомірно суди прийняли до розгляду подане цим органом клопотання і чи мали визначені законом правові підстави для його задоволення.
20. Відповідаючи на такі питання, колегія суддів відзначає, що відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
21. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.