ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2023 року
м. Київ
справа № 146/1683/18
провадження № 51- 320км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 на вирок Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 лютого 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 жовтня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020290000256, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.
Зміст рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 лютого 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, а також з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
За вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 21 січня 2018 року о 02:00 год, перебуваючи на площі Тараса Шевченка в смт Томашпіль Томашпільського району Вінницької області, в ході сварки умисно завдав ОСОБА_8 удари руками та ногами в тулуб, по ногам та рукам, чим спричинив ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 жовтня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить вказані судові рішення щодо ОСОБА_7 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Зазначає, що згідно з наданими відомостями щодо кримінального провадження за № 2018020290000256 від 31 липня 2018 року відсутня інформацію про призначення слідчого у цьому кримінальному провадженні, а долучена під час апеляційного розгляду постанова про призначення слідчого ОСОБА_9 надана у фотокопії й не засвідчена в установленому порядку.
Стверджує, що у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова, якою визначено прокурора на здійснення повноважень у кримінальному провадженні за № 2018020290000256 від 31 липня 2018 року.
Вказує, що наявна у матеріалах кримінального провадження фотокопія постанови про призначення групи прокурорів від 21 січня 2018 року не стосується кримінального провадження за № 2018020290000256 від 31 липня 2018 року, а постанова про внесення змін до групи прокурорів від 30 березня 2021 року жодним чином не доводить існування в цьому провадженні постанови про визначення групи прокурорів.
Тому, на думку сторони захисту, у кримінальному провадженні за № 2018020290000256 від 31 липня 2018 року за відсутності постанови про визначення групи прокурорів обвинувальний акт затверджений неуповноваженим прокурором, й підготовче судове засідання також проведено за участю неуповноваженого прокурора.
Посилається на відсутність в матеріалах кримінального провадження також постанови прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 12018020290000025 від 21 січня 2018 року в окреме провадження за № 2018020290000256 від 31 липня 2018 року.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати вирок та ухвалу апеляційного суду й закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Посилається на відсутність у матеріалах кримінального провадження постанови про призначення слідчого для здійснення його повноважень під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 2018020290000256 від 31 липня 2018 року, яка б відповідала вимогам ст. 110 КПК України.
Вказує, що слідчий при повідомленні його про підозру у порушення вимог ст. 298-4 КПК України не роз`яснив йому його право звернутися з клопотанням про призначення повторної експертизи у разі незгоди з її результатами.
Вважає, що на досудовому розслідуванні були порушені його процесуальні права, оскільки слідчим не було роз`яснено право брати участь у проведенні експертизи щодо висновку від 22.01.2018, заявляти відвід експерту, ставити питання та висловлювати зауваження. При цьому вважає, що апеляційний суд безпідставно визнав необґрунтованим цей довід його апеляційної скарги.
Зазначає, що у висновках судово-медичних експертів немає однозначних висновків щодо отримання потерпілим тілесних ушкоджень, механізму їх утворень, й вони базуються на припущеннях.
Вказує на незаконність висновку експерта № 11 від 22.01.2018 у зв`язку з тим, що він зроблений на підставі медичної документації, яка отримана слідством не у передбачений законом спосіб. Окрім того, така медична документації та рентгенограма в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Посилається на те, що для проведення повторної судово-медичної експертизи Вінницьким БСМЕ слідчим була надана копія іншої медичної картки ОСОБА_8 № 498, а не медична картка № 182945, по якій проводилась попередня судово-медична експертиза.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав подані касаційні скарги.
Прокурор вважає, що касаційні скарги є необґрунтованими, та просив їх відхилити.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За частиною 1 цієї статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи захисника та засудженого про відсутність у матеріалах провадження належно оформлених документів щодо повноважень слідчого на здійснення досудового розслідуванняу кримінальному провадженні за № 2018020290000256 від 31 липня 2018 року є необґрунтованими.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
Відповідно до матеріалів справи кримінальне провадження № 12018020290000256 від 31 липня 2018 року щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 122 КК України було виділено з кримінального провадження № 12018020290000025 від 21 січня 2018 року за ч.1 ст. 125 КК України.
Під час апеляційного розгляду прокурор надав суду копію постанови про призначення групи слідчих від 21.01.2018 у кримінальному провадженні № 12018020290000025 від 21.01.2018 та копію постанови про призначення слідчого від 31.07.2018 у кримінальному провадженні № 12018020290000256 від 31.07.2018.
Відповідно до копії постанови від 21.01.2018 для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018020290000025 призначено старшого слідчого СВ Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_10 та слідчого СВ Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_9, який призначений старшим групи (т. 3 а.п. 227).
Згідно з копією постанови від 31.07.2018 для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018020290000256 від 31.07.2018 призначено слідчого Томашпільського ВП ст. лейтенанта поліції ОСОБА_9 (т. 3 а.п. 228).
При цьому у долучених копіях постанов міститься інформація про дату та місце їх складення, прізвище та ініціали, посада особи, яка прийняла рішення про визначення групи слідчих та слідчого, прізвище та ініціали слідчого, посилання на правові підстави винесення постанов, номери кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР і дату їх внесення до Реєстру, попередню правову кваліфікацію (ч.1 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України), посилання на обставини провадження (за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ), вимоги вжити заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних процесуальних рішень у передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки.
Долучення постанов про визначення слідчого на стадії апеляційного розгляду не суперечить висновку об`єднаної палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17, провадження № 51-4963 кмо 20), відповідно до якого постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилось, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах.
З урахуванням наведеного, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи сторони захисту та засудженого про здійснення досудового розслідування неуповноваженим слідчим.
Також не вбачаються обґрунтованими й доводи захисника про те, що у кримінальному провадженні № 12018020290000256 від 31.07.2018 брав участь неуповноважений прокурор, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про визначення його повноважень.
Відповідно до ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.