ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2023 року
м. Київ
справа №120/7110/20-а
адміністративне провадження № К/9901/26460/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Близнюка Віктора Васильовича на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 (колегія суддів: Кузьмишин В.М., Сушко О.О., Боровицький О. А.) у справі №120/7110/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив: визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області при проведені перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що відображено у відповіді на адресу державної виконавчої служби на виконання рішення суду згідно виконавчого провадження 63438086; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/0341 від 19.02.2020 без обмеження граничного розміру, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.01.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 під час її перерахунку на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі №120/4047/20-а з 90 % від відповідних сум винагороди судді у відставці до 74 %.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/0341 від 19.02.2020 року в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.01.2021 скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу позивач обґрунтував тим, що відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% установлений та призначений на підставі діючого на час призначення законодавства, не може бути змінений чи не врахований при черговому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який проводиться у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, враховуючи рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі №120/4047/20.
Також в касаційній скарзі скаржник посилається на те, що на день подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яким таке утримання призначено відповідно до п. 25 ХІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та можливості його перерахунку відповідно до ст. 142 Закону України № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2021 відкрито касаційне провадження.
Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 2015 року по 28.10.2020 отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90%.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі №120/4047/20-а зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/0341 від 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
28.10.2020 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі №120/4047/20-а позивачу здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/0341 від 19.02.2020 року. Однак, при здійсненні перерахунку відповідач зменшив відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання з 90% суддівської винагороди до 74 % суддівської винагороди.
Не погоджуючись із таким діями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що при проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, його розмір повинен обчислюватися, виходячи із відсоткового розміру довічного грошового утримання судді, право на яке особа набула на час виходу у відставку, і такий відсотковий розмір не залежить від подальших законодавчих змін.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із правомірності рішення відповідача про визначення розміру щомісячного грошового утримання позивача як судді у відставці в розмірі 74% суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, оскільки перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачу проведено відповідно до вимог Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми саме цього Закону, а не вибірково з різних законів.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI).
Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.
Законом України від 16.10.2019 № 193-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.