ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 360/4847/19
адміністративне провадження № К/9901/12641/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 (головуючий суддя Пляшкова К.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А.)
у справі №360/4847/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправними рішення відповідача, оформлене пунктом 26 протоколу комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.2019 № 78;
- скасувати пункт 26 протоколу комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.06.2019 № 78;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, та прийняти рішення відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2020, яке було залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2020, у позові відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 14 листопада 1980 року по 27 жовтня 1982 року проходив строкову військову службу та брав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан у складі діючої армії, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: довідки Рубіжансько-Кремінського об`єднаного військового комісаріату Луганської області від 16 липня 2013 року № 154.
5. Згідно з архівною довідкою Архіву військово-медичних документів від 04 березня 2010 року № 6/3/0-252 та витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв від 18 листопада 2010 року № 1135 ОСОБА_1 16.01.1982 під час бойових дій отримав ЗЧМТ (контузія головного мозку) середнього ступеня тяжкості, осколкове поранення голови, 12.05.1982 захворів, ЗЧМТ-контузія головного мозку, поранення і захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
6. Позивачу з 11 липня 2013 року встановлено ІІІ групу інвалідності, причина: контузія головного мозку, поранення та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено довідкою до акта огляду МСЕК від 11 липня 2013 року серії 10 ААВ № 406156; з 26 травня 2016 року встановлено ІІ групу інвалідності, причина: контузія головного мозку, поранення та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено довідками до акта огляду МСЕК від 07 червня 2016 року серії 12 ААА № 441187, від 27 червня 2017 року серії 12 ААА № 509356, від 25 червня 2019 року серії 12 ААБ № 142239, посвідченням від 25 червня 2019 року серії ААБ № 030715.
7. Позивач звернувся до Рубіжансько-Кремінського об`єднаного військового комісаріату Луганської області із заявою від 17 квітня 2019 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, до якої додав копії: паспорту, військового квитка, картки платника податків, довідки про встановлення інвалідності від 11 липня 2013 року серії 10 ААВ № 406156, витягу з протоколу засідання ЦВЛК, архівної довідки військово-медичних документів, судово-медичної експертизи, довідки до акта огляду МСЕК від 27 червня 2017 року серії 12 ААА № 509356, посвідчення інваліда ІІ групи, які разом з довідками про проходження військової служби від 16 квітня 2019 року № 136 та участь в бойових діях від 16 квітня 2019 року № 137 направлені до Луганського обласного військового комісаріату на розгляд для подальшої реалізації щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності згідно з Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
8. Згідно з пунктом 26 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14 червня 2019 року № 78 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, з тієї підстави, що заявнику інвалідність встановлена понад 3-місячний термін після звільнення зі служби.
9. Вважаючи незаконним зазначене рішення відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності. Позивач не набув право на звернення за отриманням одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №499, оскільки вперше інвалідність встановлена більш ніж через три місяці після звільнення зі строкової військової служби.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що суди невірно застосували норми чинного законодавства (п. 6 ст. 16 Закону №2011-XII і Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення контузії, травми або каліцтва чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок №499). Стверджує, що у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, одноразова грошова допомога призначається незалежно від часу звільнення зі служби.