ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Київ
справа №640/19806/18
провадження № К/9901/34261/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,
представника позивача - Тарасова А.Г., Мілян М.В.,
представника відповідача - Дубаневича О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (у складі: головуючого-судді: Кучми А.Ю., суддів: Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство, НАЗК, відповідач) про:
визнання протиправним та скасування рішення № 1969 від 07.09.2018 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України";
визнання протиправним та скасування рішення № 1981 від 07.09.2018 "Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України" до Національного антикорупційного бюро України".
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2018 відкрито провадження у адміністративній справі.
3. Також, ОСОБА_1, звернулась з позовом у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення № 1970 від 07.09.2018 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України";
визнати протиправним та скасувати рішення № 1982 від 07.09.2018 "Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України" до Національного антикорупційного бюро України".
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2018 відкрито провадження у справі.
5. Також, ОСОБА_1, звернулась з позовом до суду про:
визнання протиправним та скасування рішення № 1968 від 07.09.2018 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України";
визнання протиправним та скасування рішення № 1980 від 07.09.2018 "Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України" до Національного антикорупційного бюро України".
6. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2018 відкрито провадження у справі.
7. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2019 об`єднано до спільного провадження і вирішення адміністративні справи № 640/19806/18, № 640/19807/18 та № 640/19808/18. Присвоєно об`єднаним справам загальний номер № 640/19806/18.
8. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалось про протиправність рішень Національного агентства з питань запобігання корупції про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, за 2016 рік та 2017 рік, поданих ОСОБА_1, оскільки Національним агентством з питань запобігання корупції порушено строки проведення перевірок, та висновки щодо порушення вимог законодавства про запобігання корупції є безпідставними.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень.
11. Суд першої інстанції зазначав, що перевірка декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_1, народним депутатом України, за 2015, 2016 та 2017 роки підлягали закінченню 09 липня 2018 року, відповідно суд дійшов висновку про порушення відповідачем строків проведення повної перевірки декларацій, передбачених пунктом 14 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням НАЗК від 10.02.2017 № 56 (далі - Порядок №56).
12. Надаючи оцінку виявленим фактам порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства, відносно висновків відповідача щодо невідображення суб`єктом декларування відомостей про квартиру в АДРЕСА_1, яка перебуває на праві користування та відповідно до розділу 2.1 декларації є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1, суд першої інстанції вказував, що позивач зазначала про те, що вказана квартира не належить їй на праві власності та не перебувала у неї у наймі, на підтвердження чого надано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.10.2018 № 143461157; також позивач вказувала, що проживає в м. Києві та після окупації російською федерацією у березні 2014 року території Автономної Республіки Крим позивач не відвідує окуповану територію; інформації про наявність у позивача саме права на користування зазначеною квартирою відповідачем в оскаржуваних рішеннях та відзиві не наведено; разом з тим, відсутність в графі 3 "Об`єкти нерухомості" декларації інформації про право користування нерухомим майном не може бути самостійною підставою для висновку про відображення недостовірних даних, оскільки така інформація зазначена в розділі 2.1 "Інформація про суб`єкта декларування" декларації.
13. Відносно висновків відповідача щодо зазначення позивачем недостовірних відомостей про транспортний засіб, який належав їй на праві власності та не відображення відомостей про правочин, на підставі якого припинилось право власності на рухоме майно та доходу від продажу рухомого майна, суд першої інстанції зазначав, що такі висновки зроблені НАЗК з тих підстав, що у розділі 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби" декларацій за 2016 рік суб`єкт декларування відобразила відомості про автомобіль AUDI А6 2003 року випуску, дата набуття права 07.09.2004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який належить їй на праві власності, та відповідно до листа Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області від 11.05.2018 № 31/20/2-330, вказаний транспортний засіб відчужено відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля від 31.03.2016., при цьому, у розділі 14 "Видатки та правочини" декларації суб`єкт декларування відомості про вказаний правочин не зазначила; при цьому, як зазначала позивач, на момент подання декларації за 2016 та 2017 роки вона не володіла інформацією про факт продажу її транспортного засобу та про факт вивезення його з окупованої території, оскільки кошти, виручені представником від реалізації спірного транспортного засобу позивачу передані не були, довіреність була видана ОСОБА_3 строком до 16.03.2019, в зв`язку з чим вона в декларації відобразила відомості про наявний у її власності транспортний засіб та не зазначила у декларації про операцію з продажу такого транспортного засобу та дохід від його реалізації; про факт продажу у 2016 році транспортного засобу позивач дізналася у 2018 році за результатами проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларації позивача за 2016 рік. З урахуванням наведеного суд першої інстанції погодився із позицією позивача, що вона у деклараціях за 2016 та 2017 роки відобразила інформацію, яка була їй достовірно відома на момент подання декларацій та в її діях не було умислу на зазначення недостовірних відомостей; доказів зворотнього суду надано не було.
14. Відносно висновків відповідача, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016 та 2017 роки зазначив недостовірні відомості у розділі 8 "Корпоративні права", суд першої інстанції зазначав, що відповідачем зроблено висновок, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, 2016 рік та 2017 рік зазначив недостовірні відомості про розмір часток у статутному (складеному) капіталі у грошовому вираженні ТОВ "Асторія-Сіті", код ЄДРПОУ 34699897, ТОВ "Триора", код ЄДРПОУ 33064803, ОК "Батіліман", код ЄДРПОУ 33374517, та ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", код ЄДРПОУ 30858384, що належать суб`єкту декларування на праві власності, оскільки дані відрізняються від відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; позивачем відображено в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016 та 2017 роки відомості про розмір часток у статутному (складеному) капіталі у грошовому вираженні ТОВ "Асторія-Сіті", ТОВ "Триора" та ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", які фактично придбані (сплачені) позивачем. Суд першої інстанції прийняв позицію позивача, що у змісті установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю грошовим вираженням частки учасника у статутному (складеному) капіталі цього товариства вказується розмір вкладу, який учасник повинен внести до статутного капіталу, а не вартість реально внесеного (сплаченого) вкладу; суд першої інстанції дійшов висновку про достовірність відображеної позивачем інформації щодо розміру часток у статутному (складеному) капіталі у грошовому вираженні ТОВ "Асторія-Сіті", ТОВ "Триора" та ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", які фактично придбані (сплачені) позивачем, а не розмір вкладу, який учасник повинен внести до статутного капіталу в строки і в порядку, передбаченому статутними документами; при цьому, обставини щодо несплати позивачем частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не впливають на достовірність даних декларації та не є предметом розгляду даної справи.
15. Відносно корпоративних прав в Обслуговуючому кооперативі "Батіліман" суд першої інстанції вказував, що позивач зазначала, що Обслуговуючий кооператив "Батіліман" не відноситься до господарських товариств та не має статутного (складеного) капіталу, поділеного на частки між його учасниками; в декларації позивач зазначила вартість пайового внеску, який був нею внесений у розмірі 2206525 грн. до пайового фонду Обслуговуючого кооперативу "Батіліман" з метою отримання членства у даному обслуговуючому кооперативі, та який визначає загальну частку позивача як члена кооперативу у майні (пайовому фонді) Обслуговуючого кооперативу "Батіліман"; нормами законодавства не передбачено формування обслуговуючим кооперативом статутного (складеного) капіталу, поділеного на частки між його учасниками в зв`язку з чим до граф Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державним реєстратором вносяться наступні відомості про обслуговуючий кооператив: дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) - 0,00 грн.; розмір внеску учасника до статутного фонду - 0.00 грн; при цьому, позивачем відображено достовірні відомості в деклараціях щодо вартість пайового внеску, внесеного у розмірі 2 206 525,00 грн. до пайового фонду Обслуговуючого кооперативу "Батіліман" з метою отримання членства у даному обслуговуючому кооперативі, та який визначає загальну частку позивача як члена кооперативу.
16. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до переконання про необґрунтованість висновків відповідача щодо відображення у розділі 8 "Корпоративні права" декларації недостовірних даних.
17. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивування підстав задоволення позову, в іншій частині - залишено без змін.
18. Стосовно доводів, які стосувались не відображення у розділі 3 "Об`єкти нерухомості" декларації відомостей про право користування квартирою, в якій зареєстровано місце проживання суб`єкта декларування, суд апеляційної інстанції зазначав, що Закон України "Про запобігання корупції" передбачає обов`язок зазначати в декларації усі об`єкти, які належать суб`єкту декларування або члену його сім`ї на праві користування; позивач самостійно вказала в п. 2.1 декларацій своїм зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 ; оскільки інформацію про зареєстроване місце проживання або місце фактичного проживання було зазначено у розділі 2.1 "Інформація про суб`єкта декларування" декларації, відповідну інформацію необхідно дублювати у розділі 3 "Об`єкти нерухомості" декларації. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що посилання позивача про те, що вона тривалий час проживає в м. Києві, а після окупації російською федерацією у березні 2014 року територію Автономної Республіки Крим взагалі не відвідує, не є обґрунтованими, оскільки доказів того, що ОСОБА_1 втратила право на користування квартирою у розумінні статті 72 КАС позивачем, як відповідачу, так і суду не надано.
19. Щодо порушення позивачем вимог пунктів 3, 7 та 10 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" стосовно зазначення недостовірних відомостей, що пов`язані з реалізацією транспортного засобу, суд апеляційної інстанції зазначив, що на підставі отриманої Національним агентством у законний спосіб інформації, зокрема листа Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області № 31/20/2-330 від 11.05.2018, яким повідомлено, що транспортний засіб AUDI A6 2003 року випуску, дата набуття права 07.09.2004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 відчужено відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля від 31.03.2016, відповідач дійшов правомірного висновку про те, що суб`єкт декларування в порушення пункту 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VIІ не відобразила у розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" декларації доходи у сумі 144 193,00 грн. від продажу автомобіля AUDI А6 2003 року випуску, який знаходився на праві власності позивача на підставі договору купівлі-продажу автомобіля від 31.03.2016; докази спростування викладеної в листі Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області № 31/20/2-330 від 11.05.2018 інформації стосовно автомобіля позивачем не надано. Суд апеляційної інстанції вказав, що факт не знання позивача про те, що 31.03.2016 між ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_1, як продавцем, та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу автомобіля AUDI А6 2003 року випуску, серійний номер НОМЕР_1 жодним чином не спростовує отриманої Національним агентством офіційної інформації від Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області та, відповідно, правомірності висновку про порушення позивачем пункту 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VIІ.
20. Щодо доводів про зазначення позивачем недостовірних відомостей про грошове вираження належних позивачу на праві власності часток у статутного (складеному) капіталі ТОВ "Асторія-Сіті", ТОВ "Триора", ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" та ОК "Батіліман", що відрізняються від достовірних на загальну суму 5 454 248, 00 грн., суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки відображені позивачем відомості щодо її корпоративних прав у деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки не відповідають даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є офіційним джерел інформації для Національного агентства під час повної перевірки декларацій у відповідності до Порядку № 56, є вірним висновок про недотримання позивачем вимог п. 5 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII.
21. Суд апеляційної інстанції звертав увагу, що при проведенні перевірки декларацій суб`єктів декларування Національне агентство встановлює ознаки іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, а в рішенні про результати здійснення повної перевірки декларацію вказуються встановлені на підставі інформації, отриманої в межах проведеної перевірки, фактичні дані. В свою чергу, Національне агентство не є органом, до повноважень якого належить встановлення наявності умислу чи вини як суб`єктивної сторони злочину в діях суб`єкта декларування при заповненні декларації. Такими повноваженнями наділені спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції про подання у декларації завідомо недостовірних відомостей.
22. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції не погодився з наданою судом першої інстанції оцінкою порушенням, виявленим Національним агентством в рамках проведення повної перевірки декларацій позивача за 2015, 2016, 2017 роки щодо невідображення позивачем відомостей про квартиру, в якій зареєстровано місце проживання позивача, зазначення позивачем недостовірних даних, що пов`язані з реалізацією транспортного засобу; зазначення позивачем недостовірних відомостей.
23. Окрім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем строків проведення повної перевірки декларацій, передбачені пунктом 14 Порядку № 56, що в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
24. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції в частині зміни мотивування підстав задоволення позову, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач просить змінити постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, виклавши її мотивувальну частину в редакції рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 та виключити з резолютивної частини постанови вказівку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивування підстав задоволення позову; в іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 - залишити без змін.
25. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що положеннями пункту 2 розділу IV Порядку № 56 лише закріплено принцип допустимості доказів, а саме можливість використовувати під час проведення повної перевірки декларації та при прийнятті за її результатами рішення лише інформацію, отриману у законний спосіб; рішення Національного агентства про результати здійснення повної перевірки декларації повинно бути прийнято на підставі висновків, які відповідають реальним обставинам справи та з правильним трактуванням норм і зібраної інформації; на переконання позивача, в рамках з`ясування достовірності відомостей, відображених позивачем у розділі 8 "Корпоративні права" декларацій за 2015, 2016 та 2017 роки, Національне агентство не надало правової оцінки тому, що становить зміст корпоративних прав, які саме відомості про корпоративні права підлягають декларуванню, а також не досліджувалось питання того, які саме відомості про юридичну особу вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осію - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) та про що вони свідчать.
26. Касатор зазначає, що відомості в ЄДР, на які посилається Національне агентство в оскаржуваних рішеннях від 07.09.2018 №№ 1968, 1969, 1970 та суд апеляційної інстанції, відображають не вартість фактично набутих особою у власність корпоративних прав, а лише розмір вкладу, який учасник повинен внести до статутного капіталу в строки і в порядку, передбаченими статутними документами. Касатор вважає, що подаючи декларації за 2015, 2016, 2017 роки, позивач зазначила достовірні відомості про вартість належних їй на праві власності корпоративних прав, а саме вказала вартість реально внесеного (сплаченого) нею вкладу до статутного капіталу ТОВ "Асторія-Сіті", ТОВ "ТРИОРА", ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" станом на дату набуття права власності згідно даних, зазначених у документах, на підставі яких нею було набуто право власності на такі корпоративні права, а також вказала вартість реально внесеного нею пайового внеску до пайового фонду Обслуговуючого кооперативу "Батіліман".
27. Також, касатор вказує, що більшість об`єктів декларування, в тому числі нерухомість, декларується відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду; квартира, в якій зареєстрований суб`єкт декларування станом на 31 грудня 2015 року, 31 грудня 2016 року, 31 грудня 2017 року не перебувала у користуванні позивача, а тому й обов`язку по відображенню відомостей про вказану квартиру у розділі 3 "Об`єкти нерухомості" декларацій за 2015, 2016 та 2017 роки у позивача не було.
28. Щодо відомостей про декларування відомостей про транспортний засіб, який належав позивачу на праві власності, касатор зазначила, що не відображення відомостей, пов`язаних з реалізацією транспортного засобу, було зумовлене фактичними обставинами справи, які не залежали від волі позивача, а саме тим, що на момент подання декларацій за 2016 рік та 2017 рік, остання не володіла інформацією про факт продажу автомобіля, зокрема і про факт про вивезення з окупованої території; в той же час наявність офіційної інформації про продаж транспортного засобу не є належним та беззаперечним доказом того, що позивач фактично отримала кошти від операції з реалізації транспортного засобу, котру супроводжувала довірена особа.
29. До Верховного Суду від Національного агентства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на об`єктивність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити в повному обсязі.
30. В судових засіданнях сторона позивача підтримала позицію, викладену в касаційній скарзі і просила її задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача, заперечуючи проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
31. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 09 грудня 2019 року.
32. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.12.2019 визначено склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.
33. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі №640/19806/18.
34. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року дану справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.
35. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року розгляд даної справи в суді касаційної інстанції призначено у судове засідання на 29 листопада 2022 року о 15 год. 00 хв. Згодом, розгляд цієї справи відкладався на 06.12.2022, на 20.12.2022, на 07.03.2023 та на 21.03.2023 о 15:00 год.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням № 669 від 10.04.2018 доручено члену Національного агентства з питань запобігання корупції - заступнику Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Патюку Станіславу Станіславовичу через уповноважених осіб - головного спеціаліста другого відділу (Східний регіон) Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Ріпика Юрія Сергійовича та головного спеціаліста першого відділу (м. Київ) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Кислено І.А. провести повну перевірки декларації, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України, за 2015 рік (а.с. 27 - 28 т. 5).
37. Рішенням № 1104 від 08.06.2018 "Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України" продовжено строк проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України, з 10.06.2018 на 30 календарних днів (а.с. 29-30 т. 5).
38. Рішенням № 1968 від 07.09.2018 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України" вирішено: суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік зазначив недостовірні відомості про: співвласників чотирьох об`єктів нерухомого майна (нежитлових приміщень), які належать суб`єкту декларування на праві спільної власності; права на відображені в декларації корпоративні права; найменування ТОВ "Триора" та ОК " Батіліман"; розмір часток у статутному (складеному) капіталі у грошовому вираженні ТОВ "Асторія-Сіті", код ЄДРПОУ 34699897, ТОВ "Триора", код ЄДРПОУ 33064803, ОК "Батіліман", код ЄДРПОУ 33374517, та ТОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", код ЄДРПОУ 30858384, що належать суб`єкту декларування на праві власності та не відобразив відомості про: суму інших доходів, отриманих суб`єктом декларування, та квартиру, яка перебуває на праві користуванні суб`єкта декларування, чим не дотримав вимоги пунктів 2,5,7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII. Суб`єкт декларування зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що містить ознаки правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статтею 366-1 КК України (а.с. 31 - 40 т. 5).