ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2023 року
м. Київ
справа № 820/6511/17
адміністративне провадження № К/9901/51806/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/6511/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до Державної служби геології та надр України про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (головуючий-суддя Спірідонов М.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (головуючий-суддя Бондар В.О., судді: Гуцал М.І., Донець Л.О.),
в с т а н о в и в :
У грудні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" (далі - ПрАТ "Харківський коксовий завод"; Товариство; позивач) звернулось до суду з позовом про визнання незаконним наказу Держаної служби геології та надр України від 16 листопада 2016 року № 429 про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами № 5696 від 28 грудня 2012 року і № 4523 від 30 листопада 2007 року, та зобов`язання Державної служби геології та надр України продовжити дію вказаних спецдозволів на той самий час, на який їх було незаконно зупинено.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, позов задоволено частково.
Зобов`язано Державну службу геології та надр України продовжити дію спецдозволів № 5696 від 28.12.2012 року та № 4523 від 30.11.2007 року з часу їх зупинення, визначеного наказом № 429 від 16.11.2016 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання Державної службу геології та надр України продовжити дію спецдозволів від 30 листопада 2007 року № 4523 та від 28 грудня 2012 року № 5696 з часу їх зупинення, визначеного наказом 16 листопада 2016 року № 429 підлягає задоволенню, оскільки припис від 06 жовтня 2016 року № 60/03-09, на підставі якого було зупинено дію вказаний спецдозволів скасовано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (справа № 820/7156/16), отже з урахуванням положень ч.1 ст. 72 КАС України, визначені законодавством України підстави для їх зупинення фактично втратили свою дію з часу їх виникнення. Також зазначив, що згідно з наказом Держгеонадра від 29 грудня 2017 року № 577 дія спецдозволів була поновлена лише з 29 грудня 2017 року, а не з дати зупинення, визначеної в наказі від 16 листопада 2016 року № 429, що вважав порушенням відповідачем положень чинного законодавств України.
Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій та вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, Державна служба геології та надр України подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2018 року відкрито провадження у справі.
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ Харківський коксовий завод" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Суд, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 11 Кодексу України про надра, державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України
Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовувалась і координувалась Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечував реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) відповідності до п.1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України № 391/2011 від 06 квітня 2011 року.
Згідно з п.3 вказаного Положення основними завданнями Держгеонадра України є внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра).
Відповідно до ч.1 ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Надра надаються у користування зокрема для видобування корисних копалин (ст. 14 цього Кодексу).
Згідно з ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Статтею 25 Кодексу України про надра установлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог ст. 56 (щодо основних вимог в галузі охорони надр) та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (надалі - Порядок №615), який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.