ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 300/4725/21
адміністративне провадження № К/990/14511/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №300/4725/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі №300/4725/21 (колегія суддів у складі головуючого судді - Качмара В.Я., суддів: Затолочного В.С., Мікули О.І.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якій просила:
- визнати протиправними дії ГУПФ щодо зменшення процентного розміру грошового забезпечення з 80% до 70% з 01.04.2019;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням 80% від розміру грошового забезпечення з 01.04.2019;
- стягнути моральну шкоду заподіяну неправомірними діями ГУПФ на користь ОСОБА_1 в сумі 5 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення ОСОБА_1 процентного розміру розмір грошового забезпечення з 80% до 70% з 01 квітня 2019 року. Зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 80% від розміру грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року скасовано та закрито провадження у справі.
Закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання рішень суду у справах №300/685/20 та №300/1113/21.
Апеляційний суд констатував, що спір, стосовно того, який відсотковий розмір має застосовуватись при перерахунку пенсії позивача вже вирішений рішенням суду.
ГУ ПФУ зобов`язане здійснювати виплату позивачу пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення поки не відбудуться певні зміни у законодавстві і законодавцем буде визначено право пенсійних органів при перерахунку пенсій застосовувати нижчий відсоток грошового забезпечення порівняно з тим відсотком, що набула особа при призначені пенсії.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що питання перерахунку пенсії позивачки за оновленою довідкою із застосуванням 80% грошового забезпечення не розглядались та не були предметом спору у судових справах.
Як підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції позивач вказує пункт 1 частини четвертої та підпункти "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, у касаційній скарзі скаржник наголошує, що суди не врахували при прийнятті оскаржуваних рішень висновки, висловлені Верховним Судом у зразковій справі №240/5401/18 у рішенні від 04 лютого 2019 року, а також у постанові від 28 січня 2022 року у справі №300/2791/21.
4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 300/4725/21.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
6. Верховний суд ухвалою від 28 березня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 29 березня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. Колегія суддів Верховного Суду, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У практиці Верховного Суду, сформульованій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №9901/432/18, постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №340/869/19, від 30 січня 2020 року у справі №2а-161/11, від 30 квітня 2020 року у справі №813/4138/17, від 26 травня 2020 року у справі №805/1963/17-а, від 16 липня 2020 року у справі №182/3773/15-а, умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.