ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 686/21735/17
провадження № 51-3113км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 15 серпня 2022 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Хмельницький, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 5 ст. 185, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 5 років; за ч. 5 ст. 185 КК - на строк 9 років 6 місяців з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 317 КК - на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців з конфіскацією майна.
Також вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК та на підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено останнього від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.
Судом зараховано засудженому у строк покарання, строк його попереднього ув`язнення, вирішено цивільні позови потерпілих, питання речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 з початку листопада 2016 року по 9 червня 2017 року вчинив ряд крадіжок чужого майна, які судом кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, та за ч. 5 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, вчинена в особливо великих розмірах.
Зокрема, протиправними діями ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду потерпілим: ОСОБА_8 на загальну суму 10 870 грн, ОСОБА_9 - 4 200 грн, ОСОБА_10 - 2 300 грн.
Також, протиправними діями ОСОБА_6 за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, заподіяно матеріальну шкоду потерпілим: ОСОБА_11 на загальну суму 150 491 грн, ОСОБА_12 - 13 302 грн, ОСОБА_13 - 4 140 грн, ОСОБА_14 - 546 419, 67 грн.
Крім того, в квітні 2017 року ОСОБА_6 на території господарства за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ) не маючи спеціального дозволу, шляхом внесення в ґрунт насіння посіяв двадцять рослин роду конопель, які незаконно вирощував та культивував до моменту виявлення та вилучення кущів рослин працівниками поліції під час проведення обшуку 11 липня 2017 року.
Також, 15 серпня 2017 року в ході проведення обшуку в будинку та на території вищевказаного господарства, де постійно проживає ОСОБА_6, працівниками поліції було виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження темно зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною самою в перерахунку на висушену речовину 123,193 г, яку ОСОБА_6 незаконно виготовив та зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Окрім цього, наприкінці грудня 2016 року ОСОБА_6 пристосував приміщення вищевказаного будинку, а саме підготував пристрої для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, та підшукав осіб, яким би він надавав це приміщення для вживання наркотичних засобів і наркотичних речовин. Так, в період часу з кінця грудня 2016 року по 11 липня 2017 року ОСОБА_6 надав ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 згадане приміщення будинку та дозвіл на вживання разом з ним наркотичного засобу канабісу, який вони принесли з собою, шляхом куріння через спеціально виготовлений ним пристрій (деформовану пластикову пляшку) та психотропний засіб - амфетамін, який він незаконно зберігав при собі, шляхом вдихання його через носову порожнину з спеціально підготовленої ним скляної поверхні.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги засудженого та його захисника, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказують, що апеляційний суд не спростував доводів сторони захисту в частині того, що докази, на які послався у вироку суд, свідчать про причетність до вчинення злочинів саме ОСОБА_6 . Натомість апеляційний суд обмежився лише перенесенням висновків суду першої інстанції в оскаржувану ухвалу, тому його рішення не є обґрунтованим та вмотивованим. Суд апеляційної інстанції вийшов за межі вимог апеляційних скарг, оскільки стороною захисту не оскаржувався вирок в частині зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання, проте суд зазначив, що підстав для зарахування ОСОБА_6 такого строку, не вбачається. Крім того, інші доводи сторони захисту суд не проаналізував і не зіставив з наявними у справі матеріалами, не надав на кожен з них вичерпну відповідь, тому рішення суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК та підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений і його захисник підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цих скарг.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, виходячи із змісту ст. 433 КПК, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Натомість зазначені обставини є предметом перевірки суду апеляційної інстанції, а тому суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених судом.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
Так, у касаційних скаргах засуджений та його захисник вказують на те, що ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст. 419 КПК у зв`язку з відсутністю в ній мотивованих доводів на спростування тверджень, наведених в апеляційних скаргах щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Під час вирішення питання про наявність таких порушень суд має керуватися ч. 1 ст. 412 КПК, яка передбачає, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Для постановлення такого судового рішення апеляційний суд із дотриманням визначеної главою 31 КПК процедури за наявності відповідних доводів в апеляційній скарзі повинен перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості (це передбачає оцінку оскарженого судового рішення на відповідність нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам провадження та дослідженим у судовому засіданні доказам), а також ухвалити рішення, яке повною мірою відповідатиме вимогам ст. 370 КПК, а також ст. 419 КПК або ст. 420 КПК.