ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 203/2629/20
провадження № 51-3419км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2022 рокув кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040030000973, № 12021041680000637, № 12021041680000713, № 12021041680000753, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого по АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2022 року за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 8 місяців,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Згідно вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2022 року ОСОБА_7 засуджено:
- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2022 року, більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили, а строк відбуття покарання визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 зараховано у строк відбування покарання строк тримання під вартою з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 13 грудня 2021 року до набрання вироком законної сили.
Вирішено питання щодоцивільного позову, речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за крадіжки поєднані із проникненням у сховище, вчинені повторно, за обставин, детально викладених у вироку.
Так, ОСОБА_7 в період часу з 09 квітня 2020 року до 24 листопада 2021 року, перебуваючи у м. Дніпро, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та метою, шляхом проникнення до сховищ автомобілів марки ЗАЗ TF 6950, Daewoo Lanos, Daewoo Sens, ВАЗ 2106, Mercedes-Benz 310 d, викрав автомобільні акумулятори, а із сховища автомобіля Ford Transit D ще й автомобільний компресор, чим завдав майнової шкоди власникам транспортних засобі, зокрема: ОСОБА_8 на суму 426 гривень 80 копійок, ОСОБА_9 - 626 гривень 50 копійок; ОСОБА_10 - 982 гривні 07 копійок, ОСОБА_11 - 881 гривня 20 копійок; ОСОБА_12 - 1046 гривень 05 копійок; ОСОБА_13 - 2628 гривень 19 копійок; ОСОБА_14 - 717 гривень 36 копійок; ОСОБА_8 - 1138 гривні 70 копійок; ОСОБА_15 - 791 гривні 54 копійок; ОСОБА_9 - 930 гривень 40 копійок; ОСОБА_16 - 833 гривні 20 копійок; ОСОБА_17 - 1528 гривень 80 копійок; ОСОБА_18 - 916 гривень 83 копійок; ОСОБА_19 1345 гривень 83 копійок; ОСОБА_20 - 1971 гривню 69 копійок; ОСОБА_21 945 гривень 59 копійок; ОСОБА_22 - 768 гривень 67 копійок; ОСОБА_23 - 1390 гривень 25 копійок; ОСОБА_24 - 1811 гривень 10 копійок; ОСОБА_25 - 246 гривень 44 копійки; ОСОБА_26 - 1896 гривень 29 копійок; ОСОБА_27 - 1572 гривні 07 копійок; ОСОБА_28 - 1572 гривні 07 копійок.
Крім того, 20 листопада 2021 року в період часу з 12:03 по 13:05, під час огляду місця події біля будинку № 1 по вул. Богданова у м. Дніпро у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено холодну зброю ударно-дробильної дії - кастет, який він носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Аргументуючи свою позицію, зазначає, що вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України ґрунтується на припущеннях, оскільки в його основу покладено суперечливі показання обвинуваченого, а матеріали кримінального провадження не містять фактичних даних, що підтверджують встановлені судом обставини.
Крім цього, наголошує, що фіксування судового провадження у суді першої інстанції відбулося неповністю, так як у матеріалах справи відсутній звуко - та відеозапис допиту обвинуваченого.
Зазначаючи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, захисник ОСОБА_6 висловлює думку, що дії ОСОБА_7 неправильно кваліфіковано як крадіжка з проникненням у інше сховище, оскільки він хоч і викрав автомобільні акумулятори, однак до підкапотного простору автомобілів не проникав.
Вважає, що апеляційний суд на усі ці порушення уваги не звернув, не перевірив правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 та безпідставно повторно не дослідив усі докази, чим порушив вимоги статей 404 і 419 КПК України і необґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала свою касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою, просила залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доведеність винуватості ОСОБА_7 у носінні без передбаченого законом дозволу кастету та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 263 КК України в касаційній скарзі захисником не оспорюються, тому колегія суддів у цій частині судових рішень не перевіряє.
Що стосується доводів касаційної скарги захисника про незаконність судових рішень в частині визнання винуватим ОСОБА_7 у скоєнні 23 епізодів крадіжок із автомобілів із кваліфікуючими ознаками, слід вказати наступне.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно зі ст. 438 КПК України, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.