П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 392/1273/17
провадження № 51-49км23
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014120190000013, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Новопавлівки Маловисківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від
11 жовтня 2021 року ОСОБА_6 засуджено: за ч. 1 ст. 135 КК- до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 286 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
2. Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
3. За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, та завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, яку він сам поставив в небезпечний для життя стан.
4. За вироком установлено, що 04 січня 2014 року ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи легковим автомобілем "ЗАЗ 11020617" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який належить на праві власності ОСОБА_8, та рухаючись близько 06:30 навпроти Електроопори В-І-8,7 м, розташованої по вулиці Щорса у с. Березівці Маловисківського району Кіровоградської області, зі сторони автомобільної дороги "Стрій-Знам`янка" у напрямку центру смт. Смоліно, порушив вимоги п. 1.5, п. п. "б" і "д" п. 2.3, п.10.1, п. 12.1, п. 12.2 Правил дорожнього руху, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не вибрав безпечної для руху швидкості, проявив неуважність, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не справився з керуванням і допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9, який рухався правим узбіччям у зустрічному автомобілю напрямку, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
5. Крім того, ОСОБА_6, достовірно знаючи, що своїми діями, пов`язаними з порушенням Правил дорожнього руху та вчиненням наїзду на ОСОБА_9, поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, при цьому, маючи змогу допомогти йому, завідомо залишив потерпілого без допомоги, з місця пригоди втік і переховувався від правоохоронних органів до 16 січня 2014 року.
6. Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 03 жовтня 2022 року вирок щодо ОСОБА_6 змінив в частині призначення покарання. Постановив вважати ОСОБА_6 засудженим: за ч. 1 ст. 135 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 286 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів - до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК апеляційний суд звільнив ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та поклав на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. У решті вирок місцевого суду апеляційний суд залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг і узгоджені доводи осіб, які їх подали
7. Прокурор у своїй касаційній скарзі з уточненням до неї, посилаючись на істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи розгляд кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, в якій порушувалося питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв`язку з неправильним звільненням обвинуваченого від відбування покарання, усупереч вимогам ст. 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) без ухвалення нового вироку постановив рішення, яким погіршив становище ОСОБА_6 . Крім того, прокурор указує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, через м`якість. Указує, що апеляційний суд, залишаючи без змін рішення місцевого суду про звільнення ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК від відбування основного покарання з випробуванням, не врахував ступеня тяжкості кримінального правопорушення, вчинення злочину засудженим у стані алкогольного сп`яніння, а також того, що у суді ОСОБА_6 своєї вини не визнав, щиро не розкаявся, і будь-які пом`якшуючі його покарання обставини у матеріалах справи відсутні. На думку прокурора, суд апеляційної інстанції не зазначив, яким чином обставини провадження та дані про особу ОСОБА_6 істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення і дають підстави вважати про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Позиції учасників судового провадження
8. Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргупрокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, просив задовольнити її, скасувавши ухвалу Кропивницького апеляційного суду від
03 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_6 і призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
9. Засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат Мороз заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили залишити без зміни рішення суду апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
10. За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
11. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
12. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 і правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі не оскаржуються.
Щодо доводів про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість