ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/16794/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
та представників
Позивача: Андросов А.О.
Відповідача : Літвінов Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кирилюк Євгенії Миколаївни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022
(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді Корсак В.А., Барсук М.А.)
у справі № 910/16794/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек"
до Фізичної особи-підприємця Кирилюк Євгенії Миколаївни
про стягнення грошових коштів за непоставлений товар у сумі 200 000 грн, а також 3% річних у розмірі 15 041,10 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Абітек" (далі - ТОВ "Абітек", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Кирилюк Євгенії Миколаївни (далі- ФОП Кирилюк Є.М., відповідач) про стягнення грошових коштів за непоставлений товар у сумі 200.000,00 грн, 15.041,10 грн - 3% річних.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, щодо поставки обумовленого товару.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2022 позов залишено без розгляду, на підставі положень п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
4. Судове рішення мотивовано тим, що позивача було належним чином повідомлено про час і місце судового розгляду, тоді як позивач не забезпечив участь представника в судових засіданнях 18.07.2022 та 09.09.2022, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не подав, що свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2022 скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.
6. Постанову мотивовано тим, що положеннями ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, передбачено можливість повідомлення судом учасника справи про її розгляд на офіційну електронну адресу або за допомогою інших засобів зв`язку. Поштова кореспонденція, що була направлена судом на адресу позивача поверталась до суду з відміткою поштового відділення "закінчення терміну зберігання", водночас, позивачем у документах, які подавались до суду, було вказано електронну адресу позивача і представника, тоді як суд першої інстанції іншими засобами зв`язку вказаними позивачем не скористався. Зазначене призвело до неправильного застосування судом першої інстанції положень п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, та безпідставного залишення позову без розгляду, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
8. Скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що апеляційним судом неправильно застосовано норми процесуального права ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, та не враховано правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Позивач посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених відповідачем у касаційній скарзі, та вказуючи на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Позиція Верховного Суду
10. Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
11. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
12. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
13. Так самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
14. Як вказувалось, звертаючись з касаційною скаргою скаржник посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що апеляційним судом неправильно застосовано норми процесуального права ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, та не враховано правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
15. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
16. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, в обґрунтування підстави касаційного оскарження визначеної у п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначає, що наведені скаржником доводи не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з огляду на таке.
17. Апеляційний суд приймаючи постанову, вказував на те, що відповідно до ч. 1, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
18. Так, згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
19. П. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
20. Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
21. Згідно з ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
22. Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
23. Верховний Суд неодноразово вказував на порядок застосування положень ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
24. Так, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, викладено правовий висновок щодо застосування вказаних положень процесуального права про залишення судом позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
25. Так, у вказаних постановах, зокрема вказано, що системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
26. Водночас, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
27. Отже, правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду, у випадку неявки позивача в судове засідання: