ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2023 року
м. Київ
справа № 803/1099/17
адміністративне провадження № К/9901/35997/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 803/1099/17
за позовом Представництва "ЛАВ & Інвестмент СП. З О.О." до Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Представництва "ЛАВ & Інвестмент СП. З О.О." на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року (головуючий суддя Гулид Р.М., судді: Кузьмич С.М., Довга О.І.),
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року Представництво "ЛАВ & Інвестмент СП. З О.О." (далі також - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації (далі також - відповідач), у якому просило:
визнати протиправною відмову Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації у здійсненні державної реєстрації договору (контракту) на здійснення інвестиційної діяльності № 3 (про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора) від 31.07.2017;
зобов`язати Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації здійснити державну реєстрацію договору на здійснення інвестиційної діяльності № 3 (про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора) від 31.07.2017.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення статті 18 Закону України "Про інвестиційну діяльність", пункту 9 Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 № 112, без належних для цього підстав листом № 778/05-9/2-17 від 21.08.2017 було протиправно відмовлено позивачу у здійсненні державної реєстрації договору (контракту) на здійснення спільної діяльності № 3 (про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора) від 31.07.2017, укладеного з КП "Волиньприродресурс", адже позивачем було подано до Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської ОДА усі необхідні оригінали та копії нотаріально засвідчених документів, а у відповідача не було необхідності додатково вимагати копії оригіналів спеціальних дозволів на користування надрами, завірених нотаріально, договорів на право постійного користування (оренди) земельних ділянок, оскільки завірені нотаріально копії оригіналів спеціальних дозволів на користування надрами уже були додані до заяви, а документи на право постійного користування (оренди) земельних ділянок не можуть бути у Представництва, оскільки позивач не має жодного відношення до користування (оренди) зазначених земельних ділянок. Функції для виконання робіт за спеціальними дозволами є лише у КП "Волиньприродресурс", в той час як Представництво згідно з умовами договору є лише інвестором і будь-яких прав для користування земельними ділянками чи то надрами не має і за договором не отримує. Стосовно відсутності інших додатків до договору № 3, то на виконання умов пункту 2.1.2 Договору додаток № 1 був доданий до нього, в той час, як інші можливі додатки ще лише будуть укладатися на протязі року, про що і зазначено в пункті 2.7 Договору. Викладене свідчить про втручання державних органів у діяльність суб`єктів інвестиційної діяльності, зокрема обмеження права інвестора у виборі об`єктів інвестування.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що завірені нотаріально копії оригіналів спеціальних дозволів на користування надрами були додані позивачем до заяви, а документи на право постійного користування (оренди) земельних ділянок не можуть бути у Представництва, оскільки останнє не має жодного відношення до користування (оренди) зазначених земельних ділянок. Окрім того, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до умов Договору на здійснення спільної діяльності № 3 від 31.07.2017 Представництво "ЛАВ & Інвестмент СП. З О.О." інвестує кошти у спільну діяльність, а спеціальні дозволи на користування надрами та оренди землею надає Комунальне підприємство "Волиньприродресурс". При цьому дослідивши договір на здійснення спільної діяльності № 3, суд першої інстанції не знайшов умов договору, які б не відповідали законодавству України, а відмова відповідача у реєстрації зазначеного договору з цієї підстави є надуманою та необґрунтованою.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 апеляційну скаргу Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації задоволено частково; постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі № 803/1099/17 в частинні зобов`язання Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації здійснити державну реєстрацію договору на здійснення інвестиційної діяльності № 3 (про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора) від 31.07.2017 скасовано та відмовлено в задоволенні даної вимоги; в решті тексту постанову Волинського окружного адміністративного суду - залишено без змін.
Обґрунтовано постанову суду апеляційної інстанції тим, що вимога про зобов`язання Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської ОДА здійснити державну реєстрацію договору на здійснення інвестиційної діяльності № 3 від 31.07.2017 належить до виключних дискреційних повноважень відповідача, суд, в свою чергу, не вправі підміняти державний орган, приймаючи замість нього інше рішення, яке б відповідало закону чи давати вказівки, котрі б свідчили про перебрання на себе владних функцій, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач та звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументовує касаційну скаргу позивач тим, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення. У зв`язку з чим саме закони, а не власний розсуд суб`єкта владних повноважень мають дозволяти останньому прийняти одне з декількох альтернативних і головне законних рішень. Натомість, завдяки незаконній постанові суду апеляційної інстанції позивач опинився в ситуації, коли спосіб відновлення порушеного права виявився вкрай неефективним та спонукає до подальшої безкарної бездіяльності суб`єкта владних повноважень та викликає необхідність повторного звернення до суду, оскільки станом на момент подання касаційної скарги відповідач так і не здійснив державну реєстрацію договору на здійснення інвестиційної діяльності, хоча судами обох інстанцій було встановлено відповідність поданих позивачем документів вимогам чинного в Україні законодавства та протиправність відмови відповідача у реєстрації договору.
У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі та залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, обґрунтовуючи відзив тим, що відмова у реєстрації договору про спільну діяльність проведена з дотриманням усіх вимог постанови Кабінету Міністрів України № 112 від 30.01.1997.
Третя особа також скористалася правом подання відзиву на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу задовольнити повністю, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою позицію тим, що для належного захисту прав та законних інтересів позивача у даній справі суд має усі правові підстави зобов`язати відповідача здійснити державну реєстрацію договору про спільну інвестиційну діяльність.
Верховний Суд, перевіривши та обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги позивача частково з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.08.2017 Представництво "ЛАВ & Інвестмент СП. З О.О." звернулося з заявою до керівника Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської ОДА щодо реєстрації договору № 3 про спільну діяльність від 31.07.2017. До заяви позивачем було додано: інформаційну картку договору, оригінал договору № 3 про спільну діяльність, копію договору № 3 про спільну діяльність, статут КП "Волиньприродресурс", витяг КП "Волиньприродресурс" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, рішення інвестиційної комісії Волинської обласної ради щодо дозволу на підписання договору про спільну діяльність за участю іноземного інвестора, витяг з судового реєстру польської фірми, свідоцтво про реєстрацію представництва польської фірми, положення про представництво польської фірми, відомості Представництва "ЛАВ & Інвестмент СП. З О.О." з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, довідку форми 34-ОПП, довіреність від польської фірми, копії договорів про користування надрами, платіжне доручення про оплату послуг про державну реєстрацію договору.
Листом за № 768/06-4/2-17 від 16.08.2017 Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської ОДА з посиланням на пункт 5 Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 № 112, зобов`язало позивача надати до 18.08.2017 наступні правовстановлюючі документи: копії оригіналів спеціальних дозволів на користування надрами, завірених нотаріально, та на право постійного користування оренди земельних ділянок.
21.08.2017 за результатами розгляду заяви позивача Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської ОДА листом за № 778/05-9/2-17 відмовило позивачу у здійсненні державної реєстрації договору (контракту) на здійснення спільної діяльності № 3 (про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора) від 31.07.2017, укладеного з КП "Волиньприродресурс" з тих підстав, що умови договору не відповідають законодавству України, зокрема не було надано додатків до договору, обумовлених пунктами 1.1, 2.1.2, та 2.7 Договору, хоча додатки до цього Договору складають невід`ємну його частину. Окрім того, у тексті договору відсутні посилання на документи, які засвідчують згідно чинного законодавства право користування або оренди землею, загальною площею 50688,90 га стороною 1 договору. При цьому зазначено, що згідно з частиною шостою статті 16 Кодексу України про надра, власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій фізичній чи юридичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб`єктів господарювання, а також вноситися як вклад у спільну діяльність.
Як зазначено вище, судом апеляційної інстанції постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 скасовано та відмовлено у задоволенні позову лише в частинні зобов`язання Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації здійснити державну реєстрацію договору на здійснення інвестиційної діяльності № 3 (про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора) від 31.07.2017.
В касаційній скарзі позивач так само наголошує на неправильному застосуванні судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенні норм процесуального права лише в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити державну реєстрацію вищезазначеного договору.
Отже, висновки судів попередніх інстанції про відповідність поданих позивачем документів вимогам чинного в Україні законодавства та протиправність відмови відповідача у реєстрації договору на здійснення інвестиційної діяльності № 3 (про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора) від 31.07.2017 ні скаржником-позивачем, ні відповідачем не спростовуються.
Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, даючи оцінку висновку суду апеляційної інстанції щодо віднесення вимоги про зобов`язання Управління розвитку, інвестицій, європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації здійснити державну реєстрацію договору на здійснення інвестиційної діяльності № 3 від 31.07.2017 до виключних дискреційних повноважень відповідача, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.