Постанова
Іменем України
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 2о-350/10
провадження № 61-12946св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник - Кам`яницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, правонаступником якої є Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області,
особи, які подали апеляційні скарги: Закарпатська обласна рада, прокуратура Закарпатської області в інтересах держави в особі департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, правонаступником якої є Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, підписану адвокатом Гончаровим Валентином Вікторовичем, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року в складі колегії суддів Кожух О. А., Куштана Б. П., Фазикош Г. В.,
Історія справи
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2010 року Кам`яницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність.
Заява обґрунтована тим, що на території сільської ради знаходиться нерухоме майно - Невицький замок. Рішенням виконавчого комітету Кам`яницької сільської ради від 28 січня 2009 року № 8 Невицький замок визнано безхазяйним нерухомим майном та взято на облік. Оскільки з моменту взяття нерухомої речі на облік пройшло більше року і жодних звернень осіб, які б вважали себе власником майна немає, то сільська рада просила задовольнити заяву і передати безхазяйне нерухоме майно (Невицький замок) у власність територіальної громади Кам`яницької сільської ради.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2010 року заяву Кам`яницької сільської ради задоволено. Передано безхазяйне нерухоме майно - Невицький замок у власність територіальної громади Кам`яницької сільської ради.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки з дня взяття на облік Невицького замку як безхазяйної нерухомої речі сплинув один рік та будь-яких звернень від осіб, які б вважали себе власниками вказаного майна, не надходило, то в силу вимог частини другої статті 335 ЦК України таке майно підлягає передачі у власність територіальної громади Кам`яницької сільської ради.
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради задоволено, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року скасовано, заяву Кам`яницької сільської ради залишено без розгляду та роз`яснено заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки Невицький замок-фортеця є об`єктом пам`яток культурної спадщини та відноситься до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, то наявний спір про право, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Прокурор належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави в особі Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради. Крім того, прокурор не був залучений судом до участі у справі та про оскаржуване рішення дізнався лише 25 травня 2018 року, що свідчить про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року касаційну скаргу Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області задоволено частково, постанову апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що враховуючи імперативний характер положень абзацу 3 частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та те, що річний строк, визначений у вказаній статті для прокуратури, є присічним і поновленню не підлягає, у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для з`ясування поважності причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, поданою після спливу річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
У травні 2020 року Закарпатська обласна рада як особа, яка не брала участі у розгляді справи, але вважала, що суд вирішив питання про її права та інтереси, подала апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2010 року. Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 29 травня 2020 року Закарпатській обласній раді поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду та відкрито провадження за її апеляційною скаргою.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року апеляційну скаргу прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради залишено без розгляду, апеляційну скаргу Закарпатської обласної ради задоволено, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року скасовано, а заяву Кам`яницької сільської ради про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність залишено без розгляду з роз`ясненням заявнику права на подання позову на загальних підставах.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що прокурор не обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в цій справі, а тому його апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду. Установивши наявність спору про право між заявником та Закарпатською обласною радою, який не може бути вирішений у порядку окремого провадження, апеляційний суд залишив заяву Кам`яницької сільської ради без розгляду. Порушення прав Закарпатської обласної ради оскарженим судовим рішенням колегія суддів мотивувала тим, що саме Закарпатська обласна рада є органом, уповноваженим здійснювати управління майном, що є у власності територіальних громад області. При цьому колегія суддів відхилила посилання заявника на положення частини третьої статті 297 ЦПК України щодо пропуску Закарпатською обласною радою присічного річного строку на апеляційне оскарження, оскільки вказані положення не були чинними як на момент ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції, так і на момент подання апеляційної скарги.
Аргументи учасників справи
У серпні 2020 року Кам`яницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року, в якій просить її скасувати в частині задоволення апеляційної скарги Закарпатської обласної ради як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував вказівок суду касаційної інстанції, наявних у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року, та не звернув уваги на те, що в разі подання органом державної влади апеляційної скарги після 15 грудня 2017 року на рішення суду першої інстанції, прийняте до 15 грудня 2017 року, застосуванню підлягають положення частини третьої статті 297 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, про те, що для таких органів установлено присічний річний строк на апеляційне оскарження. Зазначав, що в апеляційній скарзі орган місцевого самоврядування не мотивував неподання ним апеляційної скарги відразу після того, як йому стало відомо про судове рішення. Заявник також указував, що постанова апеляційного суду прийнята на підставі недопустимих доказів та в складі суду, якому було заявлено обґрунтований відвід.
У грудні 2021 року від Закарпатської обласної ради та Закарпатської обласної прокуратури до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу, в якому вони просили залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Відзиви мотивовані тим, що апеляційний суд зробив правильний висновок щодо наявності спору про право та доцільності залишення заяви Кам`яницької сільської ради без розгляду. Вказували, що суд апеляційної інстанції вірно визначився з процесуальним законом, який підлягає застосуванню, оскільки апеляційна скарга органом місцевого самоврядування подана в травні 2020 року, а тому положення статті 297 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, застосуванню не підлягають. Вказували також, що доводи заявника про ухвалення оскарженого судового рішення судом у складі, якому було заявлено обґрунтований відвід, не заслуговують на увагу, оскільки заявлений відвід був мотивований незгодою з процесуальним рішенням суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки судовий збір сплачений не в повному обсязі.
На виконання вимог указаної ухвали Кам`яницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області подала документ, який підтверджує сплату судового збору, та усунула недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У грудні 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі № 2о-350/10 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2-3887/2009 (провадження № 14-36цс21).
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року поновлено касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року залучено Оноківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області до участі в справі як правонаступника Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Вухвалі Верховного Суду від 16 листопада 2020 року вказано, що Кам`яницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області просить скасувати постанову апеляційного суду, та посилаючись на пункт 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначає, що суд при вирішенні справи не застосував висновків Верховного Суду постанову Верховного Суду від 07 травня 2018 року в справі № 2-2858/07, в якій викладено висновок про застосування норми права в подібних правовідносинах, а саме щодо обмеженості одним роком строку на апеляційне оскарження судових рішень для прокурора та органів державної влади і місцевого самоврядування, та який не був урахований у постанові апеляційного суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід; апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 04 серпня 1963 року № 970 та рішенні Закарпатської обласної ради від 27 лютого 2009 року № 815, паспорту архітектури та містобудування національного значення на замок, які є недопустимими доказами для встановлення факту наявності у Закарпатської обласної ради права власності на Невицький замок.
Аналіз змісту касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду оскаржена в касаційному порядку в частині задоволення апеляційної скарги Закарпатської обласної ради та залишення заяви Кам`яницької сільської ради без розгляду. Постанова апеляційного суду в частині залишення без розгляду апеляційної скарги прокуратури в касаційному порядку не оскаржується та Верховним Судом не переглядається.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на території Кам`яницької сільської ради знаходиться будівля Невицького замку.
Рішенням Кам`яницької сільської ради від 28 січня 2009 року № 8 будову Невицького замку, яка розташована в урочищі "Невицький замок", визнано безхазяйним нерухомим майном.
Апеляційний суд установив, що постановою Ради Міністрів УРСР від 04 серпня 1963 року №970 будівлю Невицького замку взято на державний облік та під особливу охорону держави як пам`ятку архітектури національного значення, що підтверджується паспортом Держбуду УРСР.
Відповідно до Закону України від 23 вересня 2008 року N 574-VI "Про Перелік пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" замок ХII-XV століття в с. Невицьке Ужгородського району, охоронний номер 194, не підлягає приватизації.
Рішенням 23-ої сесії 5-го скликання Закарпатської обласної ради від 27 лютого 2009 року за №815 "Про внесення змін до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" Невицький замок-фортецю внесено у Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Управлінню майна комунальної власності обласної державної адміністрації доручено здійснити організаційно-правові заходи щодо приймання об`єкта (виготовити свідоцтво про право власності, інвентарну справу та інші необхідні документи).
Міністерством культури і туризму України виготовлено Паспорт архітектури та містобудування національного значення на Невицький замок-фортецю, в якому зазначено, що об?єкт взято на державний облік та визначено категорію пам?ятки, а у розділі "Власник" вказано "Комунальна власність".
За таких обставин апеляційний суд установив, що Невицький замок-фортеця відноситься до об`єктів пам`яток культурної спадщини на праві комунальної власності.
Позиція Верховного Суду
Щодо підстав для поновлення Закарпатській обласній раді строку на апеляційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2010 року
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2010 року заяву Кам`яницької сільської ради задоволено. Передано безхазяйне нерухоме майно - Невицький замок у власність територіальної громади Кам`яницької сільської ради.
У травні 2020 року Закарпатська обласна рада як особа, яка не брала участі у розгляді справи, але вважала, що суд вирішив питання про її права та інтереси, подала апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2010 року. Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 29 травня 2020 року Закарпатській обласній раді поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду та відкрито провадження за її апеляційною скаргою.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статі 3 ЦПК України).
Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (пункт 13 підпункту 13 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) зазначено, що: "оскільки апеляційна скарга учасниками справи була подана 03 квітня 2018 року на рішення суду першої інстанції, ухвалене 24 квітня 2013 року, то апеляційний суд правильно керувався нормами ЦПК України у редакції, що діяла з 15 грудня 2017 року. Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя стаття 3 ЦПК України)".