П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 137/1560/20
провадження № 51-3750км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 26 квітня 2022 рокута ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2022 року, а також його захисника ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2022 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Літинського районного суду Вінницької області від 26 квітня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією належного йому майна, строк якого ухвалено обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 19 жовтня 2020 року по 10 грудня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат, а також інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2022 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а апеляційну скаргу зі змінами прокурора задоволено, вирок місцевого суду змінено та доповнено його резолютивну частину вказівкою про обчислення початку строку відбування покарання ОСОБА_7 з моменту його затримання на виконання вироку. В решті зазначений вирок місцевого суду залишено без змін.
Судами встановлено, що 19 жовтня 2020 приблизно о 14:30 ОСОБА_7 підійшов до огороджувально-маскувального паркану Державної установи "Літинська виправна колонія (№ 123)", що за адресою 2-ий пров. Богдана Хмельницького, 9А, смт. Літин Вінницького району Вінницької області, та, діючи умисно, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі, здійснив перекидання через вказаний огороджувально-маскувальний паркан поліетиленового пакету жовтого кольору, заклеєного клейкою липкою стрічкою типу "скотч", із незаконно здобутим наркотичним засобом - канабісом всередині загальною масою 73 г, який попередньо отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи.
Здійснивши перекидання наркотичних засобів через огороджувально-маскувальний паркан ДУ "Літинська ВК (№ 123)", ОСОБА_7 залишив місце скоєння кримінального правопорушення, однак був затриманий неподалік співробітниками цієї установи.
Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, а засуджений з тих же підстав, що й захисник, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного і закрити кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.
На обґрунтування своїх вимог засуджений та його захисник вказують про відсутність в матеріалах кримінального провадження належних і допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК. Посилаються на неправильну оцінку показань засудженого та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які, на переконання сторони захисту, повністю узгоджуються між собою та свідчать про невинуватість ОСОБА_7 . Вважають, що місцевий суд на обґрунтування своїх висновків про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину поклав в основу вироку недопустимі докази, а саме лист начальника ДУ "Літинська виправна колонія (№ 123)" про направлення матеріалів від 20 жовтня 2020 року № 5/2900 з додатком - CD-диском, протокол огляду вищевказаного CD-диска від 20 жовтня 2020 року, які отримані органом досудового розслідування з істотним порушенням вимог КПК, а також наголошують на невідповідності вимогам закону постанови про визнання цього диску з відеозаписом з камери відеоспостереження речовим доказом і передачу його на зберігання від 21 жовтня 2020 року.
Сторона захисту вказує про те, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 404 КПК безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторний допит свідка ОСОБА_10 і не надав оцінку показанням цього свідка, які вона надавала у суді першої інстанції шляхом їх відображення в ухвалі. Зазначають про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні захисник та засуджений підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити, а прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг сторони захисту, вважав рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційних скарг засудженого та його захисника про недоведеність наявності в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність у зв`язку з цим є необґрунтованими з огляду на таке.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу у місця позбавлення волі було зроблено судом першої інстанції на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманням вимог ст. 23 КПК й оціненими відповідно до ст. 94 КПК.
Сторона захисту як у судах попередніх інстанцій, так і під час касаційного розгляду не заперечувала факту перекидання ОСОБА_7 пакунку через огорожу на територію виправної колонії. Однак ОСОБА_7 вказував, що йому не був відомий вміст пакунку, який він перекидав. Водночас повідомив про свою обізнаність в тому, що територія виправної колонії є режимним, охоронюваним об`єктом.
Зокрема, засуджений ОСОБА_7 у судовому засіданні місцевого суду вказував про те, що він добровільно за винагороду погодився на пропозицію двох невідомих осіб перекинути пакунок через огорожу на територію ДУ "Літинська ВК (№ 123)", йому було відомо, що вказана установа є охоронюваним, режимним об`єктом і його дії є незаконними.
Факт добровільної згоди ОСОБА_7 на здійснення перекидання пакунку за винагороду через огорожу на територію виправної колонії підтвердила допитана в судовому засіданні місцевого суду свідок ОСОБА_10 .
З показань свідка ОСОБА_11 слідує, що 19 жовтня 2020 року приблизно о 14:30 він отримав сигнал з відеомоніторингу про те, що невстановлена особа здійснила перекидання пакунку на територію виправної колонії. Він послав 2 групи: одну на місце події, іншу - на затримання особи, яка перекидала пакунок. ОСОБА_7 помітили після перекиду пакунку біля газового господарства разом з дівчиною, завезли його до установи та повідомили, що є відеозапис події, яка мала місце. Спочатку обвинувачений відмовлявся, але потім погодився, що кинув пакунок, який застряг в маскувальній сітці на огорожі. Потім останній сказав, що перекидав цей пакунок за гроші, та те, що в пакунку знаходиться наркотична речовина.
Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 повідомили, що є працівниками Літинської виправної колонії і бачили на відеореєстраторі як засуджений ОСОБА_7 здійснив перекидання пакунку через паркан установи на її територію.
Ці показання повністю узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом, зокрема протоколом затримання ОСОБА_7 від 19 жовтня 2020 року з відеозаписом до нього; протоколом огляду предмету від 20 жовтня 2020 року, а саме відеозапису з камери відеоспостреження поста № 5 ДУ "Літинська виправна колонія (№ 123)" із долученим до нього відеозаписом.