ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/17451/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Багнюка І.І.,
учасники справи не скористалися правом участі у судовому засіданні (повідомлені належним чином),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн" (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "РосКосметика") за вх. № 6592/2022
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022
у складі колегії суддів: Корсака В.А. (головуючий), Алданової С.О., Попікової О.В.,
та на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2022
у складі судді Паламара П.І.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн"
до Держави України в особі Державної казначейської служби України
про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання щодо наявності/відсутності підстав для відшкодування державою моральної шкоди, завданої юридичній особі, внаслідок того, що Верховний Суд відмовив у перегляді в касаційному порядку справи з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. Судами встановлено, що 21.12.2020 Господарський суд Миколаївської області рішенням у справі № 915/70/18 відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" про відшкодування 839 689,03 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, які він міг одержати за звичайних обставин, якби не було припинено газопостачання протягом 3 лютого-30 червня 2015 року в результаті застосування оперативно-господарської санкції.
3. 31.03.2021 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду залишено без змін рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2020.
4. 09.06.2021 ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "РосКосметика" на вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки касаційна скарга не містить обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Подання до суду позовної заяви.
5. У жовтні 2021 року ТОВ "РосКосметика" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України (далі - відповідач) про відшкодування моральної шкоди, ціна позову - 1 500 000 грн.
6. Позовні вимоги мотивовано тим, що Верховним Судом постановлено ухвалу від 09.06.2021, яка, на думку позивача, суперечить вимогам пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, частині першій статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Європейського суду з прав людини від 17.01.1970 у справі "Делькур проти Бельгії", від 11.10.2001 у справі "Гофман проти Німеччини", від 07.02.2017 у справі "Ламашкін та інші проти Росії", рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2019 № 4/р(ІІ)/2020 щодо прав особи на доступ до суду та ефективний засіб правового захисту.
7. Матеріально-правовою підставою позову позивач зазначив статті 3, 6, 11-16, 23, 1167, 1173, 1176 ЦК України, статтю 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Розгляд справи судами.
8. 19.01.2022 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, у задоволенні позову відмовлено.
9. Судові рішення мотивовано тим, що умовою відшкодування юридичній особі за рахунок держави моральної шкоди, завданої внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі є одночасна наявність декількох юридичних фактів: заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру; рішення суду у визначеному законом порядку повинно бути визнане незаконним; у діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, повинен бути встановлений склад кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Водночас, всупереч вимог статті 74 ГПК України позивачем не надано належних доказів визнання ухвали Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 915/70/18 в установленому порядку незаконною та не доведено факту встановлення в діях судді (суддів), які її постановили, складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
10. Судами наголошено, що сама по собі незгода учасника справи із застосуванням судом при розгляді справи тих чи інших норм процесуального та (або) матеріального права не свідчить про завдання цій особі моральної шкоди та не є підставою для стягнення такої шкоди.
11. З огляду на викладене, враховуючи недоведеність позивачем наявності складу цивільного правопорушення, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
12. 23.12.2022 (згідно з відміткою на поштовому конверті) безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн" надіслано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 у справі № 910/17451/21; направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. Підставами касаційного оскарження судових рішень у справі № 910/17451/21 скаржник вказує те, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставини, що мають істотне значення; не зазначили мотиви відхилення доводів скаржника; безпідставно не застосували положення Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" за аналогією права (аналогію закону).
14. Скаржник наполягає на неправильному застосуванні Верховним Судом у справі № 915/70/18 положень пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що не підлягають касаційному оскарженню лише судові рішення у малозначних справах.
15. Крім того, стверджує, що було принижено ділову репутацію позивача.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
16. Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
18. З урахуванням наведеного, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, відхиляються доводи касаційної скарги про не встановлення судами обставин, що мають істотне значення, так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
19. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення, а сама по собі незгода учасника справи із застосуванням судом при розгляді справи тих чи інших норм процесуального та (або) матеріального права не свідчить про завдання цій особі моральної шкоди та не є підставою для стягнення такої шкоди.
20. Судова колегія погоджується з цими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
21. Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з держави немайнової (моральної) шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок того, що Верховний Суд відмовив у перегляді в касаційному порядку справи з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
22. Відтак, у цій справі судам належало з`ясувати питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди.
23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
25. Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
26. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди є способами захисту цивільних прав та інтересів (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).
27. Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.
28. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
29. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
30. Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.