ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 333/655/21
провадження № 51-1980 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 квітня 2022 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020085040001091, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Петро-Свистунове Вільнянського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно вимог ст.76 КК, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покладено на ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирішено питання про речові докази.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп. за залучення експерта на проведення судової хімічної експертизи.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 квітня 2022 року вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2021 року залишений без змін.
Згідно з вироком 21 грудня 2020 року у нічний час доби, приблизно о 02.00 год, ОСОБА_7, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, знаходячись неподалік від супермаркету "Варус-10" по вул. Північнокільцевій у м. Запоріжжі, знайшов, тим самим незаконно придбав один полімерний пакет з речовиною рослинного походження, який залишив при собі.
Після цього, у той же день, о 13.35 годині, ОСОБА_7 був зупинений працівниками поліції біля будинку № 12 по вул. Північнокільцевій у м. Запоріжжі, які у період з 14.18 години по 14.38 години виявили та вилучили у нього вказаний пакет з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого склала 20,675 г (в перерахунку на основу), який ОСОБА_7 незаконно зберігав при собі без мети збуту.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити.
Вважає, що поза увагою апеляційного суду залишилось те, що, отримавши повідомлення про вчинений злочин, в порушення вимог ст. 214 КПК до початку проведення огляду місця події слідчий не вніс відомості про злочин до ЄРДР.
Захисник зазначає, що у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 фактично було проведено не огляд місця події, а обшук затриманої особи, тому протокол огляду місця події від 21 грудня 2020 року, на думку захисника, є недопустимим доказом. З урахуванням доктрини "плодів отруєного дерева" недопустимими також є висновок експерта № СЕ-19/108-21/47-МРВ від 5 січня 2021 року та речовий доказ - пакет з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору.
Захисник зазначає, що висновки суду про винуватість ОСОБА_7 не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти касаційної скарги захисника та просила її не задовольняти.
Захисник ОСОБА_6 просив касаційну скаргу задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 .
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Наведені у касаційній скарзі захисника аргументи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановлених у судовому рішенні, не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції, оскільки касаційний суд виступає судом права, а не факту.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Відповідно до ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК судове рішення суду апеляційної інстанції повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Також зміст ухвали суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам ст. 419 КПК.