Постанова
Іменем України
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 759/4616/19-ц
провадження № 61-8244св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві держадміністрації, Служба у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві держадміністрації, Управління з питань захисту прав дітей міської ради м. Кропивницького,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргупредставника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року в складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року у складі судді Козленко Г. О. та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві держадміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 13 квітня 2016 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка - ОСОБА_4
23 жовтня 2017 року дружина разом з дитиною за його згодою поїхала до Франції, де їй було запропоновано післядипломне стажування у медичній клініці Франції строком на один рік.
03 листопада 2018 року вони всі разом повернулись до міста Києва, а наступного дня дружина разом з дочкою поїхали до міста Кропивницького до тещі.
01 грудня 2018 року туди приїхав і він, але його не впустили до квартири та не показали дитину. Вважав, що після цього випадку відносини у подружжя стали напружені, а згодом дружина і її мати взагалі перестали з ним спілкуватись.
З приводу порушення його законних прав як батька він неодноразово звертався до органів поліції, соціальних служб для сім`ї та дітей.
Посилаючись на те, що прагне брати участь у вихованні дочки, виконувати свої батьківські обов`язки, проте відповідачка всіляко перешкоджає їхньому спілкуванню, з урахуванням збільшених позовних вимог від 03 вересня 2019 року (зареєстровані 09 вересня 2019 року, № 76136), що прийняті судом першої інстанції до розгляду, позивач просив:
визнати перешкоди у спілкуванні та побаченнях батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які чинить ОСОБА_2 ;
усунути перешкоди у спілкуванні та побаченнях батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 шляхом встановлення способу участі у вихованні дитини та зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 не чинити перешкод батьку дитини ОСОБА_1 мати безперервний контакт та спілкування з дочкою ОСОБА_4 та усунути будь-які перешкоди у доступі до дитини;
надати ОСОБА_4 можливість відвідування місця проживання її батька ОСОБА_1 у дні та години, визначені судом, згідно з наведеним графіком побачень батька з дочкою, а саме: визначити для ОСОБА_1 порядок участі у вихованні дитини ОСОБА_4 шляхом надання батьку дитини систематичних побачень з дочкою за таким графіком:
перші та треті вихідні кожного місяця з можливістю залишення дитини на ніч за фактичним місцем проживання батька, а саме: АДРЕСА_1, починаючи з 18 год 00 хв першої та третьої п`ятниці місяця до 09 год 00 хв понеділка. У вищевказані дні дитину передавати батьку ОСОБА_1 о 18 год 00 хв біля вхідних дверей до квартири батька дитини. Якщо у відповідному місяці випадають п`яті вихідні місяця, відвести їх для перебування дитини почергово: з батьком ОСОБА_1 за таким самим порядком, який визначений у попередньому пункті, а наступного разу, коли такі п`яті вихідні випадуть, - з матір`ю ОСОБА_2 ;
у другий та четвертий понеділок і четвер місяця відвести 4 (чотири) години для побачень батька ОСОБА_1 з його дитиною ОСОБА_4 без присутності матері ОСОБА_2, починаючи з 17 год 00 хв до 21 год 00 хв. Дитину передавати її батьку ОСОБА_1 біля місця проживання матері дитини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . У разі випадання у відповідному місяці п`ятого понеділка та/або четверга, відвести їх також для зустрічей батька з дитиною за таким самим порядком побачень, який визначений у попередньому пункті;
у дні народження близьких родичів: батька дитини ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3; бабусі дитини ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4; дідуся дитини ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_6, з 09 год 00 хв до 21 год 00 хв відвести для побачень дитини з її батьком, дідусем та бабусею;
у дні народження дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, з 09 год 00 хв до 21 год 00 хв відвести для спільного святкування дня народження дитини з її батьком та її матір`ю почергово: один рік з батьком, наступний - з матір`ю;
надати можливість батьку дитини ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_4 без присутності матері дитини ОСОБА_2 поза межами її проживання, в тому числі за межами території України, відпочивати за вибором батька дитини протягом двох тижнів два рази на календарний рік за вибором батька дитини, з попередженням матері дитини ОСОБА_2 не менше ніж за два тижні про дату, з якої дитина буде відпочивати разом з батьком.
Зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 надавати дитину ОСОБА_4 для спілкування, побачень та спільного відпочинку з батьком ОСОБА_1 без присутності матері дитини ОСОБА_2 у встановлені судом дні та години.
Зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 виконувати установлений графік побачень батька з дитиною та зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 забезпечувати згідно з наведеним графіком побачення батька дитини, ОСОБА_1, з його дитиною ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
16 липня 2019 року протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва було задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Бахуринського В. С. та залучено до участі у цій справі як третіх осіб без самостійних вимог Службу у справах дітей Солом`янської районної в місті Києві держадміністрації та Управління з питань захисту прав дітей міської ради м. Кропивницького.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 28 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні, побаченнях та особистому вихованні дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначено ОСОБА_1 такий спосіб участі у вихованні дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до початку навчання дитини в шкільному закладі:
перші та треті вихідні місяця з можливістю залишення дитини на ніч за фактичним місцем проживання батька, а саме: АДРЕСА_1, починаючи з 10 год 00 хв першої та третьої суботи місяця до 18 год 00 хв першої та третьої неділі місяця;
другий та четвертий понеділок і четвер місяця з 17 год 00 хв до 20 год 00 хв біля місця проживання дитини;
у дні народження близьких родичів: батька дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; бабусі дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4; дідуся дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв;
у дні народження дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, через рік почергово (один рік з батьком, наступний - з матір`ю).
Зобов`язано ОСОБА_2 передавати дитину та забезпечувати ОСОБА_1 побачення з його дочкою ОСОБА_4 .
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 виконувати визначений ОСОБА_1 такий спосіб участі у вихованні дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до початку навчання дитини в шкільному закладі:
перші та треті вихідні місяця з можливістю залишення дитини на ніч за фактичним місцем проживання батька, а саме: АДРЕСА_1, починаючи з 10 год 00 хв першої та третьої суботи місяця до 18 год 00 хв першої та третьої неділі місяця;
другий та четвертий понеділок і четвер місяця з 17 год 00 хв до 20 го. 00 хв, біля місця проживання дитини;
у дні народження близьких родичів: батька дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; бабусі дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4; дідуся дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв;
у дні народження дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, через рік почергово (один рік з батьком, наступний - з матір`ю).
У інший частині відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що між сторонами склались складні, напружені стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дочкою. Такі обставини підтверджуються як кількістю звернень сторін до правоохоронних органів щодо один одного, так і поясненнями, наданими сторонами під час розгляду цієї справи.
Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, приділяючи особливу увага найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, суд першої інстанції вважав правильним та справедливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції врахував, що позивач є фізично та психічно здоровою людиною, працює, що підтверджується довідками з місця роботи про доходи, в добровільному порядку готовий надавати матеріальну підтримку для дочки, тому немає підстав для позбавлення його права на спілкування з дочкою.
Відхиляючи доводи відповідачки про те, що спілкування з батьком завдає психологічний дискомфорт дитині, суд першої інстанції виходив із того, що, за результатами матеріалів справи емоційний стан дитини не обумовлений присутністю батька в її житті. Водночас особисті конфлікти між батьками не повинні порушувати інтересів дитини.
Щодо застосованих до ОСОБА_1 заходів тимчасового обмеження прав (обмежувального припису) на підставі рішенням Кіровського районного суду м. Кропивницького від 09 серпня 2019 року у справі № 404/5203/19 терміном на 6 місяців суд першої інстанції зазначив, що ці заходи мають тимчасовий характер, на час розгляду справи припинені та не можуть свідчити про неправомірну чи негідну поведінку батька щодо дитини в цілому.
Додаткове рішення суду першої інстанції про часткове задоволення заяви позивача ОСОБА_1 обґрунтоване тим, що зазначені у заяві про ухвалення додаткового рішення обставини перешкоджають виконанню рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року, а також в подальшому можуть вплинути на реалізацію позивачем своїх прав, тоді як відповідно до статті 8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року та додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року скасовано й ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та спілкуванні з нею.
Визначено такий спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та спілкування з нею шляхом встановлення побачень з дочкою:
перші три місяці з дня набрання цим судовим рішенням законної сили - кожний четвер з 16:30 год до 17:30 год та кожну суботу з 15:00 год до 16:00 год, з урахуванням стану здоров`я дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2 та психолога, забезпечення участі якого покласти на батька дитини.
Зобов`язано ОСОБА_2 забезпечити присутність малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, для проведення спільних побачень (контактів) з батьком дитини ОСОБА_1 у присутності матері дитини ОСОБА_2 та психолога.
Після спливу трьох місяців з дня набрання цим судовим рішенням законної сили зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити виконання такого графіка побачень батька з дочкою:
кожний четвер з 16:00 год до 19:00 год, з урахуванням стану здоров`я дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2 ;
перша, третя субота місяця з 11:00 год до 17:00 год, з урахуванням стану здоров`я дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2 ;
у день народження дитини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_7 кожного року з 15:00 год до 19:00 год, з врахуванням стану здоров`я дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_2 .
Початок побачень батька з дочкою відбувається за місцем проживання дитини.
Зобов`язано ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про місце проживання дитини або зміну місця проживання дитини, якщо таке відбулось.
У іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Роз`яснено сторонам можливість звернення до суду з позовом про зміну порядку спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних і сімейних зв`язків дитини.
Стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 527,07 грн у рахунок оплати судових витрат.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 14 316,72 грн у рахунок оплати судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, апеляційний суд, враховуючи встановлені обставини справи, не вважав за доцільне задовольнити вимоги позивача про надання йому можливості бачитися з дочкою з п`ятниці до понеділка, із залишенням дитини на ніч за фактичним місцем проживання батька, та спільно відпочивати з дочкою протягом двох тижнів двічі на рік за вибором батька дитини без присутності матері, як це вирішено судом першої інстанції, оскільки дочка сторін є малолітньою (5 років), у неї не було спілкування з батьком з 06 лютого 2019 року, а тому відновлення такого спілкування має відбуватись поступово у присутності людини, якій дитина довіряє - матері ОСОБА_2 . Апеляційний суд вважав, що проведення зустрічей, визначених судом першої інстанції, тобто без присутності матері, може негативно вплинути на психологічний стан дитини, оскільки між позивачем і дитиною немає сталого психологічного зв`язку, оскільки дитина тривалий час проживає з матір`ю та була позбавлена спілкування з батьком. Для налагодження довірливих стосунків між батьком і дитиною необхідний час, поки поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прихильності дочки до батька.
При цьому суд звернув увагу на те, що визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною не є перешкодою для підтримки зв`язків батька із дитиною в інших формах за погодженням батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.
Скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважав, що немає необхідних умов, що визначені пунктом 1 частини першої статті 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення. Разом з тим за встановлених у цій справі обставин, з огляду на відмову в задоволенні позову в частині вимоги позивача щодо зобов`язання матері дитини ОСОБА_2 виконувати установлений графік побачень батька з дитиною, суд першої інстанції, задовольняючи указану вимогу у додатковому судовому рішенні, дійшов протилежного висновку, ніж у проголошеному (підписаному) основному рішенні, чим фактично змінив основне рішення суду від 28 липня 2020 року та порушив норми статті 270 ЦПК України щодо правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, надану відповідачу адвокатом Курлейко О. С., та розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт зі складання апеляційних скарг на основне та додаткове рішення суду першої інстанції, клопотання, відзиву на апеляційну скаргу позивача, ознайомлення з матеріалами справи, та участі адвоката у судовому засіданні, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 до 12 000,00 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, з урахуванням їх складності, кількості судових засідань, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом Курлейко О. С.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині судових витрат та прийняти в цій частині нове рішення.
23 серпня 2022 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Крім того, ОСОБА_1 просить постановити окрему ухвалу.
Аргументи учасників справ
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судового рішення апеляційного суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 821/1594/17, від 15 травня 2018 року у справі № 160/12268/19, від 22 грудня 2018 року у справі № 826/856/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 03 березня 2021 року у справі № 640/18964/17, від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 911/3250/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17, від 06 березня 2019 року у справі № 916/4692/15, від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19, від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 753/18670/15-ц, від 10 березня 2021 року у справі № 686/2543/19, від 27 червня 2019 року у справі № 209/4197/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц, від 30 вересня 2021 року у справі № 176/1955/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 642/4985/19, від 24 червня 2021 року у справі № 560/3160/20, від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень
ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просила його касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року в частині предмета спору - без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення.
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду щодо розподілу судових витрат, просив зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині третій статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення.
Встановлені обставини справи
Суд встановив, що сторони у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 13 квітня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 169, розірвано (справа № 758/15310/18).
Після припинення між сторонами фактичних шлюбних відносин ОСОБА_2 разом з дочкою переїхали з м. Києва до м. Кропивницького, до квартири АДРЕСА_3, яка належить на праві власності матері відповідачки. За цією адресою місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстровано з 08 липня 2019 року.
На праві приватної власності ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_4 . Місце проживання ОСОБА_2 за цією адресою було зареєстровано з 18 лютого 2019 року, знято з реєстрації місця проживання 08 липня 2019 року.
ОСОБА_1 постійно проживає в АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності в рівних частках ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .
Дочка сторін у справі ОСОБА_4 дотепер проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 .
Сторони надали характеристики з місця роботи, проживання, навчання, в яких надано оцінку ділових і моральних якостей батьків дитини.
Станом на 23 листопада 2018 року ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (довідка Міністерства внутрішніх справ України серія ААА № 0468378).
Сторони не дійшли згоди щодо участі батька у спілкуванні з дитиною, яка проживає разом із матір`ю. Про це свідчать неодноразові звернення сторін у справі до правоохоронних органів та служб у справах дітей.
Сторони не заперечували, що батько дитини ОСОБА_1 тричі протягом періоду з грудня 2018 року до лютого 2019 року приїздив до м. Кропивницького, щоб відвідати дитину.
Конфліктна ситуація, що сталась під час зустрічей батька з дитиною, була предметом розгляду робочої комісії з питань координації дій щодо попередження насильства в сім`ї міської ради м. Кропивницького, а також підставою звернення ОСОБА_2, яка діяла від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, із заявою до суду про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_1 .
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 серпня 2019 року, яке залишене без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, заяву ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задоволено частково.