ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2023 року
м. Київ
справа № 320/4082/19
адміністративне провадження № К/9901/15366/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2020, ухвалене у складі головуючого судді Василенко Г.Ю., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021, прийняту у складі колегії суддів: Пилипенко О.Є. (головуючий), Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т.
І. Суть спору
1. Комунальне підприємство (далі - КП) "Білоцерківвода" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 93715005 від 06.05.2019.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що погашення заборгованості товариства з податку на додану вартість здійснювалося за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості за спірний період в тарифах, як було передбачено Законами України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №332 від 18.05.2017. З огляду на те, що розрахунок позивача з бюджетом здійснювався на підставі договорів про проведення взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенції з бюджету, обставини щодо вини позивача, на його думку, не підтверджуються, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з ПДВ.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "Білоцерківвода" (код ЄДРПОУ 38010130) зареєстроване в якості юридичної особи 28.02.2012, перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Київській області та є, зокрема, платником податку на додану вартість.
4. У квітні 2019 року посадовою особою Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Білоцерківвода".
5. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 04.04.2019 №1098/50-05/38010130, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем положень пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 ПК України, що полягає у несвоєчасній сплаті узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за листопад, грудень 2017 року, січень, лютий 2018 року на загальну суму 2661920,60 грн. із затримкою більше 30 календарних днів.
6. На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2019 №93715005 форми "Ш", яким за затримку сплати грошового зобов`язання у розмірі 2 661 920,60 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 532 384,12 грн.
7. За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Уважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 11.09.2020 позов задовольнив.
9. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що на законодавчому рівні визначено порядок погашення у 2017 році заборгованості перед бюджетом для підприємств, до яких, зокрема, належить позивач, за рахунок субвенції з державного бюджету, субвенційні кошти в силу Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та Бюджетного кодексу України є бюджетними, а Податковий кодекс України не передбачає можливості застосування контролюючими органами штрафних санкцій на бюджетні кошти, у зв`язку з чим у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування до позивача вимог статей 57, 126 Податкового кодексу України.
10. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.01.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
12. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
13. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Оцінка Верховного Суду
14. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо дати, з якої обчислюється 1095 - денний строк, упродовж якого може бути накладений штраф за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання.
15. Спірним питання у цій справі відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань передбачена абзацом 1 пункту 126.1 статті 126 Податкового Кодексу України.
16. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
17. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
18. Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
19. Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
20. Водночас згідно зі статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII установлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється із загального фонду державного бюджету в обсязі, що відповідає обсягу надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього розстроченого (відстроченого) боргу), та спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктами 13 і 14 статті 11 цього Закону, що сплачуються підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на суму заборгованості, що не була відшкодована станом на 1 січня 2016 року, з урахуванням проведених у минулих роках розрахунків.
21. Механізм погашення заборгованості перед бюджетом, урегульовано положеннями Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332.
22. Цей Порядок та умови визначають механізм надання в 2017 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, у тому числі на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.