ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2023 року
м. Київ
справа №360/5584/21
адміністративне провадження № К/990/31847/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Шишова О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року (колегія суддів у складі: суддя-доповідач Казначеєв Е.Г., судді Гайдар А.В., Компанієць І.Д.) у справі за позовом Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство" до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
у с т а н о в и в :
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року задоволено позов Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство" до Головного управління ДПС у Луганській області, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 27 серпня 2021 року №1782/12320712, яким збільшено суму грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, на суму 872329,00 грн; №1783/12320712, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 212764,00 грн; №1784/12320712, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 72961,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС у Луганській області подало до Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, заявивши одночасно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання доказів на їх підтвердження.
На виконання вимог ухвали суду апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року відмовлено у задоволені клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на вказане рішення.
Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року Головне управління ДПС у Луганській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду до цього ж суду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник вказує, що кінцевий термін подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції припадав на час введення в Україні воєнного стану, а також під час простою в роботі контролюючого органу, а пізніше - запровадження дистанційної роботи органу (з 01 червня 2022 року). Паперові матеріали цієї судової справи залишились в адміністративній будівлі ГУ ДПС, що знаходилась у м. Сєвєродонецьк, й відновлення доступу до Інформаційно-комунікаційних систем ДПС України відбулось лише 25 липня 2022 року. Відтак, на думку скаржника, строк на апеляційне оскарження пропущений з огляду на об`єктивні та непереборні обставини, які не залежали від волі суб`єкта владних повноважень. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував існування загальновідомих обставин, які об`єктивно перешкоджали вчасному зверненню до суду з апеляційною скаргою. Натомість, на думку відповідача, аналізуючи наведені вище обставин, які, вочевидь, унеможливлювали звернення до апеляційного суду в установлений процесуальним законом строк, суд апеляційної інстанції безпідставно й необґрунтовано визнав їх неповажними. Також звертав увагу на те, що податковий орган не був обізнаний про прийняття Луганським окружним адміністративним судом рішення в цій справі взагалі, до, власне, дня отримання копії ухваленого судом рішення.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що, втім, не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Касаційний перегляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали електронної справи, оскаржуване судове рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Своєю чергою, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Положення КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку сукупності обставин, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду.
Верховний Суд також у своїх рішеннях вказував, що, оцінюючи поважність причин пропуску процесуального строку з причин введення воєнного стану в Україні, додатково слід брати до уваги такі обставини, як, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини, наведені скаржником.