ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 157/922/20
провадження НОМЕР_3
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
адвокатів ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників засудженого ОСОБА_8 адвоката ? ОСОБА_6 на вироки Ратнівського районного суду Волинської області від 29 листопада 2021 року та Волинського апеляційного суду від 9 листопада 2022 року та адвоката ? ОСОБА_7 на вирок Волинського апеляційного суду від 9 листопада 2022 року щодо
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1,громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2
ст. 342, ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 29 листопада
2021 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 342 КК до покарання у виді арешту на строк 4 місяці; за ч. 2 ст. 345 КК до покарання у видіпозбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням таіспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього виконання певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 у відшкодування завданої моральної шкоди 20 000 грн та 5 850 грн витрат на правову допомогу.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим за вчинення опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК, та умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК, за таких обставин.
У ході здійснення патрулювання, виконуючи свої службові обов`язки з охорони громадського порядку на території Камінь-Каширського району Волинської області, згідно з розстановкою сил та засобів Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області (надалі ? Камінь-Каширський ВП), затвердженої 24 травня 2020 року заступником начальника вказаного відділу поліції, поліцейський сектору реагування патрульної поліції №1 Камінь-Каширського ВП капрал поліції ОСОБА_9 спільно з іншими працівниками Камінь-Каширського ВП, будучи у форменому одязі зі знаками розрізнення, 25 травня 2020 року близько 01:30 на площі Культури м. Каменя-Каширського Волинської області виявили факт порушення водієм легкового автомобіля марки "Mercedes-Benz Е270", реєстраційний номер НОМЕР_1, вимог п. 8.4 в) "Заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження" (заборонний знак 3.35 "Стоянку заборонено", табличка до дорожніх знаків 7.4.4 "Час дії з 20:00- 08.00") Правил дорожнього руху, затверджених постановою Kабінету Mіністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас, вказаний вище водій, не реагуючи на законний превентивний поліцейський захід ? перевірка документів особи, передбачений ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію", п. 2.4а), п. 2.1 Правил дорожнього руху, зокрема таких документів: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, з метою уникнення встановленої Законом відповідальності побіг в напрямку вул. Магдебурзького права. У пішому порядку вказану особу почав переслідувати поліцейський ОСОБА_9 .
У подальшому 25 травня 2020 року о 01:40 до поліцейського ОСОБА_9 поблизу магазину "Артемка", що на вул. Магдебурзького права, 1Б, м. Каменя-Каширського, впритул наблизився ОСОБА_8, який розуміючи, що перед ним знаходиться поліцейський, з метою завадити переслідуванню водія і, таким чином, надати можливість уникнути останнім адміністративної відповідальності, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, завдав один удар лобною ділянкою голови в обличчя поліцейського ОСОБА_9, внаслідок чого спричинив останньому легке тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров`я у вигляді підшкірного крововиливу в ділянці носа, закритого перелому кісток носа.
У подальшому ОСОБА_8 25 травня 2020 року о 01:40, знаходячись поблизу магазину "Артемка", що по вул. Магдебурзького права, 1Б, м. Каменя-Каширського Волинської області, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК, вчинив опір працівнику правоохоронного органу - поліцейському сектору реагування патрульної поліції № 4 Камінь-Каширський ВП, старшому сержанту поліції ОСОБА_10, який, будучи уповноваженою службовою особою, відповідно до
ч. 1 ст. 37 Закону України "Про Національну поліцію" та п. 1 ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК) виконував свої службові обов`язки по затриманню ОСОБА_8 за вчинення вищевказаного злочину і застосував до нього згідно із ч. 1 ст. 44 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський захід примусу у вигляді фізичної сили, що виразився в утриманні обома руками ОСОБА_8 за верхній одяг (лівий рукав балонової куртки).
Однак ОСОБА_8, вчинивши активні дії, що виразились у здійсненні ривка тулубом ліворуч та відбитті правою рукою обох рук працівника правоохоронного органу ОСОБА_10, якими той його утримував, звільнився та здійснив спробу втечі.
За вироком Волинського апеляційного суду від 9 листопада 2022 частково задоволено апеляційну скаргу прокурора, вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_8 покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 342 КК (в редакції Закону України № 1403-VII від
2 червня 2016 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 2
ст. 345 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги та доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 посилаючись на з істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадженняпросить вироки судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та призначити новий розгляд у місцевому суді. Вказує про те, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 373 КПК суд допустив ухвалення обвинувального вироку на припущенні, що саме ОСОБА_8 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, хоча встановлені фактичні дані не відповідають висновку суду про винуватість засудженого. Зазначає, що всі свідки обвинувачення є виключно діючими працівниками поліції та Камінь-Каширського ВП і товаришами по службі потерпілого ОСОБА_9 . Вказує, що тілесні ушкодження могли бути отримані від третьої особи, про що у своїх поясненнях зазначив свідок ОСОБА_11, який не є працівником поліції. Крім того, вказує про те, що свідок ОСОБА_12, який також не є працівником поліції, зазначив, що під час затримання ОСОБА_8 біля молитовного будинку почув звук удару нанесеного кулаком. При цьому звертає увагу, що потерпілий при звернені до медичного закладу вказав про отримання ушкодження від удару кулаком і дана документація була надана експерту, однак він на це не звернув увагу та ніяким чином не відобразив в мотивувальній частині висновку. Також захисник звертає увагу, що засуджений і потерпілий мають приблизно однаковий зріст, а з їх показів встановлено наявність кепки з довгим козирком на голові потерпілого, що суперечить можливості нанесення вказаного тілесного ушкодження. Крім цього, указує, що суд не дав можливості допитати експерта при наявності спірних питань. Покликається на те, щозгідно з протоколом огляду місця події та план-схеми і фототаблиці до нього від 25 травня 2020 року під час огляду місця події у місці нібито нанесення удару засудженим потерпілому будь-якої слідової інформаціїне виявлено, що спростовує покази потерпілого про початок у нього сильної кровотечі із носу. Звертає увагу, що судом не взято до уваги інформацію заступника начальника Камінь-Каширського ВП про те, що будь-які матеріали, у вказаний період часу, на боді-камерах поліцейських та відео реєстраторах у патрульних автомобілях відсутні. Крім того, вказує, що відеозапис подій біля магазину "Артемка" недопустимий, оскільки він поданий потерпілим слідчому через два місяці після подій в порушення вимог КПК. При цьому зазначає, що на ньому неможливо ідентифікувати осіб, оскільки не видно їх облич та кольору одягу, також не видно удару лобною ділянкою, а лише відображено, як одна особа нахиляється до іншої. Однак, на вказаному відео після подій біля магазину "Артемка" та затримання ОСОБА_8 видно, як якась невстановлена цивільна особа біжить в центр міста від молитовного будинку, що підтверджує покази ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 про участь в конфлікті цивільних осіб, які потім втекли від поліції. За твердженням захисника недопустимим доказом є протокол слідчого експерименту із ОСОБА_10, оскільки він проведений в умовах, які суттєво відрізняються від реальних, не відображає ходу експерименту, а відсилає до відеозапису, хоча вся інформація згідно ст. 104 КПК має бути відображена в протоколі, а не додатку до нього. Зазначає, що він фактично фіксує покази ОСОБА_13, а диск із відеозаписом прокурор надав суду не упакованим. На переконання захисника були надумані правові підстави переслідування водія автомобіля "Mercedes-Benz E270" та логічне питання засудженого до потерпілого і його небажання піддаватись незаконному затриманню потерпілим. Як зазначає адвокат, апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги не зазначив мотиви, з яких виходив при постановленні рішення і положення закону, яким він керувався, взагалі не перевірив та, відповідно, не відобразив у рішенні твердження захисту щодо отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_9 не при обставинах зазначених в обвинувальному акті, безпосередньо не дослідив доказів, на які вказувала сторона захисту, як на недопустимі, не вмотивував відхилення клопотань сторони захисту про виклик та допит у судовому засіданні судово-медичного експерта, призначення повторної експертизи. На думку захисника про формалізм перевірки доказів апеляційним судом свідчить відсутність доводів про недопустимість протоколу слідчого експерименту.
Крім цього, ставить інші вимоги, що стосуються фактичних обставин злочинів.
Адвокат ОСОБА_7 у своїй касаційній скарзі просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосування судами закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення судами вимог кримінального процесуального закону. На думку захисника обставини зазначені у вироку апеляційного суду та висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Покликається на те, що дії ОСОБА_9 так і ОСОБА_10 виходили за межі наданих їм повноважень і межували із самоправством та перевищенням своїх службових повноважень. Зазначає у діях, які кваліфіковані за ч. 2 ст. 342 КК, відсутній потерпілий, який є обов`язковою ознакою складу даного кримінального правопорушення. А тому, на його думку, оскільки судом не надано ретельного аналізу ознакам вчинених кримінальних правопорушень (об`єктивній частині та суб`єкту злочину) ухвалено незаконний вирок, а апеляційний суд не дав оцінки цим доводам. Як зазначає захисник, протокол огляду місця події від 25 травня 2020 року, проведено з порушенням норм КПК, а тому він є неналежним доказом і не стосується даної справи і у зв`язку з цим всі похідні від нього докази, в тому числі докази отримані під час проведення даного огляду місця події є недопустимими. Крім цього, відеофайли надані начальником Камінь-Каширського ВП та диск від 16 липня 2020 року отримані з порушенням вимог КПК, тому є недопустимими доказами. Покликається на те, що протокол огляду місця події від 14 липня 2020 року, протокол огляду предметів від 15 липня 2020 року є похідними і відповідно до доктрини "плодів отруєного дерева" мають бути визнані недопустимими. Також зазначає, що обставини викладені у даних протоколах не відповідають в повній мірі змісту дослідженому безпосередньо під час судового слідства, а тому вони не можуть бути належними та допустимими доказами. Захисник вказує про недопустимість висновку судово-медичного експерта від 25 травня 2020 року, оскільки саме завдяки цьому доказу сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_8 нанесення легких тілесних ушкоджень працівнику поліції, хоча даний висновок експерта є необ`єктивним і не спростовує показання ОСОБА_8, свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо часу, обставин та механізму виникнення виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень. Крім цього, вказує, що експертиза проводилася без матеріалів кримінального провадження, а лише зі слів потерпілого та, що суд відмовив клопотанню сторони захисту у виклику та допиті експерта з метою роз`яснення висновку, оскільки останній містив істотні суперечності. Захисник покликається на те, що протокол огляду місця події, висновок CME № 84, запит слідчого № 1257 від 25 травня 2020 року, оптичний диск "Alerus" від 16 липня 2020 року, протокол слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 та спецпакет № 9004547654 із флеш носієм відеозапису даного слідчого експерименту, і похідні докази є недопустимими і не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. Вказує, що показання потерпілого та свідків не можуть бути взяті до уваги та вважатися об`єктивними, оскільки вони є працівниками правоохоронного органу та товаришами потерпілого і підпорядковані всі одному керівнику. А також зазначає, що суд надав оцінку показанням свідків до початку розгляду кримінального провадження по суті, порушуючи принцип неупередженості. Крім цього, вказав про безпідставність не взяття до уваги показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Крім цього, ставить інші вимоги, що стосуються фактичних обставин кримінальних правопорушень.
Позиції учасників судового провадження
Захисники підтримали касаційні скарги та просили задовольнити їхні вимоги.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення касаційних скарг.
До суду надійшов лист представника потерпілого, в якому він просить залишити касаційні скарги сторони захисту без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та прокурора, перевіривши доводи, викладені в касаційних скаргах та запереченнях, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За змістом ст. 438 вказаного Кодексу при здійсненні касаційного провадження Суд не вправі скасувати оскаржені рішення через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а виходить з обставин, установлених судами попередніх інстанцій.
У касаційних скаргах сторона захисту заперечує повноту судового розгляду, правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, достовірність окремих доказів та показань свідків. Розгляд цих питань з урахуванням положень ст. 433 КПК до повноважень Верховного Суду законом не віднесено, а тому вони не підлягають перевірці, оскільки не є предметом касаційного розгляду.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За правилами ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК, зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими з урахуванням вимог ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, обґрунтовуючи висновок про доведеність винуватості засудженого у пред`явленому обвинуваченні, суд послався на:
· показання потерпілого ОСОБА_9, який зазначив, що 25 травня 2020 року в нічну пору біля магазину "АВС" побачив патрульний автомобіль та "Mercedes-Benz". При цьому остатній був припаркований біля ресторану "Полісся" прямо перед знаком, що забороняє стоянку транспортних засобів із 20:00 до 08:00 згідно із рішенням Камінь-Каширської міської ради. Оскільки у діях водія вбачалися ознаки порушення, передбаченого п. 8.4 "в" Правил дорожнього руху, він біля вказаного магазину серед групи осіб запитав про те, хто є водієм й запропонував пред`явити документи. Водій, повідомив, що документи в автомобілі, направився до транспортного засобу, однак не дійшовши до нього, почав тікати через площу в напрямку вул. Магдебурзького права. Він з власної ініціативи побіг за водієм з метою його затримання. Вказана особа перескочивши через паркан, зникла у темряві, а він залишився стояти на тротуарі біля магазину "Артемка", при цьому, вказане місце освітлювалося вуличними ліхтарями. Через декілька секунд до нього із пл. Культури підійшов ОСОБА_8 у бордовій куртці з капюшоном на голові і з запитанням "що ти робиш?" наніс йому один удар лобом в обличчя та один удар ногою в область таза. Від удару у нього одразу виникли сильний біль та кровотеча. ОСОБА_11, підійшовши до них, намагався відтягнути ОСОБА_8 . Під`їхали поліцейські на службових автомобілях і схопили ОСОБА_8 за руки, але той вирвався та почав втікати в напрямку автостанції, однак неподалік його зловили;
· показання свідка ОСОБА_10, який вказав, що був у добовому наряді із ОСОБА_14 . Від чергового дізналися, що на площі дрифтує автомобіль "Mercedes-Benz" та що його пасажири пізніше намагалися пошкодити дорожній знак. Під`їхавши до магазину "АВС", побачили ОСОБА_8, який під час розмови нецензурно лаявся і поводив себе агресивно. На місце прибув ще один екіпаж у складі ОСОБА_9 і ОСОБА_15 . За вказівкою ОСОБА_14 особа в чорному одязі пішла до автомобіля за документами, а ОСОБА_9 - за ним. Невідомий почав втікати, а потерпілий його переслідував. Він та ОСОБА_14 в службовому автомобілі проїхали за ними біля магазину "Наш край" на вул. Магдебурзького права до молитовного будинку, де розвернулися й проїхали назад. Тоді ж побачили, як ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_9 і вдарив головою в обличчя. Зазначив, що бачив один удар ОСОБА_8, але не виключає нанесення останнім ще ударів. Вийшовши з автомобіля він з ОСОБА_14 підбіг до них. Також підійшов ОСОБА_11, а ОСОБА_8 почав відходити. Але він схопив засудженого за руку і пояснив причину затримання, а останній ударив рукою його руку, вирвався й побіг у напрямку вул. Магдебурзького права. ОСОБА_8 наздогнали він, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 біля молитовного будинку, де застосували кайданки і сльозогінний газ. Пізніше підійшов потерпілий, в якого на обличчі та руках були сліди крові. Він і ОСОБА_16 та хтось за кермом завезли засудженого у лікарню, де ОСОБА_8 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, незважаючи на різкий запах алкоголю, неадекватну поведінку, порушення координації рухів;
· показання свідка ОСОБА_14, який вказав, що 24 - 25 травня 2020 року ніс службу в добовому наряді з ОСОБА_10 . Після півночі до нього зателефонував черговий по відділу й повідомив про автомобіль, який дрифтував на площі, а потім був припаркований із порушенням в центрі міста. Пізніше черговий повідомив про намагання осіб пошкодити дорожній знак, серед них був і ОСОБА_8 . Коли водій направився в бік автомобіля, то почав тікати в напрямку вул. Магбезурзького права. Сівши в службовий автомобіль, він і ОСОБА_10 прослідували за ним. Під`їхавши до магазину "Артемка" з автомобіля побачили, як утікач перестрибнув бетонний паркан. Розвернувши автомобіль, у світлі фар побачили, як ОСОБА_8 ударив головою ОСОБА_9 в обличчя. ОСОБА_10 першим підійшов до
ОСОБА_8, схопив його за рукав, але засуджений ударив ОСОБА_10 по руці, вирвався й побіг в напрямку автостанції. Він із ОСОБА_10 наздогнав ОСОБА_8 біля молитовного будинку, завели руки за спину, але останній намагався вирватися, вчинюючи опір. Щодо нього було застосовано кайданки та сльозогінний газ. ОСОБА_9 стояв осторонь, тримався за ніс, він бачив на його руках сліди крові. Вказав, що із моменту завдання потерпілому удару в обличчя до моменту затримання засудженого із поля зору не втрачав. ОСОБА_8 у відділі поліції вів себе зухвало, агресивно, перебував у стані алкогольного сп`яніння. Протокол про порушення правил стоянки не склали, бо не встановили особу водія. Зазначив, що на площі Культури установлено три дорожні знаки, що забороняють стоянку в нічний період доби;
· показання свідка ОСОБА_16, який вказав, що 25 травня 2020 року чергував в наряді разом із ОСОБА_17 . На вул. Ковельська до них надійшов телефонний дзвінок від чергового із вказівкою допомогти наряду ОСОБА_14 у зв`язку із виявленням порушення правил стоянки та пошкодження дорожнього знаку. Прибувши на площу, побачив навпроти магазину "АВС" автомобіль "Mercedes-Benz" із номерним знаком НОМЕР_2, який стояв у напрямку до вказаного магазину. Поблизу цього магазину та автомобіля стояли ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ще декілька осіб. Від автомобіля "Mercedes-Benz" у напрямку до магазину "Артемка" біг ОСОБА_9 за якоюсь невідомою особою. За ним біг ОСОБА_11 і ще хтось. Подій біля магазину "Артемка" не пригадує. Пам`ятає, що ОСОБА_8 затримали, одягнули кайданки. На місці затримання знаходилися невідомі цивільні особи та ОСОБА_11, який криками заперечував проти затримання засудженого, намагався втрутися у процес затримання, проте він цьому перешкодив. На губах, під носом та на щоці ОСОБА_9 бачив сліди крові. Зі слів когось із працівників поліції чув, що потерпілого ударив засуджений. По дорозі до лікарні у службовому автомобілі ОСОБА_8 поводив себе неадекватно;