Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 127/16963/22-ц
провадження № 61-203св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 15 вересня 2018 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 2492, про що видано свідоцтво про шлюб від 15 вересня 2018 року серії НОМЕР_1 . У шлюбі у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . У нього та дружини відсутні спільні інтереси, вони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, спільне господарство не ведуть, а тому вважає, що їх з відповідачкою шлюб фактично припинився, тому просив суд шлюб розірвати. Вказував, що після розлучення дитина залишиться проживати із матір`ю. Спору про місце проживання дитини у них немає.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2022 року у складі судді Романюк Л. Ф. позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15 вересня 2018 року у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 2492. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що спільне життя у сторін не склалося через відсутність спільних інтересів, різні погляди на життя. Подружні відносини припинені.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2022 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2022 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2022 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 грудня 2022 року заяву ОСОБА_2 про надання строку на примирення задоволено.
Надано сторонам строк на примирення строком 6 місяців. Провадження у справі зупинено до 29 червня 2023 року.
Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із необхідності вжиття визначених законом заходів до примирення подружжя з метою збереження сім`ї.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 грудня 2022року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
У касаційній скарзі зазначає, що ухвала суду про зупинення провадження у справі взагалі не містить мотивів, з яких суд виходив, надаючи сторонам строк для примирення.
Позов про розірвання шлюбу підписано позивачем 02 серпня 2022 року та прийнято судом 05 серпня 2022 року, тобто після вчинення дій зі стягнення аліментів ОСОБА_5 із ОСОБА_1, що свідчить про втрату між сторонами подружніх відносин і певну обізнаність відповідача про ці факти.
Відповідачка достеменно знала, що позивач знаходиться у зоні проведення бойових дій, але намагалася використати цю ситуацію для отримання судових рішень про стягнення аліментів на утримання дитини і своє утримання, що вказує на відсутність між сторонами нормальних відносин подружжя.
Крім того, між сторонами існував спір щодо участі батька у вихованні дитини, оскільки ОСОБА_5 не бажала за взаємною згодою визначити способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4, що порушувало право дитини на нормальний духовний розвиток та розвиток особистості, порушувало права ОСОБА_1 як батька на особисте спілкування з сином. Ці обставини стали причиною звернення ОСОБА_1 23 вересня 2022 року з відповідною заявою до Служби у справах дітей Вінницької міської ради та ухвалення рішення Виконавчим комітетом Вінницької міської ради рішення від 27 жовтня 2022 року № 2308 "Про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, що проживає окремо від дитини".
Відповідачка не подавала відзиву на позовну заяву про розірвання шлюбу.
ОСОБА_1 переконаний у тому, що його сім`я із ОСОБА_5 розпалася остаточно, примирення неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, у зв`язку із чим шлюб, зареєстрований між сторонами, був розірваний судом першої інстанції і після цього апеляційному суду надавати сторонам строк на примирення не було жодних підстав.
За існуючих обставин суттєвого ризику для життя ОСОБА_1, збереження ОСОБА_5 статусу його офіційної дружини надає їй права та гарантії, передбачені для членів сімей військовослужбовців Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Частиною третьою статті 411 ЦПК Українипередбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції з таких підстав.
Обставини, встановлені судами
15 вересня 2018 року сторони зареєстрували шлюб у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис за № 2492.
У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу між сторонами, виходив з неможливості збереження шлюбу, який вже носить формальний характер, що суперечить правам та інтересам позивача. Судом враховано, що позивач наполягав на розірванні шлюбу, що передусім свідчить про його сформоване бажання розлучитися і не мати сімейних (шлюбних) стосунків із відповідачкою. Примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, порушуватиме його правомірні права та інтереси і суперечитиме вимогам закону.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву відповідачки про надання строку для примирення, виходив із необхідності вжиття заходів для примирення подружжя з метою збереження сім`ї.
Верховний Суд з такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на таке.
Правове обґрунтування
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.