1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року

м. Київ

справа № 380/5493/21

адміністративне провадження № К/990/3451/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/5493/21

за позовом ОСОБА_1

до Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець"

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чугуєнка Дмитра Віталійовича

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року (головуючий суддя: Коморний О.І.)

і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року (головуючий суддя: Святецький В.В., судді: Гудим Л.Я., Довгополов О.М.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" (далі також - "НСБ ЗВС "Тисовець"), у якому просив суд:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування й невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року включно;

1.2. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року включно;

1.3. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року включно в повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

1.4. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування й невиплати йому індексації грошового забезпечення як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу у зв`язку із запровадженням, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, нових посадових окладів, за період з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року включно;

1.5. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року включно;

1.6. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року включно в повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведенню індексації грошового забезпечення (базового місяця);

1.7. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неправильного нарахування та, як наслідок, виплати йому не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за грудень 2018 року як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу у зв`язку із запровадженням, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, нових посадових окладів та сумою виплаченої індексації на суму: 71,08 грн, за період з 1 грудня 2018 року до 29 грудня 2018 року включно;

1.8. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за грудень 2018 року як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу у зв`язку із запровадженням, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, нових посадових окладів та сумою виплаченої індексації на суму: 71,08 грн, за період з 1 грудня 2018 року до 29 грудня 2018 року включно;

1.9. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому компенсацію за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 , за період з січня 2019 року до часу ухвалення рішення суду в цій справі;

1.10. зобов`язати відповідача після виплати йому індексації грошового забезпечення та компенсації за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення внести відповідні зміни до звітності щодо нарахованого й виплаченого йому доходу;

1.11. зобов`язати відповідача направити на адресу військової частини НОМЕР_1 дублікат грошового атестата замість направленого раніше.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що з 3 листопада 2017 року до 29 грудня 2018 року він проходив військову службу та був зарахований до списків особового складу Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" і всіх видів забезпечення.

2.1. ОСОБА_1 стверджував, що з 3 листопада 2017 року до 30 листопада 2018 року відповідач взагалі не нараховував і не виплачував йому індексацію грошового забезпечення, чим порушив вимоги Закону України "Про індексацією грошових доходів населення" і допустив протиправну бездіяльність. Натомість за період з 1 грудня до 29 грудня 2018 року відповідач нарахував і виплатив йому індексацію грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж передбачений Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Уряду від 17 липня 2003 року №1078 (далі також - "Порядок №1078"). Позивач стверджував, що внаслідок таких дій відповідача він недоотримав грошов доходи.

2.2. Свої доводи ОСОБА_1 мотивував тим, що постановою від 9 грудня 2015 року №1013 Уряд запровадив єдиний підхід до здійснення індексації грошових доходів населення, згідно з яким із 1 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Водночас позивач зауважував, що указана постанова Уряду не стосувалася підвищення окладів військовослужбовців.

2.3. На тлі цього ОСОБА_1 доводив, що так званими базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців є січень 2008 року і березень 2018 року, оскільки саме тоді Уряд підвищив оклади для цієї категорії громадян. Натомість зміна розміру доплат, надбавок, премій, за доводами позивача, відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078 не є підставою для зміни базового місяця. З урахуванням цього ОСОБА_1 стверджував, що визначений відповідачем базовий місяць для індексації його грошового забезпечення є помилковим.

2.4. Крім цього, ОСОБА_1 стверджував, що з березня 2018 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати йому так звану "фіксовану" індексацію. Ці доводи позивач мотивував приписами абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Також зазначав, що у порівнянні з лютим 2018 року у березні того ж року його грошове забезпечення збільшилося на 687,10 грн у зв`язку із запровадженням нових посадових окладів. Натомість сума індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року, обчислена із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, складала: 4258,75 грн, тобто розмір підвищення грошового доходу не перевищував суму індексації. Відтак, за доводами ОСОБА_1, відповідач мав надалі нараховувати й виплачувати йому індексацію в розмірі різниці цих коштів до чергового підвищення окладів. Однак відповідач цього не зробив. Натомість у грудні 2018 року виплатив індексацію у розмірі: 71,08 грн зі встановленням березня 2018 року базовим місяцем.

2.5. ОСОБА_1 зазначав, що у позасудовому порядку відповідач відмовив йому у нарахуванні й виплаті індексації грошового забезпечення за указаний період.

2.6. Зрештою ОСОБА_1 указував на те, що сума індексації грошового забезпечення є доходом у розумінні статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", тож відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити йому відповідну компенсацію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року позов задоволено частково, а саме:

3.1. визнано протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо ненарахування й невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі у період з 3 листопада 2017 року до 29 грудня 2018 року;

3.2. зобов`язано Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 3 листопада 2017 року до 29 грудня 2018 року відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.

3.3. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд виходив з того, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і в силу закону має обов`язково нараховуватися і виплачуватися. Натомість відсутність механізму виплати індексації чи обмежене фінансування не може позбавляти особу права на цю виплату.

4.1. Установивши, що із 3 листопада 2017 року до листопада 2018 року включно індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася і не виплачувалася, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача.

4.2. Одночасно з цим, суд указав, що відповідач не довів правомірності виплати позивачу індексації грошового забезпечення у грудні 2018 року в сумі: 71,08 грн відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Уряду №1078 від 17 липня 2003 року (далі також - "Порядок №1078").

4.3. На основі цього суд дійшов висновку, що ненарахування й невиплата позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 3 листопада 2017 року до 29 грудня 2018 року є протиправною.

4.4. З метою захисту прав позивача суд вирішив зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому цю індексацію за вказаний період відповідно до вимог Порядку №1078 з урахуванням виплаченої суми.

5. Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про нарахування й виплату індексації грошового забезпечення за період з 3 листопада 2017 року до 29 грудня 2018 року із врахуванням січня 2008 року як базового місяця, суд виходив з того, що питання визначення базового місяця для індексації грошового забезпечення є виключними дискреційними повноваженнями відповідача. Водночас, зауваживши те, що нарахування й виплата індексації не здійснювалася, суд дійшов висновку про відсутність порушених прав позивача щодо правильності її нарахування.

6. Також, пославшись на те, що індексація не нарахована й не виплачена, суд дійшов висновку про відсутність підстав для присудження позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати через неможливість встановити розмір належних йому сум та терміну затримки. У задоволенні цієї вимоги суд відмовив через її передчасність.

7. Зрештою, виходячи з того, що відповідач не провів і не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період, суд дійшов висновку про передчасність і відсутність підстав для задоволення вимог про зобов`язання відповідача внести зміни до відповідної звітності та направлення дублікату грошового атестату.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року задоволено апеляційну скаргу НСБ ЗВС "Тисовець", скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалено постанову, якою відмовлено в задоволенні позову в цій частині. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

9. Суд апеляційної інстанції виходив з помилковості висновку місцевого суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

10. Апеляційний суд погодився з тим, що із листопада 2017 року до листопада 2018 року позивачу не нараховувалася і не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

11. Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що позивач є фактично новоприйнятим працівником, оскільки призначений на посаду та зарахований до списків особового складу відповідача у жовтні-листопаді 2017 року. У цьому контексті суд звернув увагу на пункт 10-2 Порядку №1078 стосовно того, що для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

11.1. Указавши на те, що підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку позивач займав із 3 листопада 2017 року, відбулося з 1 березня 2018 року, коли набрала чинності постанова Уряду "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, апеляційний суд дійшов висновку, що обчислення індексу споживчих цін повинно здійснюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), тобто з квітня 2018 року. Водночас суд указав, що березень місяць 2018 року є місяцем підвищення доходу, а тому враховується як базовий.

11.2. На цій основі апеляційний суд констатував необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо протиправної бездіяльності відповідача в частині ненарахування й невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року.

11.3. У цьому контексті апеляційний суд додав, що матеріали справи не містять підтвердження того, що у період з березня до листопад 2018 року індекс споживчих цін перевищував 103 відсотки, що є необхідною умовою для нарахування індексації грошових доходів населення у вказаний період.

11.4. Зрештою суд зауважив, що неправильне нарахування індексації грошового забезпечення за грудень 2018 року позивач пов`язує з необхідністю застосування до попереднього періоду, за який не була проведена індексація, січня 2008 року як базового. Проте, оскільки такі обґрунтування позивача є помилковими, а інших доводів на підтвердження помилковості нарахованої суми індексації позивач не навів, то ця вимога також є необґрунтованою.

12. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не було оскаржене, то суд апеляційної інстанції не переглядав справу в частині вирішення зазначених вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Скаржник просить Верховний Суд скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

13.1. Також скаржник просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у сумі: 8 000,00 грн.

14. В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").

15. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а про відсутність дискреційних повноважень у відповідача щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців; про визначення базового місяця, у якому востаннє було підвищено тарифну ставку (оклад) за посадою.

15.1. Позиція скаржника полягає в тому, що суди обох інстанцій помилково відмовили у задоволенні позовних вимог, котрі стосувалися визначення січня 2008 року місяцем, у якому востаннє було підвищено оклад за посадою позивача, для індексації його грошового забезпечення, оскільки не врахували, що в цьому питанні відповідач не має дискреційних повноважень.

15.2. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про місяць, у якому востаннє було підвищено тарифну ставку (оклад) за посадою позивача, внаслідок чого помилково відмовив у задоволенні вимог, які стосувалися індексації грошового забезпечення за період з 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року.

15.3. Також скаржник указує, що відомості про значення індексу інфляції у період з березня до листопада 2018 року є загальнодоступними, а тому апеляційний суд помилково їх не перевірив.

16. Окремо скаржник стверджує, що суд першої інстанції не врахував висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20 про наявність права на компенсацію втрати доходів у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян. Тож вважає помилковою відмову суду першої інстанції у зобов`язанні відповідача нарахувати й виплатити позивачу цю компенсацію.

17. Зрештою скаржник зазначив, що позивач не отримував копії апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження, тож не мав можливості подати відзив на неї. Стверджує, що суд апеляційної інстанції не виконав вимоги статті 301 КАС України та не направив указані документи позивачу.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

18. НСБ ЗВС "Тисовець" у відзиві просить відмовити у задоволенні цієї скарги та залишити без змін оскаржувану постанову. Позиція відповідача полягає в тому, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

18.1. У цьому контексті відповідач зазначив, що з огляду на пункт 10-2 Порядку №1078 для нарахування індексації правильними базовим місяцем слід вважати листопад 2017 року, оскільки на тлі доходу у попередній військовій частині посадовий оклад позивача на посаді у спортивній базі збільшився на 269,50 грн. Надалі чергове підвищення грошового забезпечення відбулося у березні 2018 року, тож цей місяць став базовим для проведення індексації. Право на цю індексацію позивач отримав у грудні 2018 року у зв`язку з чим йому виплачені кошти у сумі: 71,08 грн.

18.2. Також відповідач указав на обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що в розумінні пункту 10-2 Порядку №1078 ОСОБА_1 є фактично новоприйнятим працівником, тож обчислення індексу споживчих цін повинно здійснюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), тобто з квітня 2018 року, а не з листопада 2017 року (дати прийняття (переведення) позивача в НСБ ЗВС "Тисовець"). Відтак відповідач не бачить підстав для задоволення касаційної скарги.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19. ОСОБА_1 відповідно до наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 26 жовтня 2017 року №117 був призначений на посаду начальника фінансово-економічної служби Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" та зарахований до списків особового складу бази і на всі види забезпечення з 3 листопада 2017 року.

20. Із 3 листопада 2017 року до листопада 2018 року включно ОСОБА_1 не нараховувалася і не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

21. У грудні 2018 року ОСОБА_1 виплачена індексація грошового забезпечення в розмірі: 71,08 грн.

22. Наказом начальника Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" (по стройовій частині) від 29 грудня 2018 року №259 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу бази та всіх видів забезпечення.

23. Надалі ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату йому індексації грошового забезпечення.

24. На вказану заяву відповідач надіслав відповідь від 18 березня 2021 року №279, якою відмовив у виплаті індексації. Також зазначив, що позивач отримав право на індексацію у грудні 2018 року та йому виплачено 71,08 грн на картковий рахунок.

25. Не погоджуючись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

ІІI. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ

26. У статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі також - "Закон №1282-ХІІ") законодавець навів визначення таких понять:

27.1. індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

27.2. індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

27.3. поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

28. Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

28.1. До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

29. Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

30. Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

31. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.

32. У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

32.1. Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.

32.2. Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

33. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

33.1. Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

33.2. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

33.3. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078

34. Згідно з пунктом 1 Порядку (далі також - "Порядок №1078") цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

35. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

35.1. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

35.2. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).

35.3. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

35.4. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

35.5. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

36. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

37. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

37.1. Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

37.2. Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

38. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

39. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

40. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

40.1. Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

41. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

42. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

42.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

43. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

44. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

45. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

45.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

46. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

46.1. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII

47. Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі також - "Закон №2011-XII") передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

48. Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять:

48.1. посадовий оклад, оклад за військовим званням;

48.2. щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

48.3. одноразові додаткові види грошового забезпечення.

49. Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року №260

50. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі також - "Порядок №260") набрав чинності 20 липня 2018 року.

51. Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

51.1. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

51.2. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

51.3. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

52. На підставі наказу Міністерства оборони України від 1 червня 2020 року №180 "Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.


................
Перейти до повного тексту