У Х В А Л А
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 307/2170/18
провадження № 14-21зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Штелик С. П.,
суддів: Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А.,
перевіривши скаргу ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2022 року, постанови Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року та рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання недійсною технічної документації із землеустрою, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, і остаточно просила:
- визнати недійсною технічну документацію по відновленню меж та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий № 2124487000:03:005:0010, яка на праві власності належить ОСОБА_2 ;
- зобов`язати відповідача зняти незаконно встановлену огорожу і звільнити самовільно захоплену нею частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 240 кв. м (довжиною 40 м, шириною 6 м).
Позов мотивовано тим, що рішенням десятої сесії 22-го скликання Тереблянської сільської ради ОСОБА_1 та відповідачу було виділено кожному окремо земельні ділянки площею 0,10 га із цільовим призначенням - для будівництва та ведення підсобного господарства за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, село Теребля, урочище "Кривулі" (біля санаторію).
У подальшому нею та ОСОБА_2 було отримано державні акти на право приватної власності на землю, а саме, вона одержала державний акт на право приватної власності на землю ІV-ЗК № 032816 від 23 жовтня 1997 року, згідно з яким стала власником земельної ділянки площею 0,105 га, а відповідач отримала державний акт на право приватної власності на землю ІV-ЗК № 032815 від 23 жовтня 1997 року, відповідно до якого також стала власником земельної ділянки площею 0,105 га.
За цими державними актами вона і ОСОБА_2 стали суміжними землевласниками.
Згодом ОСОБА_1 мала намір виготовити належну документацію та присвоїти належній їй земельній ділянці кадастровий номер, однак під час виготовлення документації дізналася, що відповідач вже відновила межі своєї земельної ділянки в натурі та зареєструвала її за кадастровим № 2124487000:03:005:0010.
Позивач вказувала, що під час відновлення земельної ділянки ОСОБА_2 були порушені межі належної їй земельної ділянки, тобто зменшилась площа земельної ділянки, змінилась конфігурація меж, а також відповідачем було захоплено наявну на її ділянці свердловину № 12 Тереблянського родовища мінеральних вод.
Зазначала, що технічна документація про відновлення меж земельної ділянки відповідача не відповідає вимогам законодавства, оскільки наявна помилка в кадастровому номері, який зазначений під № 2124487000:02:001:0010, як на титульній сторінці, так і на подальшій технічній документації, хоча фактично зареєстровано земельну ділянку за № 21244887000:03:005:0010; в пояснювальній записці вказаної технічної документації зазначено, що межі земельної ділянки проходять по межовим знакам згідно з актом установлення і погодження меж, погодженого власником земельної ділянки, суміжними землекористувачами і землевласниками та виконавцем. Заяв та скарг при встановленні та погодженні меж земельної ділянки не надійшло. На земельну ділянку обмеження (обтяжень) та сервітути не встановлювались, що не підтверджується будь-якими долученими документами і не відповідає дійсності.
Вказує, що відповідач не повідомляла її про винесення меж в натурі земельної ділянки, чим фактично позбавила права на захист як суміжного землевласника. Також у технічній документації не вказано дату складення ситуаційного плану та проведення зйомки на місцевості, що є фактичним порушенням розробки документації. При цьому відомості, які викладені в пояснювальній записці та графічних матеріалах, не відповідають пунктам 4.1. - 4.4. наказу № 376 від 18 травня 2010 року "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками".
На земельній ділянці ОСОБА_2 опинилася свердловина № 12 Тереблянського родовища мінеральних вод, яка була відновлена, відреставрована за її кошти, та на момент проведення робіт по відновленню цієї свердловини і подальшої її експлуатації власником є саме вона.
За документами зазначена свердловина мінеральних вод розташована саме на її земельній ділянці. Проте, ані в графічних матеріалах, ані в інших описових даних розробником земельної документації на земельну ділянку відповідача не вказано дану свердловину, яка після відновлення меж знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2, що прямо суперечить законодавству.
Відновлення меж у натурі земельної ділянки відповідача фактично змінило конфігурацію такої земельної ділянки, оскільки відповідно до державного акта 1V-ЗК 032815, виданого ОСОБА_2, земельна ділянка має вигляд правильного прямокутника зі сторонами 40,0 м на 26,3 м і лише з однієї сторони межувала з її земельною ділянкою.
Відповідач після встановлення меж у натурі фактично здійснила захоплення частини її земельної ділянки та споруди - свердловини № 12 Тереблянського родовища мінеральних вод, яка належить саме їй, чим грубо порушила її права.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що процедура реєстрації у державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0964 га та присвоєння земельній ділянці кадастрового № 2124487000:03:005:0010 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №032815, була здійснена у відповідності до вимог законодавства.
У процесі розгляду справи не встановлено, що до складу земельної ділянки площею 0,0964 га, кадастровий № 2124487000:03:005:0010, входить певна частина земельної ділянки, що перебуває у власності позивачки ОСОБА_1 .
Також не здобуто доказів на підтвердження доводів позивача про невідповідність технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0964 га, кадастровий № 2124487000:03:005:0010, розташованої по АДРЕСА_2 вимогам законодавства з питань землеустрою.
Позивачем не надано доказів на підтвердження факту знаходження свердловини № 12 у межах належної їй земельної ділянки площею 0,105 га, розташованої на території урочища "Кривулі" Тереблянської сільської ради для ведення садівництва на підставі державного акта на право власності на землю IV-ЗК № 032816 від 23 жовтня 1997 року.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану в її інтересах представником - адвокатом Коваленком О. М., залишено без задоволення, а рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року залишено без змін.
22 грудня 2022 року постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 залишено без розгляду. Касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка О. М., на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України закрито.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка О. М., у частині підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, залишено без задоволення. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року залишено без змін.