Постанова
Іменем України
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 361/6522/20
провадження № 61-6656св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Броварської районної нотаріальної контори Київської області Юхта Лідія Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Зімін Максим Вікторович, на постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Броварської районної нотаріальної контори Київської області (далі - державний нотаріус) Юхта Л. М., про визнання права власності на частку у спадковому майні.
На обґрунтування позову посилалася на таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 - мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,1801 га, кадастровий номер 3221288800:04:004:0062, та земельної ділянки площею 1,8071 га, кадастровий номер 3221288800:03:018:0075, які розміщені на землях, що знаходяться у віданні Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області, та належали ОСОБА_3 на підставі державних актів про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №079479, серії ЯЛ № 079431.
12 грудня 2014 року ОСОБА_4 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частини зазначених земельних ділянок, на підставі яких здійснив державну реєстрацію права власності на ці земельні ділянки.
Після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини згідно зі статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ОСОБА_4 звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтв про право на спадщину за законом на інші 1/2 частини зазначених земельних ділянок. Проте постановою від 09 червня 2017 року державний нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтв про права на спадщину за законом, обґрунтовуючи відмову тим, що при поданні заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 зазначив іншого спадкоємця до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - ОСОБА_2, який згідно з довідкою Семиполківської сільської ради від 12 серпня 2014 року № 722 був постійно зареєстрований з померлою на день її смерті, а отже, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину.
Позивачка вважала зазначену постанову державного нотаріуса від 09 червня 2017 року незаконною, з огляду на те, що заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2016 року у справі № 361/4440/16-ц ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1, оскільки він не проживав за вказаною адресою.
Таким чином, юридичного факту постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 не встановлено. Місцем проживання померлої ОСОБА_3 була адреса її реєстрації:
АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 хоч і був зареєстрований за вказаною адресою, проте з 2001 року за цією адресою не проживав.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2019 року у справі № 761/35343/17 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного непроживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини встановлено факт, що ОСОБА_2 постійно не проживав з померлою ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а також те, що ОСОБА_3 проживала одна. Проте постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року зазначене рішення суду першої інстанції було скасоване з тих підстав, що ОСОБА_2 оспорює спадщину, а тому існує спір про право.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, а вона є його єдиним спадкоємцем за заповітом.
З урахуванням наведеного позивачка просила встановити факт, що ОСОБА_2 постійно не проживав з померлою ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто дату смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити факт, що ОСОБА_3 проживала одна.
Визнати право власності у порядку спадкування за ОСОБА_1 на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1801 га, кадастровий номер 3221288800:04:004:0062, яка розміщена на землях, що знаходяться у віданні Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області та належала ОСОБА_3 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 079479.
Визнати право власності у порядку спадкування за ОСОБА_1 на 1/2 частини земельної ділянки площею 1,8071 га, кадастровий номер 3221288800:03:018:0075, яка розміщена на землях, що знаходяться у віданні Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області та належала ОСОБА_3 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 079431.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачка не надала належних доказів на підтвердження того, що вона є спадкоємцем за заповітом щодо всього майна, яке належало померлому ОСОБА_4 . Також надані позивачкою докази є недостатніми для беззаперечного встановлення факту непроживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково.
Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_2 постійно не проживав з померлою ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто дату смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано право власності у порядку спадкування за ОСОБА_1 на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1801 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області та належала ОСОБА_3 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 079479, кадастровий номер 3221288800:04:004:0062.
Визнано на праві власності у порядку спадкування за ОСОБА_1 на 1/2 частини земельної ділянки площею 1,8071 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області та належала ОСОБА_3 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №079431, кадастровий номер 3221288800:03:018:0075.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами довела той факт, що ОСОБА_2 постійно не проживав з померлою ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на дату смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та враховуючи, що позивачка належними та допустимими доказами довела той факт, що інший спадкоємець за законом ОСОБА_3 - ОСОБА_2 не прийняв спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем за законом щодо майна ОСОБА_3, а саме: земельної ділянки площею 0,1801 га, кадастровий номер 3221288800:04:004:0062, та земельної ділянки площею 1,8071 га, кадастровий номер 3221288800:03:018:0075, які належали ОСОБА_3 на підставі державних актів про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 079479 та серії ЯЛ № 079431.
Водночас ОСОБА_1 не надала суду будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто станом на 08 грудня 2013 року, проживала одна, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 у частині встановлення факту, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживала одна, не підлягають задоволенню за їх недоведеністю.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У липні 2022 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Зімін М. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі. Справу розглядати за участі відповідача.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивачка не надала належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 не проживав разом зі своєю матір`ю. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 1276 ЦК України та помилково в порядку спадкової трансмісії визнав за ОСОБА_1 як спадкоємцем за заповітом усього майна ОСОБА_4 право власності на спірні земельні ділянки.
Суд у порушення вимог статей 356, 367 ЦПК України прийняв новий доказ - копію заповіту, посвідченого 13 грудня 2017 року, на підставі якого ухвалив рішення про задоволення вимог позивачки.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 01 вересня 2021 року у справі № 720/2683/19, від 27 січня 2022 року у справі № 639/1419/19.
У серпні 2022 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
На обґрунтування відзиву посилається на те, що позивачка надала належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 не проживав разом з ОСОБА_3 . Реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити про прийняття спадщини. Про долучення до матеріалів справи копії заповіту інші учасники справи не заперечували.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2022 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Зімін М. В., на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Виконавчим комітетом Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області від 09 грудня 2013 року серії НОМЕР_1 .
12 грудня 2014 року ОСОБА_4 видано два свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої матері ОСОБА_3, що складається із:
1/2 частини земельної ділянки площею 0,1801 га, кадастровий номер 3221288800:04:004:0062, яка розміщена на землях, що знаходяться у віданні Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Семиполківська сільська рада, Броварський район, Київська область, за межами населеного пункту, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 079479, зареєстрованого реєстратором ОСОБА_6 10 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322120001004419; кадастровий номер земельної ділянки: 3221288800:04:004:0062 (а. с. 23);
1/2 частини земельної ділянки площею 1,8071 га, кадастровий номер 3221288800:03:018:0075, яка розміщена на землях, що знаходяться у віданні Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Семиполківська сільська рада, Броварський район, Київська область, за межами населеного пункту, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 079431, зареєстрованого реєстратором ОСОБА_6 10 червня 2011 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 32212000100420; кадастровий номер земельної ділянки: 3221288800:03:018:0075 (а. с. 24).
09 червня 2017 року постановою державного нотаріуса Юхти Л. М. відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_4 на 1/2 частини земельної ділянки площею 1,8071 га та на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1801 та, які розташовані за адресою: Семиполківська сільська рада, Броварський район, Київська область, що належали ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, з тих підстав, що згідно з матеріалами спадкової справи від 08 січня 2014 року № 3/2014, спадщину прийняв ОСОБА_4, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори від 08 січня 2014 року за № 4. Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 12 грудня 2014 року за № 2743, поданої у доповнення до заяви від 08 січня 2014 року № 4, зазначений інший спадкоємець щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - ОСОБА_2, який згідно з довідкою Семиполківської сільської ради від 12 серпня 2014 року за № 722 був постійно зареєстрований з померлою на день її смерті.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України ОСОБА_2 є таким, що прийняв спадщину. Броварській районній державній нотаріальній конторі надано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/4440/16-ц, яким ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1, тобто юридичний факт того, що ОСОБА_2 постійно не проживав з померлою ОСОБА_3 не встановлено. Син ОСОБА_2 прийняв спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Строк для видачі свідоцтв на спадщину законом не встановлений (а. с. 20-21).
Згідно з довідкою Виконавчого комітету Семиполківської сільської ради Броварського району Київської облшасті від 12 серпня 2014 року № 722 ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті та до цього часу за зазначеною адресою зареєстрований ОСОБА_2 -її син.
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області від 18 березня 2016 року № 314 згідно із записами в погосподарській книзі № 11, особовий рахунок № НОМЕР_2, за ОСОБА_4, який проживає на АДРЕСА_2, у АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1, значиться домоволодіння. У зазначеному будинку на цей час постійно зареєстрований ОСОБА_2 - брат.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2016 року у справі №361/440/16-ц ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 . Зазначене рішення суду набрало законної сили.
19 червня 2017 року депутат Калитянської селищної ради Савченко Я. В. склав акт про непроживання особи за місцем реєстрації, у якому зазначено, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, починаючи з 2001 року фактично не проживає до цього часу, місце знаходження його невідоме.
Відповідно до листів Броварського відділу поліції від 10 лютого 2017 року, від 20 липня 2017 року стосовно ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, Броварським РВ ГУ МВС України в Київській області порушена кримінальна справа № 07-2573. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 переховувався від органів досудового розслідування, 05 жовтня 2001 року слідчий СВ Броварського РВ оголосив його у розшук. 06 жовтня 2001 року заведено оперативно-розшукову справу "Розшук" № 07-72, а 07 грудня 2012 року відомості про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, внесені до ЄРДР за № 12012100130000688. 01 жовтня 2016 року проведено перереєстрацію оперативно-розшукової справи "Розшук" стосовно ОСОБА_2, справі присвоєно новий обліковий номер 07/01/22-2016.
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом про встановлення факту постійного непроживання ОСОБА_2 з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто дату смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити факт, що ОСОБА_3 проживала одна.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року закрито провадження у справі у зв`язку із смертю ОСОБА_4 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2019 року у справі № 761/35343/17 заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: державний нотаріус Юхта Л. М., ОСОБА_2, про встановлення факту постійного непроживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини задоволено. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_2 постійно не проживав із померлою ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на дату смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1, а також, що на момент смерті ОСОБА_3 проживала одна.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2019 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного непроживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини залишено без розгляду. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви та встановлених фактичних обставин випливає спір про право на спадкове майно.