ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2023 року
м. Київ
справа № 580/11259/21
адміністративне провадження № К/990/20967/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року (головуючи суддя - Тимошенко В.П.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року (головуючи суддя - Кузьменко В.В., судді Василенко Я.М., Ганечко О.М.)
у справі №580/11259/21
за позовом ОСОБА_1
до Звенигородської районної державної адміністрації
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати неправомірними дії голови Шполянської районної державної адміністрації щодо встановлення їй неналежних посадових окладів за період з 27 липня 2013 року по 31 серпня 2015 року та з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року;
- зобов`язати Звенигородську районну державну адміністрацію внести зміни до штатних розписів Шполянської районної державної адміністрації за 2013 - 2016 роки, та встановити посадовий оклад в 2013 році в розмірі 1365 грн, 2014 році - 1365 грн, з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2015 року - 1365 грн, та з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 4480 грн;
- зобов`язати Звенигородську районну державну адміністрацію здійснити перерахунок заробітної плати за період з 25 липня 2013 року по 31 грудня 2016 року;
- стягнути з Звенигородської районної державної адміністрації на її користь невиплачену заробітну плату за період з 25 липня 2013 року по 31 грудня 2016 року в розмірі 49 727,66 грн;
- рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання;
- зобов`язати Звенигородську районну державну адміністрацію надати до Пенсійного Фонду України інформацію про зміну розміру її заробітної плати за період з 25 липня 2013 року по 31 грудня 2016 року;
- стягнути з Звенигородської районної державної адміністрації на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, яка з урахуванням індексу інфляції становить 21704,28 грн.
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
3. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, позовну заяву повернуто позивачу.
4. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. Також суд першої інстанції зазначив, що положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки позивач звернулася з позовом про визнання неправомірними дій голови Шполянської районної державної адміністрації щодо встановлення їй неналежних посадових окладів за період з 27 липня 2013 року по 31 серпня 2015 року та з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2016 роки та зобов`язання Звенигородської районної державної адміністрації здійснити перерахунок її заробітної плати за період з 25 липня 2013 року по 31 грудня 2016 року відповідно до наданих розрахунків, а не про стягнення належної їй заробітної плати.
8. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України як норми спеціального процесуального закону, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 04 грудня 2019 у справі №815/2681/17, від 23 грудня 2020 року у справі №560/4006/19.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій перші дві вимоги були вирвані з контексту її позовної заяви та повністю проігноровано третю вимогу - "стягнути з Звенигородської районної державної адміністрації на користь позивача невиплачену заробітну плату за період з 25 липня 2013 року по 31 грудня 2016 року в розмірі 49 727,66 грн" та жодним чином не пояснюється повернення позовної заяви в цій частині. Вважає, що саме ця вимога є основною, тому вказаний спір не є спором стосовно проходження державної служби, адже розмір її посадового окладу є імперативно встановленим. У зв`язку з чим, посилається на нормативно-правові акти, що регулюють питання розмірів посадових окладів державних службовців у вказаний нею спірний період.
10. Серед іншого, посилається на рішення Конституційного Суду, в якому зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
11. Вказує, що судами повністю ігнорується той факт, що саме неправомірні дії голови Шполянської районної адміністрації, які є прямим порушенням законодавства про працю, спричинили невиплату їй належного розміру заробітної плати.
12. Таким чином, доведенню підлягають порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, що спричиняє відповідне формулювання позовних вимог.
13. Вважає, що вказаний спір є, перш за все спором стосовно стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати, а не спором стосовно питань проходження державної служби.
14. Тому, для вирішення питання пропуску строків позовної давності має застосовуватись частина друга статті 233 КЗпП України, як спеціальна норма, яка регулює вказане питання, а також роз`яснення застосування цієї норми, що викладене в рішеннях Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №8-рп/2013 (№1-13/2013) та №9-рп/2013 (№1-18/2013).
15. Звертає увагу на те, що вимоги щодо визнання неправомірними дій голови Шполянської районної державної адміністрації щодо встановлення їй неналежних посадових окладів за період з 27 липня 2013 року по 31 серпня 2015 року та з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року та зобов`язання Звенигородської районної державної адміністрації здійснити перерахунок її заробітної плати за період з 25 липня 2013 року по 31 грудня 2016 року відповідно до наданих розрахунків є не більше ніж належним юридичним оформленням її права на отримання посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України.
16. Крім того, зазначає про помилковість застосування апеляційним судом правових висновків викладених в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 у справі №815/2681/17, від 23 грудня 2020 року у справі №560/4006/19.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
18. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судових рішень, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
19. На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання строку звернення до суду з вказаним позовом.
20. За перевіркою матеріалів справи, 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати неправомірними дії голови Шполянської районної державної адміністрації щодо встановлення їй неналежних посадових окладів за період з 27 липня 2013 року по 31 серпня 2015 року та з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року;
- зобов`язати Звенигородську районну державну адміністрацію внести зміни до штатних розписів Шполянської районної державної адміністрації за 2013 - 2016 роки, та встановити посадовий оклад в 2013 році в розмірі 1365 грн, 2014 році - 1365 грн, з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2015 року - 1365 грн, та з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 4480 грн;
- зобов`язати Звенигородську районну державну адміністрацію здійснити перерахунок заробітної плати за період з 25 липня 2013 року по 31 грудня 2016 року;
- стягнути з Звенигородської районної державної адміністрації на її користь невиплачену заробітну плату за період з 25 липня 2013 року по 31 грудня 2016 року в розмірі 49 727,66 грн;
- рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання;
- зобов`язати Звенигородську районну державну адміністрацію надати до Пенсійного Фонду України інформацію про зміну розміру заробітної плати за період з 25 липня 2013 року по 31 грудня 2016 року;
- стягнути з Звенигородської районної державної адміністрації на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, яка з урахуванням індексу інфляції становить 21704,28 грн.
21. Водночас на етапі звернення ОСОБА_1 до суду з вказаним позовом вперше позивач не просила поновити строк звернення до суду, вважаючи, що позов подається в межах процесуального строку, оскільки відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
22. Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 грудня 2021 року залишаючи позовну заяву без руху зазначив, що позивач зокрема просить зобов`язати Звенигородську районну державну адміністрацію внести зміни до штатних розписів Шполянської районної державної адміністрації за 2013 - 2016 роки, та встановити посадовий оклад в 2013 році в розмірі 1365 грн, 2014 році - 1365 грн, з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2015 року - 1365 грн, та з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 4480 грн, однак з позовом до суду звернулася лише 22 грудня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду. У зв`язку з чим, надав позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
23. На виконання вимог вказаної ухвали суду першої інстанції ОСОБА_1 17 січня 2022 року подала до суду заяву, до якої додала позовну заяву, яка за своїм змістом є ідентичною раніше поданій позовній заяві, за винятком прохальної частини, з якої позивач виключила вимогу "зобов`язати Звенигородську районну державну адміністрацію внести зміни до штатних розписів Шполянської районної державної адміністрації за 2013 - 2016 роки, та встановити посадовий оклад в 2013 році в розмірі 1365 грн, 2014 році - 1365 грн, з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2015 року - 1365 грн, та з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 4480 грн".