ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/2319/22
адміністративне провадження № К/990/866/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі:
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
представника Позивача: Слюсара О.Б.,
представника Відповідача: Крутоузова Д.Ю., Літвінової Л.А.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2022 року (суддя Кузьменко А.І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року (суддя-доповідач: Бужак Н.П., судді: Костюк Л.О., Степанюк А.Г.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Укрсиббанк" (надалі також - Позивач, АТ "Укрсиббанк") звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (надалі також - Відповідач, скаржник), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2020 року №0000451402, №0000490502, №0000441402, №0000431402, №000 0461402.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач стверджував про безпідставність висновків проведеної перевірки в частині порушення пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), підпункту 2.1.1 Положення №566 та пунктів 41-56 Положення №75, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, підпункту 16.1.6 ПК України, статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими позовні вимоги, оскільки:
- операції щодо надання Позивач послуг прибирання належно підтверджені документально та є реальними;
- витрати за договорами про постачання послуг програмного забезпечення належно підтверджено відповідними актами приймання-передачі, оскільки висновки Відповідача, побудовані на невідповідностях дати їх складання фактичному завершенню операцій, є необґрунтованими, позаяк за змістом таких операцій Позивачу надавався триваючий доступ до програмного забезпечення та ресурсів технічної підтримки, що здійснюється одномоментно на початку року після отримання АТ "Укрсиббанк" ключів доступу до програмного забезпечення та не є щомісячним наданням таких послуг;
- нереєстрація Позивачем зведених податкових накладних (надалі - ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) не є порушенням вимог ПК України, оскільки за вимогами податкового законодавства відображення податкових зобов`язань за купленими товарами після 1 липня 2015 року відбувається після моменту віднесення відповідних сум до податкового кредиту, а тому АТ "УКРСИББАНК" має право протягом 1095 днів відобразити такий податковий кредит та зареєструвати відповідні зведені податкові накладні;
- завищення Позивачем податкового кредиту мало місце внаслідок технічного збою, що підтверджено належним чином, а Позивачем при цьому нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на суму задвоєного податкового кредиту;
- у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, з 24 січня 2017 року до нового власника перейшло і право оренди земельної ділянки, а також, відповідно, й обов`язок подання звіту про пільги. Оскільки на час набрання чинності Довідником пільг (3 липня 2017 року) право користування земельною ділянкою у Позивача припинилося, що відбулось у І кварталі 2017 року, Позивач не мав правових підстав для відображення інформації щодо такого об`єкту у звіті про суми податкових пільг за III квартал 2017 року.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Підставою касаційного оскарження скаржник вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Центральним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку Акціонерного товариства "Укрсиббанк" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2016 року по 30 червня 2019 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 30 червня 2019 року, за результатом якої складено акт від 20 грудня 2019 року №812/28-10-05-02-01/09807750 (надалі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення Позивачем пункту 134.1 статті 134 ПК України, підпункту 2.1.1 Положення №566 та пунктів 41-56 Положення №75, а саме при формуванні фінансового результату безпідставно враховано документи, які мають дефекти та логічні неув`язки, як наслідок занижено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 63344508 грн; пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині невиписаних зведених податкових накладних на суму отриманого податкового кредиту від постачальників, що призвело до заниження податкового кредиту та заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 2339697 грн; підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині не врахування розрахунків коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, поданих контрагентами до органів ДПС, а також повторного включення сум до складу податкового кредиту інших звітних періодів, що призвело до заниження сум податку на додану вартість протягом періоду, що перевіряється на загальну суму 318466 грн; статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у частині не отримання послуг на суму 153885,18 євро за договором на дисконтне постачання програмного забезпечення від 16 жовтня 2007 року б/н з нерезидентом BNP Paribas Prokurement TecH (Франція); не отримання послуг на суму 2509,78 євро (еквівалент 74495,72 грн) за Угодою про надання ліцензії на програмне забезпечення від 1 серпня 2005 року №Е2005-04-0025787 Axway Belgium SA(Бельгія); не отримання послуг на суму 1400 євро (еквівалент 40467,29 грн) за Договором про обслуговування від 30 жовтня 2016 року №2016_0117 з нерезидентом UL TS BV (Нідерланди); не отримання послуг на суму 1400 євро (еквівалент 43923,72 грн) за Контрактом від 30 жовтня 2017 року №2017_2525 з нерезидентом UL Transaction Securiti BV (Нідерланди); підпункту 16.1.6 ПК України в частині неподання звіту про пільги, які встановлено відповідно до підпункту 38.1 статті 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, відповідальність за що передбачена пунктом 120.1 статті 120 ПК України.
На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2020 року:
№0000451402, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 63344508 грн;
№0000490502, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 3154514,39 грн;
№0000441402, яким застосовано штраф у сумі 1169848,50 грн;
№0000431402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 394750,0 грн (за основним платежем 315800 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 78950,0 грн);
№0000461402, яким нараховано штраф в сумі 170,0 грн.
Рішенням Державної податкової служби України від 8 грудня 2021 року №27679/6/99-00-06-1-02-06 податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2020 року №0000451402, №0000490502, №0000441402, №0000431402, №0000461402 залишено без змін.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі скаржник наводить окремі доводи по кожному окремому епізоду податкового порушення, а саме:
- щодо формування Позивачем витрат на підставі підписаних фізичними особами-підприємцями актів про приймання наданих послуг прибирання та підтримки належного технічного стану приміщень Відповідач стверджує, що під час перевірки було проведено аналіз цих операцій на предмет відповідності обсягу, що зазначений в актах, задекларованим можливостям підприємців. Проведеним розрахунком норм часу та швидкості виконання робіт задекларованій кількості співробітників встановлено невідповідність фактичного значення показника навантаження на виконавця за виконаними у Позивача роботами нормативно допустимому показникові, що підтверджує обґрунтовані сумніви у ймовірності виконання відповідних робіт. З огляду на умови укладених договорів з підприємцями щодо порядку допуску відповідних працівників до виконання робіт у ході перевірки Позивачу було надано запит від 17 жовтня 2019 року, на який надано відповідь про те, що така інформація не є первинними документами та може містити персональні дані осіб, тому залишилось непідтвердженим фактичне перебування необхідної кількості осіб на території приміщень для виконання зазначених в актах обсягів робіт (послуг). Скаржник вважає, що за таких обставин підтверджується те, що виплачені Позивачем фізичним особам-підприємцям кошти за відсутності підтвердження виконання саме ними або найманими ними працівниками послуг (робіт), такі кошти слід вважати виплаченими поза межами господарської діяльності, що зумовили заниження фінансового результата до оподаткування на загальну суму 60276953 грн;
- по операціях придбання технічної підтримки програмного забезпечення у нерезидентів Відповідач наполягає на тому, що надані Позивачем акти приймання-передачі послуг є складеними раніше, аніж дата фактичного завершення відповідних операцій, чим порушено, на думку скаржника, вимоги до складання первинних документів, оскільки такі акти не можуть фіксувати факт здійснення операцій, тому і не можуть бути підставою для зняття з контролю відповідних імпортних операцій, що мало наслідком заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 3067555 грн. Таке порушення, як стверджує скаржник, призвело і до порушення статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті та не отримання обумовлених послуг на відповідні суми в іноземній валюті, що передбачає застосування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка;
- щодо порушень, встановлених по ПДВ в частині невиписаних зведених ПН на суму отриманого податкового кредиту від постачальників, то скаржник наполягає, що Позивачем в порушення підпункту а) пункту 198.5 ПК України не нараховані податкові зобов`язання та не складено і не зареєстровано в ЄРПН зведені ПН на суми ПДВ по товарах (роботах, послугах), що призначені для використання в операціях, які не є об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до статті 196 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за період з 1 липня 2016 року по 30 червня 2019 року на загальну суму 2339697 грн. При цьому Відповідач зауважує, що норми пункту 198.5 статті 198 ПК України в частині виключення, що наведено в дужках - "для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту", акцентують увагу на тому, що обов`язок платника виписувати податкові накладні згідно з цією нормою з 1 липня 2015 року не залежить від того, чи включено ПДВ по ПН, виписаним постачальниками, до складу податкового кредиту. Такі порушення призводять до застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 120-1.2 ПК України у зв`язку з відсутністю реєстрації ПН на загальну суму ПДВ 2339697 грн протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України;
- щодо не врахування Позивачем розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ, поданих контрагентами до органів ДПС, а також повторного включення сум до складу податкового кредиту інших звітних періодів, Відповідач пояснює, що Позивачем під час формування податкового кредиту та податкових зобов`язань не було враховано правила, встановлені нормами статей 192 та 198 ПК України, а саме: щодо здвоєного податкового кредиту - підставою для включення до податкового кредиту є подія (оплата чи поставка) при наявності належним чином зареєстрованої податкової накладної; щодо надмірно виписаної податкової накладної по пункту 198.5 статті 198 ПК України - підставою для зменшення податкових зобов`язань є розрахунок коригування, складений та зареєстрований належним чином;
- також Відповідач стверджує, що всупереч вимогам підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16, підпункту 38.1 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України Позивачем не відображено у звіті про суми податкових пільг за ІІІ квартал 2017 року за кодом 18010590 пільги з орендної плати за земельні ділянки (договір оренди землі припинено згідно з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 року), тому обґрунтовано накладено штраф на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України.
3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)