ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 340/1195/20
адміністративне провадження № К/9901/30849/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року (суддя: Черниш О.А.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (головуючий суддя: Щербак А.А., судді: Баранник Н.П., Малиш Н.І.) у справі № 340/1195/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровградській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
В квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі також позивач або ОСОБА_1 ) завернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі також відповідач або ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування наказу № 11-4560/14-20-СГ від 23 березня 2020 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" в частині земельної ділянки площею 2 га, зазначеної позивачем на графічних матеріалах, поданих разом із заявою від 17 грудня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, яка знаходиться у межах земельної ділянки загальною площею 21,0948 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:2024, що знаходиться на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, у задоволені позову відмовлено.
16 листопада 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача. В якій скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Від відповідача та третьої особи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішення судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою, у якій просив надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. До заяви додав зокрема графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
За наслідками розгляду цієї заяви в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області видав наказ № 11-1100/14-20-СГ від 20 січня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, посилаючись на відсутність відомостей про припинення права користування земельною ділянкою.
Не погодившись з цим наказом, позивач 27 лютого 2020 року оскаржив його до суду, просив визнати протиправним та скасувати вказаний наказ, а також зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року відкрито провадження у справі № 340/670/20 за цим позовом.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у цій справі адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 20 січня 2020 року № 11-1100/14-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".
Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 грудня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На час розгляду цієї справи вказане судове рішення не набрало законної сили, оскільки відповідачем 18 травня 2020 року на нього подано апеляційну скаргу.
23 березня 2020 року начальник ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області видав наказ № 11-4560/14-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким надав ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чемерпільської сільської ради Гаиворонського району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 2 га, в тому числі: 2 га - рілля, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. У цьому наказі передбачено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства та наказано керівнику відділу у Гайворонському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області при надходженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Позивач, дізнавшись про цей наказ та вважаючи, що ним порушуються його право (законний інтерес) щодо отримання земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позов обґрунтований тим, що оскаржуваний наказ порушує права позивача, оскільки він звернувся з відповідною заявою раніше, ніж інші особи, а відповідач не має правових підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку двом різним особам на одну і ту ж земельну ділянку.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що спірний наказ № 11-4560/14-20-СГ від 23 березня 2020 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" прийнятий відповідачем за заявою ОСОБА_2 з огляду на достатність поданих ним матеріалів. На підставі цього наказу було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який згодом був поданий ОСОБА_2 на затвердження. Відповідачем прийнято рішення про затвердження поданого проекту та про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га, розташованої на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Стверджуючи, що скасування оскаржуваного позивачем наказу не призведе до позитивного вирішення його правомірних очікувань, а порушує права ОСОБА_2, представник відповідача просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Пояснення від третьої особи щодо позову та/або відзиву до суду не надходили.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволені позову, суди попередніх інстанцій встановили, що на час розгляду заяви ОСОБА_2 та прийняття спірного наказу № 11-4560/14-20-СГ від 23 березня 2020 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" у відповідача не було законних перешкод для надання цьому громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка на той момент була вільною та щодо місця розташування якої не було встановлено невідповідності вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, іншої містобудівної та землевпорядної документації.
За позицією судів попередніх інстанцій, сама по собі наявність такого наказу не перешкоджала позивачу також отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за умови дотримання ним порядку звернення на отриманням такого дозволу та пройти цю стадію процесу отримання права власності на земельну ділянку.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Скаржник вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій незаконними та такими, що підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення, у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.
Наполягає на тому, що незважаючи на судовий спір у справі № 340/670/20 відповідач з метою перешкоджання позивачу закінчити процедуру приватизації бажаної земельної ділянки, розпорядився в інтересах третьої особи земельною ділянкою, яку позивач має намір отримати у власність за процедурою встановленою законом, та відносно якої він набув правомірних очікувань і законних сподівань.
Вважає, що відповідач штучно створив ситуацію за умов якої, поки позивач захищає своє право та законний інтерес у судовому порядку, третя особа відносно цієї ж земельної ділянки розробляє документацію та подасть її на погодження і затвердження, наслідком чого стане передання відповідачем її у власність такій особі, що нівелює судовий захист позивача.
Стверджує, що спірний наказ відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відносно однієї і тієї ж земельної ділянки, яку має намір отримати у власність позивач, оскільки звернувся з відповідною заявою раніше ніж інші особи, порушує права та законні інтереси позивача, а тому вони підлягають захисту у судовому порядку.
З покликанням на правові позиції у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 461/2132/17, від 31.07.2019 у справі № 472/1286/17-ц, від 11.09.2019 у справі № 472/1284/17-ц; від 27.11.2019 у справі № 671/464/17; від 22.01.2020 у справі № 707/2230/18 вважає, що орган державної влади або орган місцевого самоврядування не має правових підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку двом різним особам на одну і ту ж земельну ділянку.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі також ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.