1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/17/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Андрійко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді Лаврової Л.С.

від 19.09.2022 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Геза Т.Д., Терещенко О.І., Тихий П.В.

від 14.12.2022

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

про стягнення коштів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", з урахуванням заяви від 15.08.2022 про зменшення позовних вимог, про стягнення 63 366 894,83 грн пені.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем оплата за період з листопада 2020 року по листопад 2021 року за послуги, надані позивачем з розподілу електричної енергії, здійснювалась не в повному обсязі та з порушенням термінів оплати.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 16.11.2018 № 1446, з 01.01.2019 Акціонерне товариство "Харківобленерго" є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.

Під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу - Акціонерного товариства "Харківобленерго" від постачання електричної енергії, та з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам було створено Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", яке з 1 січня 2019 року виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, а саме, на території Харківської області.

28 листопада 2018 року Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" підписано заяву приєднання до договору постачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка є додатком № 9 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.

З 01.01.2019 почав діяти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 19/13979 (надалі - Договір), який є публічним договором приєднання, встановлює порядок і умови розподілу електричної енергії споживачам електропостачальника (надалі - Постачальник) як послуги Оператора системи. У паперовій формі Договір підписано Акціонерним товариством "Харківобленерго" (Оператор системи) та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (Постачальник) 20.11.2020.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи Постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 2.2 Договору Постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього Договору за сукупністю споживачів Постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника) здійснюють оплату послуг з розподілу електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника та інших послуг Оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком № 1 до цього Договору.

Пунктом 4.2 Договору визначено обов`язки Постачальника, зокрема, здійснювати оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі, згідно з умовами глави 3 цього Договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору Оператор системи має право на отримання від Постачальника своєчасної оплати за надання, зокрема, послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії оплату послуг з розподілу електричної енергії забезпечує Постачальник.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених порядком розрахунків, Постачальник сплачує Оператору системи пеню у розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до пункту 2.1 додатка № 1 (Порядок розрахунків) до Договору оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником самостійно на поточний рахунок Оператора системи за вартістю, розрахованою виходячи з обсягів електричної енергії, зазначених у Реєстрі на поточний розрахунковий період, та діючого тарифу на розподіл електричної енергії, з урахуванням ПДВ.

Згідно з пунктом 2.4 додатка № 1 (Порядок розрахунків) до Договору Постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта наданих послуг з розподілу електричної енергії між Оператором системи та Постачальником, складеного за підсумками розрахункового періоду, та рахунку-фактури протягом 5 банківських днів від дня їх отримання. Сума остаточного розрахунку визначається як різниця між вартістю розподіленої електричної енергії споживачам Постачальника, зазначеної в Акті наданих послуг з розподілу електричної енергії, та сумарною оплатою Постачальника за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.1 додатка № 1 (Порядок розрахунків) до Договору передбачено, що за внесення платежів за надання послуг з розподілу електроенергії споживачам Постачальника та додаткових робіт (послуг) з порушенням термінів, визначених цим додатком до Договору, Оператор системи має право нарахувати Постачальнику пеню у розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розподіл електричної енергії для споживачів Постачальника Оператором системи по о/р 93001,01 (постачання універсальних послуг) нараховано до оплати: за листопад 2020 року - 212 959 797,73 грн, за грудень 2020 року - 241 416 089,75 грн, за січень 2021 року - 281 529 644,27 грн, за лютий 2021 року - 259 928 786,86 грн, за березень 2021 року - 263 497 145,47 грн, за квітень 2021 року - 237 341 595,77 грн, за травень 2021 року - 213 315 571,39 грн, за червень 2021 року - 211 932 434,81 грн, за липень 2021 року - 227 181 669,00 грн, за серпень 2021 року - 223 067 893,46 грн, за вересень 2021 року - 215 222 595,73 грн, за жовтень 2021 року - 264 438 145,44 грн, за листопад 2021 року - 248 642 892,37 грн; а по о/р 93001 (вільні ціни) Оператором системи нараховано до оплати: за грудень 2020 року - 6 066 223,75 грн, за січень 2021 року - 27 024 154,95 грн, за лютий 2021 року - 30 014 465,42 грн, за березень 2021 року - 30 851 322,23 грн, за квітень 2021 року - 27 380 700,53 грн, за травень 2021 року - 23 925 385,01 грн, за червень 2021 року - 25 589 671,15 грн, за липень 2021 року - 28 787 679,56 грн, за серпень 2021 року - 26 819 898,29 грн, за вересень 2021 року - 24 602 151,62 грн.

За період з листопада 2020 року по листопад 2021 року сторонами підписано акти наданих послуг з розподілу електричної енергії, які підтверджують надання відповідних послуг Оператором системи Постачальнику за вказаний період. На підставі зазначених актів наданих послуг з розподілу електричної енергії Оператором системи видавались Постачальнику відповідні рахунки за розподілену електричну енергію. Однак оплата вказаних послуг здійснювалась Постачальником не в повному обсязі та з порушенням термінів.

Відповідачем не заперечується та не спростовується несвоєчасне виконання зобов`язання з оплати.

14 квітня 2021 року між Акціонерним товариством "Харківобленерго" та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" укладено додаткову угоду № 4 до Договору, відповідно до умов якої сторони домовились про те, що Постачальник буде здійснювати оплату заборгованості за січень-березень 2021 року в сумі 767 465 666,15 грн, починаючи з квітня 2021 року, щомісячно протягом 9 місяців, згідно з графіком погашення, де останнім строком погашення є 31.12.2021 року.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 у справі № 922/17/22 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" штрафні санкції в розмірі 31 683 447,41 грн та 868 350,00 грн судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 змінено мотивувальну і резолютивну частини рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 у справі № 922/17/22, в частині стягнення судового збору та розподілу судових витрат. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" на користь Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" штрафні санкції в розмірі 31 683 447,41 грн та 794 500,00 грн судового збору.".

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що:

- проведені відповідачем оплати за період з листопада 2020 року по листопад 2021 року здійснювались не в повному обсязі за послуги з розподілу електричної енергії та з порушенням термінів оплат, на підставі чого, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 63 366 894,83 грн (з урахуванням заяви про зменшення ціни позову від 22.08.2022);

- сторони в Договорі визначили розмір пені у вигляді відсотка за день, а не за рік, а отже, необхідність знову ділити встановлений відсоток на кількість днів у році - відсутня;

- відповідач у своєму контррозрахунку, фактично двічі ділить розмір подвійної облікової ставки НБУ на кількість днів у році, що протирічить умовам Договору, у зв`язку з чим, є помилковим визначенням розміру пені за один день;

- подвійна облікова ставка за день є повністю аналогічним розрахунком 1/365 подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, а тому заперечення відповідача відносно того, що розмір пені визначено позивачем не вірно - не відповідає фактичним обставинам справи, а позивачем вірно розраховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки за рік;

- розмір пені та період нарахування, здійснені позивачем є правильним та відповідає умовам укладеного між сторонами Договору;

- враховуючи обставини справи, фінансовий стан відповідача, з метою дотримання прав сторін на захист своїх інтересів, зменшено розмір пені на 50%.

Змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи заяву про зменшення суми позовних вимог, позивачу належало сплатити до суду першої інстанції судовий збір у сумі 794 500,00 грн, а натомість судом першої інстанції стягнуто з відповідача на користь позивача 868 350,00 грн судового збору.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у даній справі, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань" у подібних правовідносинах.

Позивач відзив на касаційну скаргу не подав, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як зазначалось вище, касаційне провадження у справі відкрито згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Здійснюючи перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства при постановленні оскаржуваних судових рішень у даній справі в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.


................
Перейти до повного тексту