Постанова
Іменем України
24 березня 2023 року
м. Київ
справа № 347/475/21
провадження № 61-432св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокатКурило Вікторія Григорівна, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Фединяка В. Д., Максюти І. О., у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору від 10 січня 2011 року № б/н ОСОБА_1 відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 15 000,00 грн.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3, де зазначено, що клієнт дає свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов договору, в звʼязку із чим станом на 14 лютого 2021 року його заборгованість складала 18 380,25 грн.
У добровільному порядку відповідач не погасив вказану суму заборгованості, у звʼязку із чим банк звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області
від 22 листопада 2021 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 10 січня 2011 року № б/н у сумі 18 380,25 грн та 2 270,00 грн судового збору.
Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області
від 22 березня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Заочне рішення Косівського районного суду
Івано-Франківської області від 22 листопада 2021 року скасовано, справу призначено до судового розгляду.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області
від 01 червня 2022 року позов задоволено.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 10 січня 2011 року № б/н у сумі 18 380,25 грн та 2 270,00 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач порушив умови кредитного договору, у строк та в порядку, що встановлені договором, позику не повернув, тому на вимогу кредитора боржник зобов`язаний сплатити суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Згідно із відміткою на поштовому конверті від 11 листопада 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г., направив до суду апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г., залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
02 грудня 2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г., про продовження процесуальних строків.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г., про продовження процесуальних строків. Продовжено строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
23 грудня 2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г., про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргоюОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г., на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2022 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що наведені представником апелянта - адвокатом Курило В. Г. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області
від 01 червня 2022 року є не поважними.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Скаржник зазначає, що 13 серпня 2021 року відповідач виїхав із України до Польщі, де і перебуває на цей час, що підтверджується відміткою у закордонному паспорті НОМЕР_1 (сторінка 9). Але цей доказ апеляційний суд визнав не достатнім, оскільки вказав у оскаржуваній ухвалі про необхідність надання всіх сторінок закордонного паспорту.
Також вказує, що заяву про перегляд заочного рішення до суду подавала адвокат Курило В. Г., тому була обізнаною про те, що на розгляді Косівського районного суду перебуває ця справа, але вказані висновки суду є безпідставними, оскільки суд першої інстанції не направив копію рішення від 01 червня 2022 року на її електронну адресу, яка вказана у заяві про перегляд заочного рішення.
Вина у тому, що не своєчасно подано апеляційну скаргу, лежить на суді першої інстанції, який мав направити оскаржуване рішення і відповідачу, і його представнику.
Скаржник вважає, що не може братися до уваги твердження суду про те, що у матеріалах справи є підтвердження про отримання 09 червня 2022 року відповідачем копії оскаржуваного рішення, оскільки за місцем його проживання ніхто не проживав і не проживає на цей час.
Щодо сплати судового збору скаржник зазначає, що логічно було б суду апеляційної інстанції вирішити питання поновлення строку для подання апеляційної скарги, а потім була б підстава оплачувати судовий збір. У разі відмови у поновленні строку для подання апеляційної скарги і оплати судового збору апелянт не зможе повернути кошти, оскільки на території України не перебуває і відкритого рахунку для повернення судового збору немає.
Аргументи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу № 347/475/21 із Косівського районного суду Івано-Франківської області.
У лютому 2023 року справа № 347/475/21 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г., залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для: надання доказів на підтвердження сплати судового збору та надання інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г., про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено.
Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області
від 01 червня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
23 грудня 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курило В. Г., засобами поштового зв`язку на адресу суду направив заяву, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Косівського районного суду від 01 червня 2022 року.
В обґрунтування заяви адвокат зазначала, що відповідач з 13 серпня 2021 року перебуває в Республіці Польща. На підтвердження цієї обставини надала копію 2 сторінок паспорта для виїзду за кордон апелянта та копію документа на іноземній мові без перекладу. Крім того вказала, що твердження суду про те, що у матеріалах справи є підтвердження отримання оскаржуваного рішення нібито 09 червня 2022 року не може братися до уваги, оскільки за місцем проживання відповідача на цей час і станом на вказану дату ніхто не проживав.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.