ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 759/5613/20
провадження № 51-3843км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080000310, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, частинами 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України(далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Цим же вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частинами 1, 2 ст. 307 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінальних правопорушень.
Вирішено питання, які стосуються: початку строку відбування покарання; зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання; запобіжного заходу; відшкодування процесуальних витрат; речових доказів, а також арешту майна.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Так, ОСОБА_7 19 березня 2020 року о 14:50, перебуваючи в приміщенні магазину "Велика Кишеня" ТОВ "ФУДКОМ" на проспекті Леся Курбаса, 6-Г в м. Києві вчинив замах на таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ "ФУДКОМ", на загальну суму 754, 82 грн (без ПДВ), проте не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони.
Цим же вироком суду ОСОБА_7 виправдано за висунутим обвинуваченням у тому, що він вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, з метою збуту, а також незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, з метою збуту, повторно, за таких обставин.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, ОСОБА_7 у не встановлені досудовим розслідуванням час, місці та за невстановлених обставин отримав від не встановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину, з метою подальшого збуту шляхом розміщення "закладок", за що мав отримувати грошову винагороду.
17 січня 2020 року приблизно о 16:00, перебуваючи в м. Києві на вул. Шкільна, 38/16, ОСОБА_7 незаконно зберігав при собі, з метою збуту, психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-л-пентан-1-он), упаковану у сім згортків, загальною масою 1,416г.
Також 17 січня 2020 року в не встановлений слідством час, ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут психотропної речовини з метою отримання грошової винагороди, шляхом "закладки", біля будинку № 17 на вул. Шкільній у м. Києві залишив у землі згорток із клейкої стрічки з психотропною речовиною - PVP (масою 0,228 г) для отримання вказаного згортку потенційним покупцем.
Крім цього, 17 січня 2020 року у не встановлений слідством час ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут психотропної речовини з метою отримання грошової винагороди, діючи повторно, шляхом "закладки", біля будинків № 17 та № 21 на вул. Шкільній у м. Києві, залишив у землі по одному згортку із клейкої стрічки з психотропною речовиною - PVP (масою 0,245 г та 0,164 г відповідно), для отримання цих згортків потенційними покупцями.
Київський апеляційний суд ухвалою від 20 вересня 2022 року вирок районного суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягав застосуванню (частин 1, 2 ст. 307 КК), просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Як зазначаєсторона обвинувачення, суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 370, 419 КПК, оскільки належним чином не перевірив доводи прокурора щодо неналежної оцінки доказів судом першої інстанції.
Вважає, що Київський апеляційний суд безпідставно погодився з судом першої інстанції щодо визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 17 січня 2020 року та показань свідка ОСОБА_8 у зв`язку з порушенням права на захист.
Прокурор стверджує, що під час затримання о 16:00 17 січня 2020 року слідчий роз`яснивОСОБА_7 його право мати захисника, однак останній такого клопотання не заявив, що підтверджує свідок ОСОБА_8 . Крім того, з огляду на пред`явлене обвинувачення ОСОБА_7 за частинами 1, 2 ст. 307 КК участь захисника не є обов`язковою.
Також, наголошує на тому факті, що суд послався на показання ОСОБА_8, (які в той же час визнав недопустимими) щодо перебування ОСОБА_7 в кайданках під час огляду місця події, однак показання свідка в частині роз`ясненняОСОБА_7 права на захист, як й інші, залишив поза увагою.
Свої доводи обґрунтовує і тим, що суд не зазначив внаслідок яких саме порушень прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, отримано судом показання свідка ОСОБА_8 та у зв`язку з чим суд визнав їх недопустимим доказом.
За твердженням сторони обвинувачення суд взагалі не надав оцінки факту вилучення у ОСОБА_7 під час добровільної видачі психотропної речовини у семи згортках, який ніяким чином не залежить від роз`яснення права не свідчити проти себе та ніяким чином не порушує його права на захист.
Разом з тим наголошує про відсутність оцінки протоколу затримання ОСОБА_7, відповідно до якого останнього фактично затримано о 16:00 17 січня 2020 року.
Як наголошує прокурор, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307 КК, однак визнав ОСОБА_7 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частинами 1, 2 ст. 307 КК та виправдав у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінальних правопорушень та не зазначив який саме елемент складу злочину не доведено.
У запереченнях на касаційну скаргузахисник ОСОБА_6 зазначає про необґрунтованість доводів у скарзі сторони обвинувачення, у зв`язку з чим просить ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, навівши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу повністю.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скарга прокурора не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції виконав зазначені вимоги закону, провівши розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 з урахуванням положень ч. 1 ст. 337 КПК, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, а також принципу диспозитивності.
Перш за все, колегія суддів звертає увагу, що під час допиту в суді першої інстанції, ОСОБА_7 зазначив про його затримання працівниками поліції 17 січня 2020 року раніше ніж вказано в протоколі затримання (16:00). Крім того повідомив, що працівники поліції надівали кайданки, проводили з ним слідчі дії, однак право на захист та право не свідчити проти себе не роз`яснили.