У Х В А Л А
23 березня 2023 року
м. Київ
Справа № 757/25945/20
Провадження № 14-20зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткачука О. С., Уркевича Ю. Ю., Чумаченко Т. А., Штелик С. П.
перевірила касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду в складі судді Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИЛА:
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що з 01 квітня 1993 року він працював на посаді чергового по залізничній станції Ніжин в Акціонерному товаристві "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця").
21 травня 2020 року наказом АТ "Українська залізниця" № 528/ос його було звільнено із займаної посади за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України, а саме у зв`язку із виходом на пенсію на пільгових умовах.
Позивач вважав наказ про звільнення незаконним, оскільки 17 березня 2020 року його було попереджено про скорочення посади чергового по залізничній станції Ніжин з 21 травня 2020 року. Після безрезультатних переговорів з керівництвом щодо незаконного скорочення посади позивач був вимушений написати заяву про звільнення за власним бажанням, оскільки зазнавав тиску з боку керівництва.
Просив поновити його на роботі на посаді чергового по станції Ніжин в АТ "Українська залізниця", стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 травня 2020 року до дня поновлення на роботі.
04 грудня 2020 рокурішенням Печерського районного суду м. Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
17 листопада 2022 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року залишено без змін.
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року, постанови Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2022 року за виключними обставинами. За результатами перегляду зазначених рішень просив їх скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
24 лютого 2023 року ухвалою Верховного Суду в складі судді Касаційного цивільного суду відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року, постанови Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2022 року.
Верховний Суд керувався тим, що відповідно до вимог частини першої статті 423, статті 425 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) перегляд судових рішень за виключними обставинами має здійснювати той суд, рішенням, постановою або ухвалою якого закінчено розгляд справи та вказані судові рішення набрали законної сили. Переглянуті за виключними обставинами можуть бути лише ті судові рішення суду касаційної інстанції, якими рішення було змінено, постановлено нове рішення, закрито провадження у справі або залишено заяву без розгляду.
За таких обставин оскільки постановою суду касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін, тобто не змінено та не скасовано рішення судів попередніх інстанцій, вказана постанова суду не є такою, якою закінчено розгляд справи, а тому заява ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за виключними обставинами не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом.
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Верховного Суду в складі судді Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2023 року.
Велика Палата Верховного Суду перевірила касаційну скаргу та додані до неї матеріали і зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 6 і частиною другою статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За частиною першою статті 36, пунктами 1, 5 частини другої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема, Касаційний цивільний суд і Велика Палата Верховного Суду.