ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2023 року
м. Київ
справа № 804/2206/16
касаційне провадження № К/9901/39982/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 (суддя - Гончарова І.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі № 804/2206/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2015 №0000845103, №0000855103, від 20.01.2016 №0000095103.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість були сформовані ним по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю. Зазначає, що господарські операції, пов`язані з постачанням товарів (робіт, послуг), за якими позивачем сформовано податковий кредит об`єктивно відбулися, спричинили зміни активів і зобов`язань Товариства, підтверджені належними первинними документами. Придбані товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги) використовувалися ним у власній господарській діяльності.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 05.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 18.12.2015 №0000845103, №0000855103, від 20.01.2016 №0000095103.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції Товариства з його контрагентами мали реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, були спрямовані на одержання прибутку, а відтак зазначені податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 49, 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи). Зазначає про не підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентами з огляду на наявність негативної податкової інформації відносно контрагентів позивача, відсутності первинних документів в підтвердження господарських операцій, зокрема, сертифікатів якості (відповідності) товарно-матеріальних цінностей, журналу видачі довіреностей, документів на підтвердження транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, тощо), дозволу замовника на виконання будівельно-монтажних робіт субпідрядними організаціями та доказів присутності (наявності) машин та механізмів підрядника (субпідрядника) на контрольно-пропускних пунктах, об`єктах будівництва, будівельних майданчиках.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Позивач надав до суду заперечення, в яких, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25.04.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.09.2021 прийняв касаційну скаргу відповідача до провадження, замінив Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС її правонаступником - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення виконання судових рішень попередніх інстанцій.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.03.2023 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні 28.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з підприємствами-постачальниками ТОВ "КЗМО" за серпень 2015 року, ТОВ "ЕСК" за червень, серпень 2015 року, ТОВ "Торун" за травень, червень 2015 року, ПП "Тріалінвест" за червень, серпень 2015 року, ТОВ "НВО Укрмехремчермет" за серпень 2015 року, ВБО "Єдина Компанія" за серпень 2015 року, ТОВ "ТРЕІ-Україна" за червень, серпень 2015 року, ТОВ "Реммаркбуд" за червень, серпень 2015 року, ТОВ "Промхімтех ЛТД" за серпень 2015 року, ТОВ "Ариста КР" за серпень 2015 року, ТОВ "МК-Монтаж" за травень, серпень 2015 року, ТОВ "Кривбасметалстіл" за червень, серпень 2015 року, ТОВ "Мехор" за червень 2015 року, ТОВ "Етар" за квітень, червень 2015 року, ТОВ "Торговий будинок "Машресурси" за серпень 2015 року, ТОВ "ГІР-Інтернешнл" за квітень, червень, серпень 2015 року, ПП "ВБК "Ніконс" за серпень 2015 року, ТОВ "Прайд-Компані" за червень, липень, серпень 2015 року, ТОВ "Техінвест Проект" за травень, червень 2015 року, ТОВ Київська Біоенергетична Компанія" за серпень 2015 року, ТОВ "Торгівельний будинок "Брянківська вугільна компанія" за червень 2015 року, ТОВ "Сьор-реф Груп" за серпень 2015 року, ТОВ "Проммашредуктор" за серпень 2015 року, ТОВ "Стальмонтажремонт" за серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 10.12.2015 № 29/28-01-51-03/24432974 (далі - акт перевірки), яким установлено порушення платником положень:
підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого завищено суми податкового кредиту та суми від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 33478760,00 грн, у тому числі у квітні 2015 року на суму 1344767,00 грн, травні 2015 року - 2782312,00 грн, червні 2015 року -21707313,00 грн, липні 2015 року - 607513,00 грн, серпні 2015 року - 7036855,00 грн;
підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33341508,00 грн, у тому числі у квітні 2015 року на суму 283798,00 грн, травні 2015 року - 2066986,00 грн, червні 2015 року - 9706755,00 грн, липні 2015 року - 1226794,00 грн, серпні 2015 року - 14260115,00 грн, вересні 2015 року - 3418367,00 грн, жовтні 2015 року - 2378693,00 грн,
пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 137252,00 грн, у тому числі у квітні 2015 року на суму 8716,00 грн, серпні 2015 року - 128536,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.12.2015:
№0000845103, яким платнику зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 33341508,00 грн, нараховані штрафні санкції в сумі 16670754,00 грн, всього у розмірі 50012262,00 грн;
№0000855103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 137252,00 грн.
Також, контролюючим органом у січні 2016 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2015 року, за результати якої складено акт від 06.01.2016 № 5/28-01-51-03/24432974, яким установлено порушення платником положень:
підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого платником на розрахунковий рахунок у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року на 137252,00 грн;
пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до несвоєчасної реєстрації податкової накладної.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2016 №0000095103, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 137252,00 грн, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 68626,00 грн, всього в сумі 205878,00 грн.
Висновки про порушення висновувалися на тому, що платником включено до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів позивача, які, на думку контролюючого органу, не носять реального характеру.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК Украни бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, що визначені у розділі V Кодексу.
Статтею 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктами 200.4, 200.5 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів (послуг, робіт) з метою їх використання в господарській діяльності платника.
Згідно з абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.