Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 523/9000/15
провадження № 61-19961св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Яремка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлана Юріївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2019 року у складі судді Середи І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Савченко С. Ю., про звернення стягнення на предмет іпотеки.
На обґрунтування позову банк посилався на таке.
27 жовтня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", а надалі - Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк"), та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 61 МК Ф, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надано кредит у сумі 116 300,00 дол. США на строк до 27 жовтня 2015 року під 12 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 61 МК Ф між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладений іпотечний договір від 27 жовтня 2005 року, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав в іпотеку нежитлову будівлю магазину-бару площею 131,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2011 року у справі № 1512/2-1160/11 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Жилстрой" (далі - ТОВ "Альянс-Жилстрой"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Висотбуд" (далі - ТОВ "Альянс-Висотбуд"), Приватного підприємства "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс" (далі - ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс"), ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс-Таїрово", Приватного підприємства "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс-Приморський" (далі - ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс-Приморський") про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 61 МК Ф стягнуто з позичальника ОСОБА_4, поручителів ОСОБА_5, ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс", ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс-Таїрово", ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс-Приморський" на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість станом на 01 липня 2009 року у загальному розмірі 84 083,15 дол. США.
Зазначене рішення суду не виконано. Сума заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року №61 МК Ф станом на 08 липня 2014 року становить 150 712,70 дол. США.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) АТ "УкрСиббанк" має право звернутися з позовом про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, нарахованими з 16 листопада 2011 року до 08 липня 2014 року, у розмірі 10 481,58 дол. США.
Невиконання ОСОБА_4 зобов`язання, забезпеченого іпотекою, надає право звернення АТ "УкрСиббанк" на предмет іпотеки - нежитлову будівлю магазину-бару загальною площею 131,5 кв. м, розташовану на АДРЕСА_1 .
Постановою Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2012 року у справі № 21/17-5170-2011 фізичну особу - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 визнано банкрутом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 червня 2012 року у справі № 21/17-5170-2011 затверджено реєстр вимог кредиторів до ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 218 500 749,10 грн, зокрема грошових вимог АТ "УкрСиббанк" на загальну суму 15 137 041,57 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 червня 2012 року у справі № 21/17-5170-2011 скасовано обтяження нерухомого майна ОСОБА_4
16 серпня 2012 року ліквідатор боржника провів аукціон з реалізації майна банкрута ОСОБА_4, на якому було реалізовано належне ОСОБА_4 нерухоме майно, у тому числі й предмет іпотеки за іпотечним договором від 27 жовтня 2005 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 25 грудня 2012 року постанову Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2012 року у справі № 21/17-5170-2011 скасовано, провадження у справі про банкрутство припинено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28 лютого 2013 року у справі № 21/17-5170-2011 скасовано заходи, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 червня 2012 року, та відновлено записи щодо обтяження іпотекою нерухомого майна ОСОБА_4, зокрема майна за іпотечним договором від 27 жовтня 2005 року, укладеним для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 61 МК Ф.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове офісне приміщення за адресом: АДРЕСА_1, загальною площею 128,2 кв. м, було зареєстровано 10 вересня 2012 року на праві приватної власності (частка 1/1) за Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Еквенто" (далі - ТОВ "Еквенто"), реєстраційний номер майна: 12378672, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16 серпня 2012 року приватним нотаріусом Савченко С. В., зареєстрованого у реєстрі за № 2162.
Згідно з договором дарування, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, дарувальником ОСОБА_3 передано у власність обдарованій ОСОБА_1 майно, яке складається з нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 126,3 кв. м. Нерухоме майно, що відчужено, належало ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сімоновою О. Ю. 16 грудня 2013 року за реєстровим номером 7768.
Відповідно до договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Сімоновою О. Ю. 10 лютого 2017 року, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 в іпотеку нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 126,3 кв. м.
Після уточнення позовних вимог 20 квітня 2018 року, 25 квітня 2018 року, 14 листопада 2018 року та залучення до участі у справі як відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, АТ "УкрСиббанк" остаточно просило: звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю магазину-бару, загальною площею 126,3 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, передану в іпотеку АТ "УкрСиббанк" згідно з іпотечним договором від 27 жовтня 2005 року, реєстровий № 3268, що належить ОСОБА_3 ; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з визначенням початкової ціни предмета іпотеки для подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; з вартості реалізації предмета іпотеки задовольнити вимоги АТ "УкрСиббанк" за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 61 МК Ф у загальній сумі 150 712,70 дол. США; стягнути з ОСОБА_4 на користь АТ "УкрСиббанк" борг з повернення відсотків за користування кредитом у період з 16 лютого 2011 року до 08 липня 2014 року за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 61 МК Ф (сума не вказана).
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що особа, до якої перейшло право власності на майно, що було предметом іпотеки, але реалізоване у межах ліквідаційної процедури з припиненням обтяження, не набуває статусу іпотекодавця, на таке майно не може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтями 38, 39 Закону України "Про іпотеку", права іпотекодержателя припинилися відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку".
Скасування постанови Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2012 року у справі № 21/17-5170-2011 та припинення провадження у справі про банкрутство відбулося за результатами розгляду касаційної скарги АТ "ОТП Банк". АТ "УкрСиббанк" рішення у вказаній господарській справі не оскаржувало, тому немає підстав для задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відмовляючи у задоволенні вимог до ОСОБА_4 про стягнення відсотків, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за кредитним договором № 61 МК Ф з позичальника ОСОБА_4 та поручителів стягнута за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2011 року у справі № 1512/2-1160/11, тому право кредитодавця надалі нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом припинилося з підстав пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Оскільки АТ "УкрСиббанк" скористалося правом дострокового повернення кредитних коштів та звернулося до суду з вимогою про стягнення з боржника всієї суми заборгованості, то банк тим самим змінив строк виконання основного зобов`язання, за спливом строку кредитування припинилося право банку нараховувати відсотки за кредитним договором.
Суд першої інстанції також зазначив, що вимога про стягнення відсотків є подвійним стягненням, оскільки позивач, звертаючись з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, здійснив розрахунок заборгованості станом на 08 липня 2014 року та включив суму боргу за відсотками у розмірі 73 855,57 дол. США.
Постановою Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що нерухоме майно, що складало предмет іпотеки, було реалізовано на аукціоні в процесі проведеної на підставі судового рішення ліквідаційної процедури банкрута ФОП ОСОБА_4 .
Набувач майна - ТОВ "Еквенто" було переможцем торгів. Наступні набувачі майна, ОСОБА_3, ОСОБА_1, стали такими на підставі нотаріально посвідчених правочинів, що недійсними не визнавалися.
Обтяження з майна були зняті у межах ліквідаційної процедури, що відповідало положенням чинного на той час Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судове рішення у справі про банкрутство скасовано вже після реалізації спірного майна на аукціоні. Недобросовісності набувачів майна ТОВ "Еквенто", ОСОБА_3, ОСОБА_1 не встановлено.
Право іпотеки у зв`язку з реалізацією майна припинилося.
На ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 положення Закону України "Про іпотеку" не поширюються, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог АТ "УкрСиббанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Щодо вимог АТ "УкрСиббанк" в частині стягнення з ОСОБА_4 відсотків, то суд апеляційної інстанції зазначив, що передбачена статтею 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов`язання судом не заперечується, проте надане АТ "УкрСиббанк" обґрунтування вимог в цій частині та проведений розрахунок відсотків у сумі 10 481,58 дол. США за період з 16 лютого 2011 року до 08 липня 2014 року не узгоджується з положеннями статті 625 ЦК України.
Фактично АТ "УкрСиббанк" продовжив надалі, починаючи з 16 лютого 2011 року, нараховувати передбачені кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 61 МК Ф відсотки за користування кредитом, до того ж за визначеною договором відсотковою ставкою за користування кредитом.
Банк, хоча і послався на статтю 625 ЦК України, проте відсотки розрахував не із розрахунку три відсотки річних від простроченої суми, а із розрахунку розміру відсотків, вказаних у пункті 1.3 кредитного договору.
Тому немає підстав для задоволення вимог про стягнення з ОСОБА_4 відсотків за користування кредитом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У грудні 2021 року АТ "УкрСиббанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що реалізація майна в межах процедури банкрутства відбулася на підставі судового рішення, яке надалі було скасовано, тому права АТ "УкрСиббанк" щодо предмета іпотеки відновились.
Суд першої інстанції, відповідно до частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не мав підстав для повторного встановлення обставин щодо чинності/припинення іпотеки ОСОБА_4 .
Суди не врахували, що відповідно до висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, виключення запису про іпотеку не припиняє чинності іпотеки, а іпотека може бути припинена виключно з підстав, встановлених статтею 17 Закону України "Про іпотеку". У разі скасування незаконного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек.
Тому в АТ "УкрСиббанк" збереглися права іпотекодержателя, банк згоди на відчуження предмета іпотеки на надавав, тому договір купівлі-продажу предмета іпотеки від 07 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, та договір іпотеки від 10 лютого 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є нікчемними.
Суди не врахували, що у цій справі принцип добросовісності має застосовуватись однаково для всіх учасників та не допускати припинення прав однієї добросовісної сторони (обтяжувача) за рахунок добросовісності іншої сторони (набувача).
Суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні вимог про стягнення відсотків з ОСОБА_4, не врахували, що порядок нарахування відсотків врегульовано сторонами і закріплено у пункті 1.3 кредитного договору, відповідно до якого нарахування відсотків здійснюється щомісяця, в останній робочій день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог чинного законодавства. Відсотки нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору.
Тому кредитним договором встановлено домовленість сторін щодо нарахування відсотків, і сторони домовилися, що нарахування відсотків відбувається до моменту повернення коштів.
Суди не врахували положення статті 536 ЦК України, відповідно до яких розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Тобто договором може бути встановлено інший (інший ніж три відсотків річних) розмір відсотків, що підлягає сплаті у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.
Заявник також просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для конкретизації правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, щодо врахування добросовісності всіх учасників правовідношення, забезпечення рівних гарантій для учасників дії яких є добросовісними, та неможливість настання різних за змістом та непропорційних наслідків щодо прав добросовісних учасників (неможливість припинення права добросовісного обтяжувача та надання переваги праву добросовісного набувача).
Як на підставу касаційного оскарження АТ "УкрСиббанк" посилається на:
неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі
№ 6-2467цс15, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1382цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 3-137гс16, від 25 травня 2016 року у справі № 6-157цс16, Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 501/1703/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17, від 24 січня 2019 року у справі № 12-289гс18, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 910/750/18, від 26 травня 2021 року у справі № 456/2562/17, від 30 червня 2021 року у справі № 125/274/18, від 30 червня 2021 року у справі № 925/889/20, від 30 березня 2021 року у справі № 753/14629/18, від 30 січня 2019 року у справі № 727/5361/17-ц;
необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17;
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "УкрСиббанк" на підставі пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", а надалі - АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_4 укладений кредитний договір від 27 жовтня 2005 року № 61 МК Ф, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 116 300,00 дол. США на термін з 27 жовтня 2005 року до 27 жовтня 2015 року під 12 % річних (т. 1, а. с. 36-42).
27 жовтня 2005 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладений іпотечний договір від 27 жовтня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Ситніковою Ю. Д., зареєстрований у реєстрі за № 3268, відповідно до умов якого на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 61 МК Ф з повернення кредиту в розмірі 116 300,00 дол. США, сплати відсотків за користування кредитом, комісій передано в іпотеку нежитлову будівлю магазину-бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та в цілому складається з однієї нежитлової будівлі загальною площею 131,5 кв. м (т. 1, а. с. 51-56).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2011 року у справі № 1512/2-1160/11 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ "Альянс-Жилстрой", ТОВ "Альянс-Висотбуд", ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс", ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс-Таїрово", ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс-Приморський" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 61 МК Ф з позичальника ОСОБА_4, поручителів ОСОБА_5, ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс", ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс-Таїрово", ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс-Приморський" на користь АТ "УкрСиббанк" стягнуто заборгованість станом на 01 липня 2009 року у загальному розмірі 84 083,15 дол. США (т. 1, а. с. 43-50).
Постановою Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2012 року у справі № 21/17-5170-2011, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14 червня 2012 року, визнано банкрутом боржника ФОП ОСОБА_4, відкрито ліквідаційну процедуру, передбачену Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 1, а. с. 57-58).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 червня 2012 року у справі № 21/17-5170-2011 затверджено поданий ліквідатором банкрута реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 218 500 749,10 грн (до реєстру ввійшли, зокрема вимоги ПАТ "УкрСиббанк" на загальну суму 15 137 041,57 грн) (т. 1, а. с. 59-65).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 червня 2012 року у справі № 217-5170-2011 за клопотанням ліквідатора скасовано обтяження майна банкрута ФОП ОСОБА_4, зокрема скасовано обтяження - заборону на нерухоме майно, зареєстровану 27 жовтня 2005 року за № 2541226 на підставі іпотечного договору від 27 жовтня 2008 року № 3268, зареєстрованого в реєстрі заборон за № 397, щодо нежитлової будівлі-бару, загальною площею 131,5 кв. м, номер за РПВН: 12378672, за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 66-75).
16 серпня 2012 року ліквідатор банкрута ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_6 провів аукціон з реалізації належного ОСОБА_4 майна, у тому числі й майна, що було предметом іпотеки на підставі іпотечного договору від 27 жовтня 2005 року № 3268, нежитлової будівлі-бару, загальною площею 131,5 кв. м, номер за РПВН: 12378672, за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Вищого господарського суду України від 25 грудня 2012 року у справі № 21/17-5170-2011 касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" задоволено, постанову Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 червня 2012 року у справі № 21/17-5170-2011 скасовано; провадження у справі № 21/17-5170-2011 про банкрутство ФОП ОСОБА_4 припинено; розподілено судові витрати (т. 1, а. с. 76-78).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28 лютого 2013 року у справі № 21/17-5170-2011 скасовано заходи забезпечення, вжиті на підставі ухвали Господарського суду від 21 червня 2012 року у справі
№ 21/17-5170-2011, зокрема, про обтяження: заборону на нерухоме майно, зареєстровану 27 жовтня 2005 року за № 2541226 на підставі іпотечного договору від 27 жовтня 2005 року № 3268, зареєстрованого у реєстрі заборон за № 397, щодо нежитлової будівлі-бару, загальною площею 131,5 кв. м, номер за РПВН: АДРЕСА_3 (т. 1, а. с. 79-84).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 128,2 кв. м було зареєстровано 10 вересня 2012 року на праві приватної власності (частка 1/1) за ТОВ "Еквенто", реєстраційний номер майна: 12378672, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16 серпня 2012 року приватним нотаріусом Савченко С. В., зареєстрованого у реєстрі за № 2162 (т. 2, а. с. 198зв., т. 3, а. с. 101).
ТОВ "Еквенто" здійснило реконструкцію офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з розділом на два самостійні без зміни геометричних розмірів (т. 2, а. с. 169).
Згідно з довідкою з адресного реєстру м. Одеси від 01 липня 2013 року № 350665/1, наданою на замовлення ТОВ "Еквенто", за нежитловим приміщенням зарезервовано адресу об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_2 . Згідно з технічним паспортом, виготовленим КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" у жовтні 2013 року, нежитлове приміщення на АДРЕСА_2 має загальну площу 126,3 кв. м (т. 2, а. с. 172, 174-177).
Відповідно до довідки з адресного реєстру міста Одеси від 01 липня 2013 року № 352521/1, наданої на замовлення ТОВ "Еквенто", за нежитловим приміщенням зарезервовано адресу об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_4 . Згідно з технічним паспортом, виготовленим КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" у жовтні 2013 року, нежитлове приміщення на АДРЕСА_4 має загальну площу 78,9 кв. м (т. 2, а. с. 173, 178-181).
Згідно з договором дарування від 07 липня 2014 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дарувальником ОСОБА_3 передано у власність обдарованій ОСОБА_1 майно, яке складається з нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 126,3 кв. м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Сімоновою О. Ю., зареєстрований у реєстрі за № 3342. Право власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстровано на праві приватної власності (частка 1/1) 07 липня 2014 року, номер запису про право власності: 6244461, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 240116551101, номер об`єкта в РПВН: 12378672.
Нерухоме майно, що відчужено, належало ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сімоновою О. Ю. 16 грудня 2013 року за реєстровим номером 7768 (право власності на нерухоме майно було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Сімоновою О. Ю. 16 грудня 2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 240116551101, номер запису про право власності: 3871299) (т. 2, а. с. 119-120, 121, т. 3, а. с. 103-104).
Відповідно до договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Сімоновою О. Ю. 10 лютого 2017 року, зареєстрованого у реєстрі за № 316, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 в іпотеку нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 126,3 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 240116551101, номер об`єкта в РПВН: 12378672) (т. 2, а. с. 199).
Позов АТ "УкрСиббанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки подано до суду 11 червня 2015 року (т. 1, а. с. 2-8).
До позову банк надав розрахунок заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 61 МК Ф (10613589000), згідно з яким заборгованість станом на 08 липня 2014 року становить 150 712,70 дол. США, з них заборгованість за кредитом у розмірі 76 616,77 дол. США, заборгованість за відсотками - 73 855,57 дол. США, комісія - 0,00 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 111,32 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками - 129,04 дол. США, всього заборгованість за кредитом та відсотками - 150 472,34 дол. США, з пені - 240,36 дол. США (т. 1, а. с. 24-35).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання (статі 15, 16 ЦК України).
Згідно з абзацом третім статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першою статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
У разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою (частина перша статті 23 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до частин першої та четвертої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно зі статтею 4 Закону Українивід 14 травня 1992 року № 2343-ХП "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-ХП), у редакції, чинній на час введення ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_4, було передбачено чотири судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності), ліквідаційна процедура. Кожна з цих процедур вводилася окремим судовим рішенням, зокрема, ліквідаційна процедура - постановою про визнання боржника банкрутом.
Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 48 Закону №2343-ХІІ у зазначеній редакції з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов`язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов`язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян.