Постанова суду № 640/3796/18 від 22.03.2023 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки

Постанова

Іменем України

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/3796/18

провадження № 61-15357св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року у складі судді Попрас В. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтовано тим, що 21 серпня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" (далі - АКБ "Райффайзенбанк Україна" або Банк) правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CNL 700/442/2006, згідно з яким, на підставі кредитної заявки ОСОБА_1 наданий кредит в сумі 29 400,00 дол. США. Також 30 серпня 2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна" правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СМ-SME700/027/2006, згідно з яким та на підставі кредитної заявки Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 64 800,00 дол. США. Крім того, 12 вересня 2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна" правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CNL 700/455/2006, згідно з яким та на підставі кредитної заявки банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 30 000,00 дол. США. ОСОБА_1 зобов`язалася повернути Банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитних договорах, сплатити відповідну плату за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється щомісяця у розмірі та строки визначені у графіку платежів.

30 серпня 2006 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № СМ-SME700/027/2006, між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № PМ-SME700/027/2006, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язалася відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання за кредитним договором від 30 серпня 2006 року № СМ-SME700/027/2006. Предметом договору іпотеки є нежитлова будівля в літ. "А-1", загальною площею 206,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна. Також 12 вересня 2006 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № CNL 700/455/2006, між АКБ "Райффайзенбанк Україна" правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладений договір іпотеки № PСNL 700/455/2006, відповідно до умов якого, відповідачі зобов`язалися відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання за кредитним договором від 12 вересня 2006 року № CNL700/455/2006. Предметом іпотеки за цим договором є квартира, загальною площею 80,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло.

29 листопада 2011 року та 04 квітня 2016 року до зазначених кредитних договорів сторонами було укладено додаткові договори.

Відповідач ОСОБА_1 умов кредитних договорів належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 27 лютого 2018 року в неї виникла заборгованість за кредитним договором № CNL 700/442/2006 у сумі 313 833,83 грн, з яких: 296 446,87 грн - заборгованість за кредитом, 17 386,96 грн - заборгованість з нарахованої пені; за кредитним договором № СМ-SME700/027/2006 у сумі 1 781 965,07 грн, з яких: 1 752 315,07 грн - заборгованість за кредитом; 29 650,00 грн - заборгованість з нарахованої пені; за кредитним договором № CNL 700/455/2006 у сумі 26 482,94 дол. США, що еквівалентно 7 098 88,87 грн.

12 листопада 2010 pоку між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н та договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе зобов`язання за кредитними договорами № СМ-SME700/027/2006, № CNL700/442/2006, № CNL700/455/2006 та договорами іпотеки № PМ-SME700/027/2006 та № PСNL700/455/2006. Таким чином, до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до Боржника за кредитними договорами та договорами іпотеки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитними договорами, з урахуванням уточнень, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 30 серпня 2006 року у загальному розмірі 1 781 965,07 грн, з яких: 1 752 315,07 грн - заборгованість за кредитом; 29 650,00 грн - заборгованість з нарахованої пені, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 206,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час проведення торгів щодо відчуження предмету іпотеки, але не нижче ніж 447 476,70 грн; передати предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 206,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в управління ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 21 серпня 2006 року № CNL 700/442/2006 в розмірі 313 833,83 грн, з яких: 296 446,87 грн - заборгованість за кредитом; 17 386,96 грн - заборгованість з нарахованої пені; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2006 року № CNL 700/455/2006 в розмірі 26 482,94 дол. США (заборгованість за кредитом), що еквівалентно 709 888,87 грн; в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 12 вересня 2006 року № CNL 700/455/2006 у розмірі 26 482,94 дол. США, що еквівалентно 709 888,87 грн, яка є сумою заборгованості за кредитом на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею 80,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час проведення торгів щодо відчуження предмету іпотеки, але не нижче ніж 232 900,00 грн; передати предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею 80,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в управління ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами; стягнути з відповідачів судовий збір.

Не погоджуючись з указаними позовом, ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про визнання недійсними кредитних договорів.

В обґрунтування позову зазначила, що Банком допущене істотне порушення законодавства України, що регулює надання споживчих послуг фізичним особам, а саме порушення законодавства, що регулює право та порядок надання банками споживчих кредитів фізичним особам у іноземній валюти. Так, при укладанні кредитних договорів між ОСОБА_1 та Банком порушені приписи "Правил використання готівкової іноземної валюти на території України" затвердженої Постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 30 травня 2007 року № 200 та порушення Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах". Оскільки грошовою одиницею України є гривня, то відповідно до вищезазначених вимог діючого закону фізична особа-резидент - позичальник не мала законного права розраховуватися з Банком за надані кредитні кошти з продавцем товару іноземною валютою, доларами США. Також позивач вказувала, умови кредитних договорів, в частині зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 фізичної особи кредитних коштів по довгостроковому іпотечному кредитуванню та зарахування сум погашення заборгованості по довгострокових іпотечних кредитах, які надано фізичним особам-резидентам, проведено з порушенням вимог Інструкції "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України", затвердженої постановою правління НБУ від 17 червня 2004 року № 280 (зі змінами). З тексту кредитних договорів вбачається, що позичальнику поточні та вкладні рахунки не відкривалися, договір на обслуговування рахунку № НОМЕР_1 між Банком та позичальником не укладався, заяв на відкриття банківського рахунку у гривні чи в іноземній валюті ОСОБА_1 до Банку не подавала і відповідно договорів банківського рахунку також не укладала. Службові особи Банку мали законне право відкрити ОСОБА_5 рахунок в іноземній валюті, лише за умови попереднього відкриття клієнтом у Банку поточного рахунку в національній валюті. ОСОБА_1 вважала, що зміст кредитних договорів від 30 серпня 2006 року № СМ-СМЕ 700/0272006, від 21 серпня 2006 року № CNL700/442/2006, від 12 вересня 2006 року № CNL 700/455/2006, які укладені між нею та Банком суперечить вищезазначеному законодавству України і є такими, що укладені з порушенням законодавства України та з цих підстав мають бути визнаний судом недійсними.

З огляду на викладене, ОСОБА_6 просила суд визнати недійсними кредитні договори: від 30 серпня 2006 року № СМ-SME700/027/2006, від 21 серпня 2006 року № CNL700/442/2006 та від 12 вересня 2006 року № CNL700/455/006, укладені між нею та ПАТ "ОТП Банк".

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 30 серпня 2006 року № CM-SME700/027/2006 у загальному розмірі 1 781 965,07 грн, яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 1 752 315,07 грн, заборгованості з нарахованої пені у розмірі 29 650,00 грн, на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 206,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1, за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час проведення торгів щодо відчуження предмету іпотеки, але не нижче ніж 447 476,70 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 21 серпня 2006 року № CNL 700/442/2006, що складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 296 446,87 грн, заборгованості з нарахованої пені у розмірі 17 386,96 грн, а всього у розмірі 313 833,83 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2006 року № CNL 700/455/2006 заборгованість за кредитом в розмірі 26 482,94 дол. США, що за курсом НБУ станом на 01 березня 2018 року складає 709 888,87 грн. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 12 вересня 2006 року № CNL700/455/2006 заборгованість за кредитом у розмірі в розмірі 26 482,94 дол. США, що за курсом НБУ станом на 01 березня 2018 року складає 709 888,87 грн на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею 80,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час проведення торгів щодо відчуження предмету іпотеки, але не нижче ніж 232 900,00 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна", суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконувала зобов`язань за кредитними договорами, забезпеченими іпотекою, і у неї виникла заборгованість, то така заборгованість підлягає стягненню з боржника і майнових поручителів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог первісного позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про передачу в управління предмету іпотеки на період до її реалізації шляхом надання права обладнати предмет іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміною замків, а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, суд першої інстанції виходив із того, що посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції встановив, що всі умови оспорюваних кредитних договорів підписані позивачем добровільно, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконувала його умови, Банк надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, процентної ставки та деталізованого графіку погашення боргу, та дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності підстав для визнання недійсними оспорюваних кредитних договорів.

Постановою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року - без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення. Також апеляційний суд зазначив, що при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У вересні 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог первісного позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" і задовольнити повністю вимоги її зустрічного позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- неповно встановили всі обставини справи;

- необґрунтовано стягнули із заявника суму заборгованості за кредитними договорами та звернули стягнення на предмет іпотеки, не маючи ні документального підтвердження розміру суми заборгованості, ні суми сплаченої по кредитам;

- не звернули увагу не те, що у висновку судової економічної експертизи від 24 березня 2020 року № 26324, виготовленому Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса (далі - Харківський НДІСЕ ім. Засл. професора Бокаріуса М. С.) встановлено, що документально підтвердити зарахування власних коштів банку в іноземній валюті як кредит на поточний рахунок позичальника та отримання позичальником цієї іноземної валюти готівкою з поточного рахунку чи зарахування коштів Банку на цей поточний рахунок у гривні не надається можливим у зв`язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів банку, а також меморіальних ордерів щодо проведення внутрішньобанківських операцій. Крім того, проведеним дослідженням, суму заборгованості та валюту заборгованості за спірними кредитними договорами підтвердити не надається можливим з наведених вище причин та складанням виписки по поточному рахунку ОСОБА_1 з недотриманням вимог пунктів 4.1-5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України. Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку;

- проігнорували те, що при укладенні оспорюваних кредитних договорів були порушені приписи Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою правління Національного банку України від 30 травня 2007 року № 200, та Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах";

- не звернули увагу на те, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не мав законного права приймати від позичальника грошові кошти у іноземній валюті - доларах США, для зарахування сум погашення заборгованості за кредитним зобов`язанням;

- не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц.

Водночас у касаційній скарзі заявник вказала на те, що вона не була належним чином повідомлена судом першої інстанції про слухання справи 26 листопада 2020 року, розгляд справи відбувся без її участі та участі її представника ОСОБА_7, який телеграмою подав клопотання про перенесення слухання справи, яке призначене на 26 листопада 2020 року в зв`язку хворобою, що призвело до неповного з`ясування всіх обставин справи та порушення основного принципу цивільного судочинства - змагальності.

Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовала тим, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду отримала лише 04 вересня 2021 року.

Станом на момент розгляду справи Верховним Судом відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи не надходили.

Межі касаційного перегляду

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог первісного позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про передачу в управління предмету іпотеки на період до її реалізації шляхом надання права обладнати предмет іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміною замків, а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, тому вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній частині Верховним Судом не перевіряються.

Отже, рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року та постанова Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року перевіряється судом касаційної інстанції лише в частині задоволених позовних вимог первісного позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та в частині відмови у задоволенні позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсними кредитних договорів.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 16 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 рокупередано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, а саме надання: доказів на підтвердження дати отримання копії повного тексту постанови та уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням обов`язкових підстав передбачених статтею 389 ЦПК України.

У строк, визначений в ухвалі, ОСОБА_1 надала Верховному Суду матеріали на усунення недоліків, зокрема копію конверта апеляційного суду із трек-номером 6130120126175 та витяг з офіційного веб порталу Акціонерного товариства "Укрпошта" про відстеження поштового пересилання за вказаним трек номером.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року. Разом із цим, продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року (після усунення заявником недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Київського районного суду м. Харкова матеріали цивільної справи № 640/3796/18; надано учасникам справи строк для подання відзиву.

У червні 2022 року матеріали справи № 640/3796/18 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 серпня 2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого було Закрите акціонерне товариство "ОТП банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк") та ПАТ "ОТП Банк", і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № CNL 700/442/2006 року, згідно умов якого останній надано кредит в сумі 29 400,00 дол. США.

30 серпня 2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого було ЗАТ "ОТП Банк", а надалі ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № CM-SME700/027/2006, згідно умов якого останній надано кредит в сумі 64 800,00 дол. США.

Також 30 серпня 2006 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № CM-SME700/027/2006, між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого було ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № PМ-SME700/027/2006, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язалася відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання за кредитним договором від 30 серпня 2006 року № СМ-SME700/027/2006.

Відповідно до пункту 3.1 договору іпотеки, предметом іпотеки є нежитлова будівля в літ. "А-1", загальною площею 206,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з пунктом 6.2 договору іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати іпотекодавцем іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; порушення іпотекодавцем будь-якого із зобов`язань за статтею 5 договору іпотеки; інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

12 вересня 2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого було ЗАТ "ОТП банк", а надалі стало ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № CNL 700/455/2006, згідно умов якого остання отримала кредит в сумі 30 000,00 дол. США.

12 вересня 2006 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № CNL 700/455/2006, між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого було ЗАТ "ОТП банк", а надалі стало ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_4, ОСОБА_3 укладений договір іпотеки № PСNL 700/455/2006, відповідно до умов якого останні зобов`язалися відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання за кредитним договором від 12 вересня 2006 року № CNL 700/455/2006.

Відповідно до пункту 3.1 договору іпотеки, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_3, та належить відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло.

Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 11 серпня 2020 року серії НОМЕР_2, виданого Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, відповідачка ОСОБА_4 змінила своє ім`я на ОСОБА_8

12 листопада 2010 pоку між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н та договір відступлення права вимоги, згідно яких ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе зобов`язання за кредитними договорами № CNL 700/442/2006, № СМ-SME700/027/2006, № CNL 700/455/2006 та договорами іпотеки № PМ-SME700/027/2006 та № PСNL 700/455/2006.

Тобто, до позивача ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до боржника за кредитними договорами № CNL 700/442/2006, № СМ-SME700/027/2006, № CNL 700/455/2006 та договорами іпотеки № PМ-SME700/027/2006 та PСNL 700/455/2006.

25 листопада 2011 року та 04 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено додаткові договори (відповідно № 1 та № 2) з графіками погашень до: кредитного договору від 21 серпня 2006 року № CNL 700/442/2006, згідно яких станом на 04 квітня 2016 року сторони визначили валюту та розмір заборгованості розмірі 352 421,33 грн з кінцевим строком повернення 05 січня 2026 року; до кредитного договору від 30 серпня 2006 року № СМ-SME700/027/2006, згідно яких станом на 04 квітня 2016 року сторони визначили валюту та розмір заборгованості у розмірі 1 847 315,07 грн з кінцевим строком повернення 05 січня 2026 року; до кредитного договору від 12 вересня 2006 року № CNL 700/455/2006, згідно яких станом на 04 квітня 2016 року сторони визначили розмір заборгованості у розмірі 28 111,49 дол. США з кінцевим строком повернення 29 листопада 2017 року.

Згідно з наданими суду розрахунками заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" станом на 27 лютого 2018 року за кредитним договором від 21 серпня 2006 року № CNL 700/442/2006 становить 313 833,83 грн, з яких: 296 446,87 грн - заборгованість за кредитом, 17 386,96 грн - заборгованості з нарахованої пені; за кредитним договором від 30 серпня 2006 року № CM-SME700/027/2006, становить 1 781 965,07 грн, з яких: 1 752 315,07 грн заборгованість за кредитом, 29 650,00 грн - заборгованість з нарахованої пені; за кредитним договором № CNL 700/455/2006 від 12 вересня 2006 становить 26 482,94 дол. США (заборгованість за кредитом), що за курсом НБУ на 01 березня 2018 року (26,805516) складає 709 888,87 грн.

................

Перейти до повного тексту