Постанова
Іменем України
27 березня 2023 року
м. Київ
справа № 725/61/21
провадження № 61-20885св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачка - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівців,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 вересня 2021 року у складі судді Іщенко І. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівців (далі - КЕВ м. Чернівців) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з кімнат гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.
На обґрунтування позову посилався на таке.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 01 серпня 2014 року гуртожиток, який знаходиться на АДРЕСА_1, перебуває в державній власності, власником якого є держава в особі Міністерства оборони України, а КЕВ м. Чернівців є балансоутримувачем та обслуговувачем цього гуртожитку.
Гуртожиток призначений для забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень на час проходження військової служби.
Одним із таких військовослужбовців, що перебував на квартирному обліку в КЕВ м. Чернівців та у списках осіб, що потребують поліпшення житлових умов в Чернівецькій міській раді, був відповідач ОСОБА_1 .
Відповідно до ордера від 16 вересня 2009 року № 78 військовослужбовцю ОСОБА_1 у складі його сім`ї, а саме його дружини ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3, надано право на зайняття кімнат № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 житловою площею 35,04 кв. м, які знаходяться в гуртожитку на АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом з протоколу № 20 засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 жовтня 2018 року військовослужбовець ОСОБА_1 був знятий з квартирного обліку, оскільки рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 03 листопада 2017 року № 574/21 йому було надано матеріальну допомогу цільового спрямування для придбання житла у розмірі 1 489 347,18 грн.
На отримані кошти ОСОБА_1 придбав дві квартири у м. Чернівцях.
Отже, ОСОБА_1 скористався правом на поліпшення житлових умов в повному обсязі шляхом отримання від Виконавчого комітету Чернівецької міської ради матеріальної допомоги для придбання житла.
Проте він, маючи у власності дві квартири у м. Чернівцях, надалі зареєстрований та проживає разом із своєю сім`єю у гуртожитку в кімнатах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Оскільки виплата грошової компенсації прирівнюється до забезпечення постійним житлом, позивач вважав, що у ОСОБА_1 не має законних підстав для проживання у вказаному гуртожитку, що є підставою для виселення ОСОБА_1 та членів його сім`ї із гуртожитку без надання їм іншого житлового приміщення.
У зв`язку з викладеним позивач просив виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кімнат НОМЕР_1 та НОМЕР_2 площею 43,10 кв. м, які знаходяться у гуртожитку на АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, позов задоволено.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кімнат НОМЕР_1 та НОМЕР_2 площею 43,10 кв. м, які знаходяться в гуртожитку на АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на поліпшення житлових умов в повному обсязі шляхом отримання від Виконавчого комітету Чернівецької міської ради матеріальної допомоги для придбання житла та придбав за вказані кошти дві квартири у м. Чернівцях. Отже, підстав для подальшого проживання ОСОБА_1 та членів його сім`ї у вказаному гуртожитку немає.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги посилався на таке.
За час проживання в гуртожитку його сім`я значно збільшилася, народилося ще двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв`язку із чим його сім`я набула статусу багатодітної сім`ї, що підтверджується посвідченням Чернівецької міської ради від 03 липня 2019 року за № НОМЕР_3.
29 вересня 2016 року між ним та позивачем укладено договір найму житлового приміщення в гуртожитку КЕВ м. Чернівців, згідно з яким, йому надано у користування кімнати НОМЕР_1 та АДРЕСА_4 , строком на 1 рік, який вважається щороку продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Правовідносини, які виникли між ним та позивачем, є договірними і належать до правовідносин з договору найму жилого приміщення у поєднанні з договором про надання послуг з обслуговування приміщення та його утримання (надання комунальних послуг).
Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили наявні у справі докази та не надали їм належної правової оцінки, зокрема акту обстеження житлово-побутових умов від 13 квітня 2021 року, проведеного Службою у справах дітей Чернівецької міської ради, в якому зазначено, що на цей час квартири не облаштовані для проживання, що свідчить про те, що він та його багатодітна сім`я наразі не мають іншого житлового приміщення, придатного для проживання, на час проведення ремонтних робіт у придбаних квартирах, а на підставі оскаржуваного рішення ризикують перейти у приміщення, яке не придатне для житла.
Ухвалюючи рішення у цій справі суд апеляційної інстанції застосував правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 462/1553/17 та від 06 жовтня 2021 року у справі № 487/7049/18, проте не врахував, що характер правовідносин та докази, на яких ґрунтується зазначене рішення, не є тотожними з обставинами цієї справи.
Висновок Чернівецького апеляційного суду у постанові від 17 грудня 2019 року, який узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 725/5098/17 є повністю протилежним висновку, який заначений в оскаржуваному рішенні, що є підставою стверджувати, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі
№ 757/7180/15-ц, від 11 листопада 2019 року у справі № 761/31830/14-ц, від 24 вересня 2020 року у справі № 725/5098/17.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на:
неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 686/11463/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 128/4336/15-ц, від 25 серпня 2020 року у справі № 592/345/17, від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19, від 24 січня 2019 року у справі № 757/7180/15-ц, від 11 листопада 2019 року у справі № 761/31830/14-ц, від 24 вересня 2020 року у справі № 725/5098/17, від 06 жовтня 2021 року у справі № 263/11275/18, Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-2535цс15, від 15 травня 2017 року у справі № 6-1367цс16;
недослідження зібраних у справі доказів.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Відповідно до свідоцтва про право власності від 01 серпня 2014 року гуртожиток, який знаходиться на АДРЕСА_1, перебуває в державній власності, власником якого є держава в особі Міністерства оборони України, а КЕВ м. Чернівців є балансоутримувачем та обслуговувачем цього гуртожитку (а. с. 55).
Зазначений гуртожиток призначений для забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень на час проходження військової служби.
Відповідач ОСОБА_1 як військовослужбовець перебував на квартирному обліку у КЕВ м. Чернівців та у списках осіб, що потребують поліпшення житлових умов у Чернівецькій міській раді.
Відповідно до ордера від 16 вересня 2009 року № 78 на гуртожиток, військовослужбовцю ОСОБА_1, у складі сім`ї: дружини ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3, надано право на зайняття кімнат № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 житловою площею 35,04 кв. м на АДРЕСА_1 (а. с. 54).
12 вересня 2016 року між КЕВ м. Чернівців та ОСОБА_1 було укладено договір найму житлового приміщення, а саме кімнат № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в гуртожитку, який знаходиться на АДРЕСА_1 (а. с. 63а).
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 03 листопада 2017 року № 574/21 ОСОБА_1 було надано матеріальну допомогу цільового спрямування для придбання житла в розмірі 1 489 347,18 грн (а. с. 57).
Відповідно до витягу з протоколу від 05 жовтня 2018 року НОМЕР_2 засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1, військовослужбовець ОСОБА_1 знятий із квартирного обліку на підставі пункту 1-1 статті 40 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) та пункту 2.18 наказу Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 (а. с. 56).
ОСОБА_1 придбав квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 листопада 2019 року № 188288148 та № 188288043 (а. с. 65-66).
Згідно з актом обстеження житлового приміщення КЕВ м. Чернівців від 29 січня 2020 року, у кімнатах НОМЕР_1, НОМЕР_2 у гуртожитку, який розташований на АДРЕСА_1, проживають ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_2 та їх сини: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статі 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з частиною першою статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" (у редакції, чинній на час подання позову) Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління та головним органом у сфері оборони і військового будівництва, а КЕВ м. Чернівців є його структурним підрозділом та є органом влади на місцях у системі Збройних Сил України, на балансі якого перебувають військове майно та покладено відомчий контроль за його використанням.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі-військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурнопросвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.
Відповідно до положень Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, у КЕВ м. Чернівців ведеться облік військовослужбовців та військовослужбовців запасу, серед яких є і учасники антитерористичної операції, які потребують поліпшення житлових умов. Деякі із військовослужбовців також перебувають в списках осіб, що потребують поліпшення житлових умов у Чернівецькій міській раді.
Згідно зі статтею 129 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.