ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2023 року
м. Київ
справа № 280/4830/19
касаційне провадження № К/9901/32233/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року (головуючий суддя - Лазаренко М.С.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Білак С.В., судді - Шальєва В.А., Олефіренко Н.А.)
у справі № 280/4830/19
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2019 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Військова частина НОМЕР_1 ; позивач; платник) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2019 року № 0008351406.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 17 лютого 2020 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 23 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій, здійснених між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД РЕДСТАР", що мотивовано посиланням на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2019 року у справі № 331/1690/19, яким директора (засновника) контрагента платника ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 205, частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.
Верховний Суд ухвалою від 29 січня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області.
22 лютого 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Військової частини НОМЕР_1 з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД РЕДСТАР" за 2016, 2017 та 2018 роки, за результатами якої складено акт від 20 травня 2019 року № 292/08-01-14-06/ НОМЕР_2 .
За її наслідками ГУ ДПС у Запорізькій області дійшло висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 133.4.2, 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на перерахування на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД РЕДСТАР" грошових коштів без мети реального здійснення господарської діяльності, що є нецільовим використанням коштів для неприбуткової організації, статус якої має Військова частина НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган звертав увагу на безтоварність господарських операцій, здійснених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД РЕДСТАР", оскільки вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2019 року у справі № 331/1690/19 директора (засновника) контрагента платника ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 205, частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України. Відтак, на переконання відповідача, статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2019 року № 0008351406, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 207415,00 грн за основним платежем та 51853,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків; внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (підпункт 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України).
За правилами підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов`язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.