Постанова
Іменем України
20 березня 2023 року
м. Київ
справа № 750/13709/21
провадження № 61-7078св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Чернігівське обласне управління,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2022 року в складі судді Требух Н. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2022 року в складі колегії суддів Мамонової О. Є., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Чернігівське обласне управління (далі також - АТ "Державний ощадний банк України", відповідач, банк), в якому просив: визнати неправомірними дії банку по ненаданню повної відповіді по суті його звернення від 23 лютого 2021 року; зобов`язати відповідача надати відповідь на поставлені ним 23 лютого 2021 року питання, а саме: надати письмові аргументовані роз`яснення причин відмови у наданні позики, передбаченої пунктом 19 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з посиланням на чинні нормативно-правові акти; повідомити від чого саме залежить сума позики (нижня та верхня межа), зазначити перелік документів, необхідних для отримання позики, строк подачі та їх розгляд, надати копію договору, іншого документу умов позики.
Позовна заява мотивована тим, що він є учасником бойових дій, особою з інвалідністю III групи внаслідок війни і відповідно до пункту 19 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі також - Закон України № 3551-ХІІ) має право на одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом десяти років починаючи з п`ятого року після закінчення будівництва.
Реалізуючи своє право на одержання позики, він звернувся до відповідача із заявою про надання позики згідно з пунктом 19 частини першої статті 13 Закону України № 3551-ХІІ та Порядком надання позики ветеранам війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 2019 року № 449).
На переконання позивача, банком на його звернення не надано відповідей по суті на його звернення, зокрема: від чого саме залежить сума позики (нижня та верхня межа); зазначення переліку документів необхідних для отримання позики, строку подачі та їх розгляду; надання копії договору, іншого документу умов позики. Вважає, що відповідач порушив його право та законний інтерес на одержання позики на умовах, які визначені законодавством України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем було надано своєчасно відповіді позивачу, повідомлено, що банк не надає позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом десяти років починаючи з п`ятого року після закінчення будівництва.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21 липня 2022 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2022 року.
У касаційній скарзі позивач просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 12 серпня 2022року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2022 року, та витребував справу з суду першої інстанції.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2022 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2022 року позивач вказує застосування в оскаржуваних рішеннях норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 05 лютого 2020 року у справі № 753/17720/18, від 12 жовтня 2020 року у справі № 183/7617/18, від 19 січня 2022 року у справі № 331/3298/20. Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Позиції інших учасників
У вересні 2022 року представник відповідача - адвокат Лизуненко С. О. надіслав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на безпідставність її доводів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
12 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з інформаційним запитом, в якому просив надати інформацію, яку саме суму позики банк готовий надати на будівництво або придбання дачних будинків, благоустрій садових ділянок та на яких умовах; повідомити від чого саме залежить сума позики (нижня та верхня межа); зазначити перелік документів, необхідний для отримання позики, строк подачі та їх розгляду, відділення до якого подається; надати копію договору, іншого документу умов позики.
25 січня 2021 року за № 19/1-216 на вказаний запит відповідачем надана відповідь, про те, що банк здійснює надання кредитів фізичним особам на придбання нерухомості (житла) на вторинному ринку та споживчих кредитів під іпотеку лише в межах діючих програм кредитування, ознайомитися з якими можна на сайті банку за посиланням www.oschadbank.ua або звернувшись до будь-якого відділення банку, або зателефонувавши за номером телефону НОМЕР_1 . Також ОСОБА_1 надано для ознайомлення умови кредитування банку та вказано перелік документів, необхідних для отримання попереднього рішення щодо надання кредиту. Зазначено, що рішення щодо можливості надання кредиту (сума кредиту, строк кредитування, тощо) приймаються уповноваженим органом відповідача після аналізу наданих клієнтом документів до банку.
23 лютого 2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до ТВБВ № 10024/064 філії банку із заявою, в якій просив надати йому позику згідно з пунктом 19 частини першої статті 13 Закону України № 3551-ХІІ; в разі відмови в наданні позики надати аргументовані роз`яснення з посиланням на чинні нормативно-правові акти; зазначити перелік документів, необхідних для отримання позики - строк подачі та їх розгляд; надати копію договору, іншого документу умов позики.
15 березня 2021 року за № 19/1-701 заступником начальника філії - Чернігівське обласне управління АТ "Ощадбанк" з роздрібного бізнесу надана відповідь, в якій зазначено, що в листі від 25 січня 2021 року за № 19/1-216 позивачу надано інформацію щодо діючих програм кредитування; вказано, що банком на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом десяти років починаючи з п`ятого року після закінчення будівництва відповідно до пункту 19 частини першої статті 13 Закону України № 3551-ХІІ не надаються.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),
а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені
в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як видно із касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржуються на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 200/11343/14-ц).
За частиною першою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У статті 56 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вказано, що клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов`язані на вимогу клієнта надати таку інформацію: 1) відомості, які підлягають обов`язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан; 2) перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку; 3) перелік послуг, що надаються банком; 4) ціну банківських послуг; 5) іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг; 6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують 5 відсотків; 7) інформацію, обов`язковість надання якої передбачена законом.
Банк зобов`язаний мати власний веб-сайт та розміщувати на ньому інформацію, визначену законами, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Банк несе відповідальність за актуальність та достовірність інформації, розміщеної на його веб-сайті.