ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 750/14427/19
провадження № 51-3519 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 1 лютого 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 25 червня 2021 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270000000299, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Львові, зареєстрований на АДРЕСА_1, проживає на АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 200 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 1 лютого 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 200 КК до покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 200 КК - до покарання у виді штрафу у розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді штрафу у розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 000 грн.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 7 травня 2019 року о 17:20, не маючи ліцензії Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та не будучи комерційним агентом з розрахунків у сфері використання електронних грошей, переслідуючи мету особистого збагачення, шляхом приймання електронних грошей в обмін на готівку, за що отримував відсотки в залежності від суми обміну, розмістив оголошення на інтернет-дошці оголошень "OLX.UA" (ТОВ "ЄМАРКЕТ УКРАЇНА") про надання послуг з виводу в готівку електронних грошей платіжної системи "WebMoneyTransfer".
Надалі, 15 червня 2019 року з приводу надання вказаних послуг за оголошенням ОСОБА_7 до останнього звернулась ОСОБА_8
17 червня 2019 року ОСОБА_7, після попередньої домовленості з ОСОБА_8 про перерахування останньою грошових коштів на рахунок електронного гаманця "WebMoney Transfer" "Z НОМЕР_1", належного ОСОБА_7, зустрівся з ОСОБА_8 біля кінотеатру "Дружба", що на просп. Миру, 51 у м. Чернігові, вивів у готівку електронні гроші зазначеної платіжної системи та передав їй грошові кошти у розмірі 40 доларів США, за що отримав винагороду у розмірі 4 долари США.
30 червня 2019 року з приводу надання зазначених послуг за оголошенням ОСОБА_7 до останнього звернувся ОСОБА_9
16 липня 2019 року ОСОБА_7, після попередньої домовленості із ОСОБА_9 про вивід у готівку електронних грошей платіжної системи "WebMoney Transfer", зустрівся з ним неподалік магазину "Симпатик", що на вул. П`ятницькій, 53 у м. Чернігові, повідомив останньому рахунок свого електронного гаманця "WebMoney Transfer" "Z НОМЕР_1", на який ОСОБА_9 перерахував електронні гроші. Після чого, ОСОБА_7, діючи повторно, вивів у готівку електронні гроші зазначеної платіжної системи та передав ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 70 доларів США, за що отримав винагороду у розмірі 80 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 червня 2021 року вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 1 лютого 2021 року щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_7 скасувати та закрити кримінальне провадження щодо нього. Вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 200 КК. На думку захисника, суд не дав належної оцінки доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження, а обвинувальний вирок ґрунтується на припущеннях. Зазначає, що суд взяв до уваги одні докази, відкинувши інші. Вказане залишилось без уваги суду апеляційної інстанції, який всупереч приписам статей 404, 405, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) всіх доводів апеляційної скарги захисника не перевірив, не дав обґрунтованих відповідей на них, повторно доказів не дослідив та необґрунтовано залишив вирок щодо ОСОБА_7 без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника та просила залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення місцевого суду та суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Отже, з урахуванням наведених положень процесуального закону, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Щодо доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про відсутність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, колегія суддів зазначає наступне.
За встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_7, діючи всупереч існуючому законодавству України, не будучи комерційним агентом з розрахунків у сфері використання електронних грошей і переслідуючи мету особистого збагачення, здійснював обмін електронних грошей на готівку, за що отримував відсотки в залежності від суми обміну, в результаті чого вивів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 електронні гроші платіжної системи "WebMoneyTransfer" у готівку. Місцевий суд, належним чином обґрунтувавши своє рішення, з яким погодився й апеляційний суд, що досліджені відповідно до вимог ст. 94 КПК та покладені в основу вироку докази, а саме: показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, дані протоколів огляду, висновку судового експерта, речові докази, у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 200 КК за обставин, встановлених судом.