Постанова суду № 917/1746/20 від 14.03.2023 про визнання недійсним рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 441 від 01.08.2019 щодо реєстрації випуску...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1746/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

ТОВ "Нові промислові технології" - не з`явився,

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Грамма Ю.В.,

ПрАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" - Дядечко Я.І.,

ТОВ "Хімекс ЛТД" - Гулько С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД"

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Лакіза В.В., Мартюхіна Н.О., Плахов О.В.

від 01.12.2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю"

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД"

про визнання недійсним рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 441 від 01.08.2019 щодо реєстрації випуску акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (без здійснення публічної пропозиції);

- зобов`язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію випуску акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (без здійснення публічної пропозиції), здійснену 01.08.2019 згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 441 від 01.08.2019 щодо реєстрації випуску акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (без здійснення публічної пропозиції);

- визнання недійсним рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 723 від 27.11.2019 щодо реєстрації звіту про результати емісії акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю";

- зобов`язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію звіту про результати емісії акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", здійсненого 27.11.2019 згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 723 від 27.11.2019 щодо реєстрації звіту про результати емісії акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю";

- зобов`язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" № 42/1/2019 від 01.08.2019

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

1. Історія справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про:

- визнання недійсним рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.08.2019 № 441 "Щодо реєстрації випуску акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (без здійснення публічної пропозиції);

- зобов`язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію випуску акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", здійснену 01.08.2019 згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.08.2019 № 441 "Щодо реєстрації випуску акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (без здійснення публічної пропозиції);

- визнати недійсним рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.11.2019 № 723 "Щодо реєстрації звіту про результати емісії акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю";

- зобов`язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію звіту про результати емісії акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", здійсненого 27.11.2019 згідно з рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.11.2019 № 723 "Щодо реєстрації звіту про результати емісії акцій Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю";

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД", як третя особа з самостійними вимогами щодо предмету спору, також звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з вимогами, аналогічними вимогам Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.06.2022 у справі № 917/1746/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" та позов третьої особи з самостійними вимогами - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД" задоволено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2022 у справі № 917/1746/20 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" та позову третьої особи з самостійними вимогами - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД" відмовлено.

07 жовтня 2022 року до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про відшкодування судових витрат у справі, в якій заявник зазначав, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат, яку товариство понесло та які очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, становить суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн та судовий збір у розмірі 32 790,00 грн. Також заявник зазначав, що докази здійснення витрат про надання правової допомоги будуть подані додатково відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

09 листопада 2022 року до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн, розподіливши в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД" на користь Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю".

2. Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 заяву представника Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №917/1746/20 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" на користь Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД" на користь Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В решті заяви представника Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №917/1746/20 відмовлено.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи докази, надані сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень, та зважаючи на критерії співмірності, пропорційності та розумності адвокатських витрат, витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 40 000,00 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи касаційних скарг. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" просить скасувати додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" у якості підстав касаційного оскарження судового рішення зазначило наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", порушення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та не враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19 та постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/4134/20;

- відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 8 та 19 Конституції України (щодо принципу верховенства права і положень, за якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством) у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД" просить скасувати додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД" по 1 658,33 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс ЛТД" у якості підстав касаційного оскарження судового рішення зазначило наявність виключних випадків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, застосування Східним апеляційним господарським судом положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 та від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" подало відзиви на касаційні скарги, в яких просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

4. Розгляд клопотань

13 березня 2023 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" - адвоката Шевченка Д.А. на адресу Суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка мотивовано тим, що адвокат не зможе прийняти участь у розгляді Верховним Судом 14.03.2023 справи № 917/1746/20 у призначений день та час, у зв`язку з участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 14.03.2023 о 12 год. 30 хв. У справі № 910/2795/20.

Розглянувши вказану заяву, Суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд під час оголошення перерви в судовому засіданні усно 07.03.2023 у справі № 917/1746/20, і таку перерву представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" - адвокат Шевченко Д.А. повідомлений під розписку.

При цьому, доводи скаржника були ґрунтовно викладені в касаційній скарзі та викладені в усних поясненнях, наданих представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" у судовому засіданні 07.03.2023.

До того ж, про наявність у представника скаржника додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" по суті, Суду не повідомлялося.

5. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Верховний Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

................

Перейти до повного тексту