ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/15190/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Краснов Є.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
за участю представників:
позивача: Стельмащук А.В., Яценко С.А., Шкелебей О.В.
відповідача-1: Курята В.В., Саковець І.В. (в режимі відеоконференції)
відповідача-2: не з`явився
відповідача-3: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - логістичний комплекс "Арктика"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022
у справі № 910/15190/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - логістичний комплекс "Арктика"
до: 1) Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"; 2) Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішення департаменту Державної виконавчої служби; 3) Державного підприємства "Сетам"
про визнання акта та свідоцтва недійсними
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (далі - позивач, ТОВ "ТЛК "Арктика") звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - відповідач-1, Банк), Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2, ДВС), Державного підприємства "Сетам" (далі - відповідач-3, ДП "Сетам") про визнання недійсними акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №53999200/24 від 23.05.2017 та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №2172 від 24.05.2017.
Позов обґрунтований порушенням при реалізації іпотечного майна приписів статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", статті 49 Закону України "Про іпотеку", яке полягало в передачі предмета іпотеки Банку за вартістю, що не відповідала дійсній ринковій вартості цього майна та без визначення дійсного розміру грошових вимог Банку до позивача за кредитним договором. Так, вартість предмета іпотеки перевищувала розмір забезпечених вимог Банку, що унеможливлювало проведення заліку вимог іпотекодержателя без попереднього внесення на рахунок органу державної виконавчої служби різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягали стягненню.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.10.2021 (суддя Паламар П.І.) позов задоволений. Визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №53999200/24 від 23.05.2017 та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24.05.2017 №2172.
Суд першої інстанції встановив, що розмір забезпечених вимог Банку був меншим за початкову ціну майна, визначену на час проведення електронних торгів, а отже у цьому випадку на виконання вимог частини 8 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" іпотекодержатель був зобов`язаний попередньо внести на рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, що Банком зроблено не було. Порушення іпотекодержателем та державним виконавцем вимог закону про попереднє покриття різниці у вартості для придбання предмета іпотеки порушило права позивача, як іпотекодавця, під час відчуження його власності.
Судом першої інстанції також було враховано обставину визнання судовим рішенням у справі №826/7243/17 зокрема, неправомірними дій державного виконавця, які вчинені у межах виконавчого провадження, у якому відбувалась примусова реалізація іпотечного майна позивача, у частині передачі на реалізацію на електронних торгах належного боржнику майна та скасування прийнятих державним виконавцем у межах цього провадження постанов.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 (колегія суддів: Михальська Ю.Б.- головуючий, Скрипка І.М., Тищенко А.І.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі укладеного з Банком кредитного договору № 876/31/1 від 04.11.2014 ТОВ "ТЛК "Арктика" одержало кредит у розмірі 100 млн. грн.
Виконання зобов`язання позивача за цим кредитним договором на підставі іпотечного договору від 04.11.2014 № 876/31/1-3 було забезпечене іпотекою належного позивачу нерухомого майна, а саме:
- рибним ярмарком та комплексом по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістичний центр "Скандинавія", який розташований за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, який складається з адміністративного корпусу, літера А, загальною площею 1237,2 м2; рибного ярмарку, літера Б, загальною площею 2983 м2; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літера В, загальною площею 16522,2 м2; насосної підстанції, літера Г, загальною площею 37,5 м2; механічної майстерні, літера Д, загальною площею 128,7 м2 (далі - Рибний ярмарок);
- двома земельними ділянками під ними загальною площею 2,500 га за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н., Софіївсько-Борщагівська сільська рада, кадастрові номери 3222486200:04:001:0001, 3222486200:04:001:0002 (далі -Земельні ділянки).
10.03.2016 Банк звернувся до ТОВ "ТЛК "Арктика" з вимогою про дострокове повернення кредиту та вказував, що прострочена заборгованість останнього станом на 09.03.2016 становить 113 059 309,41 грн та складається з: 93 333 334,34 грн - строкової заборгованості за кредитом; 4 166 666,66 грн - простроченої заборгованості за кредитом; 3 577 529,19 грн - строкової заборгованості за процентами; 9 952 330,43 грн - простроченої заборгованості за процентами; 1 342 326,62 грн - пені; 90 219,61 грн - 3% річних; 147 026,56 грн - інфляційних втрат; 449 877,00 грн - штрафу за порушення умов іпотечного договору, а тому відповідно до визначеного пункту 3.3 кредитного договору порядку повідомив про відкликання кредиту та вимагав не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту вручення такої вимоги здійснити повне погашення кредиту.
У зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань приватним нотаріусом було вчинено виконавчі написи:
- від 27.03.2017 № 704 та №705 (за основним боргом за період з 15.03.2016 по 15.03.2017 у сумі 93 333 333,34 грн та за процентами та штрафними санкціями за період з 15.03.2016 по 15.03.2017 у сумі 60 779 032,54 грн);
- від 22.05.2017 №779 та №780 (за основним боргом (тіло кредиту) у розмірі 97 500 000 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 22 313 873,24 грн за період з 22.05.2016 по 22.05.2017).
Банк на підставі виконавчих написів нотаріуса від 27.03.2017 № 704 та № 705 звернув стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за кредитним договором у загальному розмірі 154 112 365,88 грн, для чого пред`явив указані виконавчі написи нотаріуса до виконання у ДВС, який постановами від 07.04.2017 та від 22.05.2017 відкрив виконавчі провадження відповідно № 53731207 та № 53995297 та об`єднав їх у зведене виконавче провадження № 53999200.
13.04.2017 державний виконавець виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, призначив суб`єктом оціночної діяльності ПП "Консалтингова група "Агро-Експерт", який склав звіт №039/17 від 18.04.2017 про незалежну оцінку вартості майна боржника станом на 18.04.2017 в сумі 172 653 000 грн (далі - звіт про оцінку).
У межах виконавчого провадження № 53999200 ДП "Сетам" 22.05.2017 були організовані електронні торги з початковою вартістю майна 172 653 000 грн, які згідно з протоколом № 257665 не відбулися у зв`язку з відсутністю учасників.
23.05.2017 державним виконавцем відкрито виконавчі провадження №54007213 та №54007317 з виконання виконавчих написів №779 та №780.
23.05.2017 іпотекодержатель заявив про придбання ним предмета іпотеки в порядку ст. 49 Закону України "Про іпотеку" у зв`язку з визнанням прилюдних торгів такими, що не відбулися, за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.
У заяві Банк вказав, що станом на 23.05.2017 розмір вимог Банку до ТОВ "ТЛК "Арктика" за кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014 складає 198 583 782,56 грн, у тому числі:
- прострочена заборгованість за кредитом - 97 500 000,00 грн;
- заборгованість за процентами - 40 532 876,70 грн;
- сума пені - 22 365 254,91 грн;
- сума 3% річних - 4 260 135 грн;
- інфляційні втрати - 22 728 278,35 грн;
- штраф за порушення умов пункту 8.2.1. Іпотечного договору - 899 754 грн;
- штраф за порушення умов пункту 7.2.6. Кредитного договору - 487 500 грн;
- штраф за порушення умов пункту 8.2.3. Іпотечного договору - 59 983,60 грн;
- штраф за порушення умов пункту 7.2.5. Кредитного договору - 9 750 000 грн.
Банк також указав, що оскільки загальна сума забезпечених вимог кредитора (іпотекодержателя) на 25 930 782,56 грн перевищує початкову ціну майна та становить 198 583 782,56 грн (вартість нереалізованого майна складає 172 653 000 грн), він не зобов`язаний вносити кошти на рахунок органу державної виконавчої служби.
Придбання Банком іпотечного майна було оформлене 23.05.2017 актом державного виконавця № 53999200/24 про реалізацію предмета іпотеки (далі - Акт), а 24.05.2017 приватним нотаріусом видане свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (про реалізацію предмета іпотеки) (далі - Свідоцтво), на підставі яких Банк набув право власності на належні позивачу майно - Рибний ярмарок та Земельні ділянки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/10374/17, яке залишене в силі постановою Верховного Суду від 30.06.2022, задоволені позовні вимоги ТОВ "ТЛК "Арктика", визнано виконавчі написи №779 та №780 такими, що не підлягають виконанню, з підстав недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки для вчинення виконавчих написів Банком було пред`явлено документи, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Також постановою Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №826/7243/17 задоволено адміністративний позов ПАТ "ТЛК "Арктика", визнано протиправною бездіяльність державного виконавця при примусовому виконанні виконавчих написів №704, № 705 у межах зведеного виконавчого провадження №53999200, яка полягає у не направленні на адресу боржника документів виконавчих проваджень; визнано неправомірними дії державного, вчинені у межах виконавчого провадження №53731207, у частині передачі на реалізацію на електронних торгах належного боржнику майна - Рибного ярмарку та Земельних ділянок; визнано протиправними та скасовано постанови державного виконавця: 1) про арешт майна боржника від 07.04.2017 ВП №53731207; 2) про опис та арешт майна боржника від 12.04.2017 ВП №53731207; 3) про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 13.04.2017 ВП №53731207; 4) про закінчення виконавчого провадження від 16.06.2017 ВП №53731207; 5) про стягнення виконавчого збору від 16.06.2017 ВП №53731207; 6) про арешт майна боржника від 22.05.2017 ВП №53995297; 7) про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 22.05.2017 ВП №53995297; 8) про закінчення виконавчого провадження від 16.06.2017 ВП №53995297; 9) про стягнення виконавчого збору від 16.06.2017 ВП №53995297.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що сума забезпечених вимог позивача перед Банком на момент видачі Акта (198 583 782,56 грн) перевищувала оціночну вартість нереалізованого майна (172 563 000 грн), а отже стягувач не повинен був у відповідності до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" вносити кошти на рахунок органу державної виконавчої служби.
Так, державний виконавець правомірно визначив початкову вартість іпотечного майна, встановлену у звіті про оцінку, який є чинним та складений на виконання статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" та статей 41, 47, 49 Закону України "Про іпотеку". При цьому апеляційний суд відхилив посилання позивача на ринкову вартість майна, визначену в межах справи №911/2798/16, з тих підстав, що в межах цієї справи предметом спору було звернення Банком стягнення на майно а порядку статті 39 Закону України "Про іпотеку", а заявлені позовні вимоги судом по суті не розглядались, оскільки провадження у справі було припинено за відсутності предмета спору. Отже, судові рішення у справі №911/2798/16 не встановлюють преюдиційних для даної справи обставин щодо початкової вартості іпотечного майна.
Щодо розміру забезпечених вимог Банку, в рахунок погашення яких останнім було здійснено зарахування вартості предмета іпотеки, то у разі якщо іпотекодержатель виявив бажання залишити за собою нереалізований предмет іпотеки за процедурою, встановленою статтею 49 Закону України "Про іпотеку", то державний виконавець має враховувати саме весь розмір вимог стягувача за зобов`язанням, яке забезпечувалося нереалізованим предметом іпотеки, а не лише суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. У зв`язку з чим державний виконавець при прийнятті оспорюваного Акта обґрунтовано виходив із суми вимог, визначеної Банком у заяві про придбання предмета іпотеки.
Апеляційний суд також зазначив, що з огляду на предмет та підстави позову у даній справі, у її межах не можуть бути розглянуті доводи позивача про неправильність обрахунку суми боргу у виконавчих написах №779, №780, які є окремим спором про право, мають самостійний предмет та підстави позову. Більше того, підставою визнання у межах справи №910/10374/17 виконавчих написів №779 та №780 такими, що не підлягають виконанню, стало недотриманням нотаріусом процедури їх вчинення, а не відсутність у вимогах Банку ознак безспірності.
Стосовно посилань позивача на те, що у межах справи №826/7243/17 визнано незаконними дії державного виконавця, що передували передачі майна ТОВ "ТЛК "Арктика" у власність Банку, то враховуючи підстави заявленого у справі №826/7243/17 позову та мотиви прийняття судового рішення у ній, за умови чинності виконавчих написів №704, №705, встановленого виконавцем розміру забезпечених вимог Банку та відсутності доказів оскарження звіту про незалежну оцінку нерухомого майна, результат вирішення спору у наведеній справі не може бути підставою для задоволення позову у даній справі.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції щодо встановлення суми обрахованої AT "Ощадбанк" заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" за Кредитним договором у розмірі 198 583 782,56 грн здійснені з невірним застосуванням положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, ст. 129-1 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 та Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №911/1558/18, від 22.10.2019 у справі №910/2039/18, від 21.01.2021 у справі №906/1077/19, від 05.09.2018у справі №921/153/16-г/13, від 28.01.2020у справі №917/1335/18, від 22.10.2018 у справі №910/2039/18, від 28.07.2022 у справі №922/1995/17.
Висновки суду апеляційної інстанції щодо правомірності передачі іпотечного майна AT "Ощадбанк" виходячи із встановленої на підставі звіту про оцінку його вартості у розмірі 172 653 000 грн з огляду на встановлену в межах справи №826/7243/17 незаконність процедури призначення державним виконавцем такого оцінювання, здійснений з неправильним застосуванням статей 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження", без врахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 27.05.2022 у справі №922/82/21.
При цьому відсутній висновок Верховного Суду про застосування у подібних правовідносинах статей 12, 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", статей 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження", статті 49 Закону України "Про іпотеку" щодо необхідності окремого оскарження звіту оцінювача з визначення вартості майна боржника при непогоджені боржника з процедурою передачі майна стягувачу за наслідками визнання торгів такими, що не відбулись, не зважаючи на встановлення в судовому порядку незаконності дій виконавця щодо передачі на реалізацію на електронних торгах належного боржнику майна і скасування його постанов про опис та арешт майна боржника та про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.
Також на переконання скаржника апеляційний суд не встановив дійсність забезпечених вимог АТ "Ощадбанк". Так, на підставі Акта та Свідоцтва відбулось набуття AT "Ощадбанк" у власність предмета іпотеки за наслідками проведення згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", ч. 8 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" процедури задоволення вимог іпотекодержателя, виходячи із вартості предмета іпотеки, що не відповідала дійсній ринковій вартості такого майна. При цьому державним виконавцем при складенні Акта порушено зазначені норми законодавства, оскільки проведено фактичний залік вимог AT "Ощадбанк" до ТОВ "ТЛК "Арктика" за Кредитним договором в рахунок ціни предмета іпотеки без визначення розміру забезпечених вимог, а встановленої чинними виконавчими написами суми заборгованості було недостатньо для безоплатної передачі Банку іпотечного майна. На даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 09.02.2023.