РІШЕННЯ
Іменем України
23 березня 2023 року
м. Київ
справа №9901/98/21
провадження № П/9901/98/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А.,
суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.
секретар судового засідання Романова А.В.
за участі представників сторін:
від позивача ОСОБА_2 особисто, ОСОБА_1
від відповідача Ізвєков К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №9901/98/21
за позовом ОСОБА_2
до Вищої ради правосуддя
про визнання протиправним та скасування рішення, встановив:
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА, ЗАЯВИ І КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ:
До Верховного Суду як суду першої інстанції звернувся ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) з позовом до Вищої ради правосуддя, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 02 березня 2021 року №526/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
Позовні вимоги обґрунтовані невмотивованістю рішення відповідача, що, на думку ОСОБА_2, є порушенням частини 6 статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
У позові наголошено на тому, що рішення Вищої ради правосуддя від 17 вересня 2020 року №2646/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності" є предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду. Незважаючи на це, рішенням Вищої ради правосуддя від 2 березня 2021 року № 526/0/15-21 було звільнено ОСОБА_2 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України.
Позивач зазначає, що у Вищій раді правосуддя уже склалася усталена практика, що розгляд питання про звільнення судді під час оскарження відповідних рішень у судовому порядку є передчасним та недоцільним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № П/800/405/17).
ОСОБА_2 було подано заяву про зміну (збільшення) підстав позову, в якій він додатково посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Самсін проти України" та окрему думку члена Вищої ради правосуддя та стверджує про фактичну відмову відповідачем у використанні права позивача на відставку.
Приймаючи рішення у справі "Самсін проти України", Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що обрання способу досягнення поставленої цілі є не основним, головне, щоб мета була досягнута, не порушуючи при цьому конституційних прав заявника, які закріплені та кореспондують нормам Конвенції.
Позивач стверджує, що у справі "Самсін проти України" Європейський суд з прав людини прямо встановив, що за обставин справи законна мета могла бути досягнута шляхом задоволення заяви заявника про відставку.
В окремій думці члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 зазначено, що, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, і щодо порушення строків накладення дисциплінарного стягнення всупереч сталій практиці відповідача, Вища рада правосуддя мала виходити з необхідності під час прийняття рішення вжити заходи з метою забезпечення балансу між приватними і публічними інтересами та врахувати, що саме усунення Позивача від посади судді у зв`язку із поданням заяви про відставку буде відповідати цій меті, оскільки суддя надалі не буде виконувати обов`язки щодо здійснення правосуддя у зв`язку із його звільненням із посади, проте рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, хоча і не буде реалізовано, проте буде чинним. Тобто, усунення судді від посади у цьому випадку буде реалізовано у спосіб, що матиме найменше негативних наслідків для судді та забезпечить реалізацію його права на відставку як складової гарантії незалежності судді.
Верховний Суд прийняв до розгляду вказану заяву.
Відповідач у відзиві посилається на те, що оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя прийнято повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухвалені. Суддя ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про засідання Ради, на якому було прийнято оскаржуване рішення, що свідчить про відсутність порушень з боку Вищої ради правосуддя при звільненні позивача з посади судді.
Вища рада правосуддя у відзиві вказує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19 надано оцінку належності мотивації рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 та рішення Вищої ради правосуддя від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19. Таким чином, в силу вимог частини 4 статті 78 КАС України факт вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку та, як наслідок, правомірність рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її дисциплінарного органу про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді подання про його звільнення з посади, не потребують доказування.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року зупинено провадження у справі №9901/98/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 11-307сап20 за скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на рішення Вищої Ради правосуддя від 17 вересня 2020 року № 2646/15-20 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності".
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року поновлено провадження у справі №9901/98/21, у зв`язку з набранням законної сили постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 11-307сап20.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Згідно з постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 212-VII ОСОБА_2 обраний суддею Вищого господарського суду України безстроково. Рішенням Вищої ради юстиції від 16 травня 2013 року № 222/0/15-13 призначений на посаду заступника Голови Вищого господарського суду України строком на п`ять років. Рішенням Ради суддів господарських судів України від 14 червня 2013 року обраний головою Ради суддів господарських судів України.
25 листопада 2016 року до Вищої ради юстиції надійшли два примірники дисциплінарної скарги від 17 листопада 2016 року, підписані від імені ОСОБА_4 . У скарзі ставилося питання про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності з посиланням на те, що цей суддя, обіймаючи посаду заступника голови Вищого господарського суду України, у період 2013 - 2014 років здійснював тиск на суддю Господарського суду міста Києва ОСОБА_5 та шляхом погроз домагався прийняття потрібних йому судових рішень. Указано, що ці обставини стали відомі з відеозапису засідання Вищої ради юстиції від 26 жовтня 2016 року, розміщеному за посиланням: www.vru.gov.ua/news/1851, щодо вирішення питання про тимчасове відсторонення судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_5 від здійснення правосуддя.
Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року №1695/2дп/15-18 суддю Вищого господарського суду України ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 6 статті 126 Конституції України.
Зазначене рішення оскаржено суддею ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя. За результатами розгляду скарги рішенням Вищої ради правосуддя від 15 січня 2019 року №94/0/15-19 рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року №1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності залишено без змін.
16 січня 2019 року до Вищої ради правосуддя надійшло подання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_2 з посади судді на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України.
Рішення Вищої ради правосуддя від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року №1695/2дп/15-16 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності" оскаржено суддею до Верховного Суду. За результатами розгляду скарги постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року № 11-121сап19 рішення Вищої ради правосуддя від 15 січня 2019 року №94/0/15-19 залишено без змін.
13 вересня 2019 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява ОСОБА_2, в якій він просив відкласти розгляд питання про звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України і першочергово розглянути заяву про звільнення його у відставку.
15 червня 2020 року ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя №1839/2дп/15-20 задоволено клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката Пантії О. А. про надання дозволу на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності; надано ОСОБА_4 дозвіл на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року №1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
30 червня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга ОСОБА_4, подана адвокатом Пантією О. А., на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року №1695/2дп/15-18 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
17 вересня 2020 року ухвалою Вищої ради правосуддя № 2645/0/15-20 задоволено клопотання ОСОБА_4, подане адвокатом Пантією О. А., про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року №1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності; поновлено ОСОБА_4 строк для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 червня 2018 року №1695/2дп/15-18.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_4 . Вища рада правосуддя прийняла рішення від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20, яким залишила без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 "Про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності".
Вважаючи рішення ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 протиправним, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зверталися до Великої Палати Верховного Суду зі скаргами на це рішення.
02 березня 2021 року Вища рада правосуддя прийняла рішення № 526/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
ОСОБА_2 вважає, що Вища рада правосуддя передчасно прийняла рішення про його звільнення, не дочекавшись перегляду Великою Палатою Верховного Суду скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на рішення від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ:
Частиною 6 статті 126 Конституції України встановлено підстави для звільнення судді, зокрема, вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 3).
Порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності визначено Конституцією України, Законами України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) та "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII).
Статтею 108 Закону № 1402-VIII установлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом №1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 6 частини 1 та пункту 1 частини 8 статті 109 Закону № 1402-VIII одним із видів дисциплінарного стягнення стосовно судді є подання про звільнення судді з посади, який застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду (пункт 1 частини 9 статті 109 Закону №1402-VІІІ).
Статтею 112 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною 6 статті 126 Конституції України.
Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади (пункт 4 частини 1 цієї статті).
Статтею 1 Закону № 1798-VIII передбачено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Відповідно до статті 18 Закону № 1798-VIII Вища рада правосуддя є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.
Згідно із частиною 2 статті 30 Закону № 1798-VIII засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя.
На підставі частин 1 та 3 статті 56 Закону № 1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини 6 статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.