Постанова
Іменем України
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 710/1952/21
провадження № 61-6524св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Шполянська дитяча мистецька школа Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, директор Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Гончаренко Михайло Миколайович,
третя особа - Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 09 березня 2022 року у складі судді Побережної Н. П., постанову Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2022 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, директора Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Гончаренка Михайла Миколайовича, третя особа - Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову посилалась на те, що з 01 серпня 1986 року вона працює викладачем фортепіано в Шполянській дитячій мистецькій школі Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади.
Відповідачем їй було вручено наказ № 65-к/тр від 08 листопада 2021 року про відсторонення її від роботи у зв`язку з відсутністю щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Наказ мотивований тим, що у позивачки відсутнє відповідне щеплення, тому відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України МОЗ "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" від 04 жовтня 2021 року № 2153, вона підлягає відстороненню від роботи.
ОСОБА_1 вважає наказ № 65-к/тр від 08 листопада 2021 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на її думку, у роботодавця відсутні підстави примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусної хвороби COVID-19 та притягати до дисциплінарної відповідальності за відмову вакцинуватися від цієї хвороби.
Звертає увагу на те, що ні в трудовому контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що укладені між нею та відповідачем, такого зобов`язання у неї не має, так само, як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення її від роботи з підстав відсутності в неї щеплення.
Також наказ про відсторонення є незаконним у зв`язку з порушенням її права на працю, передбаченого статтею 43 Конституції України, статтею 23 Загальної декларації прав людини, статтею 1 Європейської соціальної хартії, статтею 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.
Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 08 листопада 2021 року про відсторонення від роботи;
- поновити її на роботі;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 08 листопада 2021 року та по день ухвалення рішення у справі.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 09 березня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право позивачки на працю у шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено у зв`язку з її ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. При цьому суд вказав, що втручання у вказані права позивачки ґрунтується на законі і є необхідним для охорони здоров`я учасників освітнього процесу. Досягнення цієї цілі є пріоритетним та виправдовує втручання у право ОСОБА_1 на повагу до приватного життя та право на працю. Тому таке втручання має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.
Позивачка не надала суду доказів, які свідчили б про неможливість чи наявність об`єктивних труднощів для того щоб зробити щеплення, а також доказів щодо неможливості отримання нею відповідної довідки про наявність протипоказань.
Суд дійшов висновку, що позивачка не зробила щеплення проти COVID-19 із власної волі, а оскільки вона була попереджена про наслідки у вигляді відсторонення від посади, тому і усвідомлювала такі наслідки.
Оскільки відсторонення позивача від роботи є правомірним, тому вимоги про поновлення на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року по день ухвалення рішення суду також є безпідставними.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 09 березня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Узагальнені доводи касаційної скарги
11 липня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язкузвернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 09 березня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2022 року від Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громадидо Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
25 липня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року зупинене касаційне провадження у справі № 710/1952/21 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).
14 грудня 2022 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22), яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21 лютого 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 710/1952/21, а справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_1 01 серпня 1986 року була прийнята на посаду викладача по класу фортепіано Шполянської дитячої школи мистецтв на підставі наказу № 78 від 01 серпня 1986 року.
29 жовтня 2021 року директором Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Гончаренком М. М. було видано повідомлення № 83 викладачу класу фортепіано ОСОБА_2 "Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19", за змістом якого позивачку повідомлено, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України, щеплення від COVID-19 є обов`язковим для працівників їхнього закладу (закладу позашкільної освіти), та запропоновано позивачці до 05 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19, наприклад: документ, який підтверджує отримання повного курсу вакцинації або однієї дози дводозної вакцини від COVID-19, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях; міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовтий сертифікат) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелений сертифікат), які включені ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях. Також запропоновано надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я від 26 вересня 2011 року № 595. Також повідомлено про те, що у випадку ненадання одного з зазначених документів до 05 листопада 2021 року, 08 листопада 2021 року позивачку буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".
ОСОБА_1 попереджено під підпис про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 та останньою отримано копію цього документу.
У вказаному повідомленні ОСОБА_1 висловила свою незгоду із ним, скільки, на її думку думку, воно є незаконним та таким, що не відповідає Конституції України.
Згідно з наказом директора Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Гончаренка М. М. "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1" № 65-к/тр від 08 листопада 2021 року, ОСОБА_1, викладача класу фортепіано Шполянської дитячої мистецької школи Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року на період до моменту надання документа, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID- 19 або довідки про протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595.
Відповідно до акту головного спеціаліста відділу у справах сім`ї, молоді та спорту, культури й туризму Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Яценко І. В., директора Шполянської дитячої мистецької школи Гончаренка М. М., заступника директора з навчальної роботи Шполянської дитячої мистецької школи Мошкової Л. А., 08 листопада 2021 року викладачу Шполянської дитячої мистецької школи ОСОБА_1. було надано для ознайомлення під підпис наказ від 08 листопада 2021 року № 65 "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1". Від підпису щодо ознайомлення ОСОБА_1 відмовилась, пояснень щодо відмови не надала.
Згідно з відповіддю від 22 жовтня 2021 року № 426/01-07 КНП Шполянський центр первинної медико-санітарної допомоги Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади розглянув звернення з приводу вакцинації від 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 та повідомив заявника, що вакцинація від COVID-19 здійснюється відповідно до Дорожньої карти з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24 грудня 2020 року № 3018 зі змінами. Згідно наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" вакцинація працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності є обов`язковою. На підставі вивчення медичної карти амбулаторного хворого (ф. 025/0) медичні протипоказання до вакцинації, відповідно до наказу МОЗ України від 16 вересня 2021 року № 595 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів" наразі відсутні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).
Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 21 КЗпП України).
Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 51 КЗпП України).
Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 46 КЗпП України).
Термін "законодавство" досить широко використовується у правовій системі, в основному в значенні сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин. Цей термін використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 розділу XV "Перехідні положення"). У законах залежно від важливості та специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших в обсяг поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.
Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України (рішення від 09 липня 1998 року № 12-рп/98) офіційно розтлумачив термін "законодавство". Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін "законодавство", який вживається в частині третій статті 21 КЗпП України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
У рішенні № 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року у справі № 1-14/2020(230/20) за конституційним поданням Верховного Суду Велика Палата Конституційного Суду України зазначила, що "обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України" (абзац другий пункту 3.2 мотивувальної частини).
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 4 Цивільного кодексу України якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я"(далі - Закон № 2801-XII) громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (далі - Закон № 1645-ІІІ) визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
За статтею 1 Закону № 1645-ІІІ протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.
Стаття 11 цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).